ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.10.06 05:53
Коротка зустріч
Зустрілись ми в короткому рядку
Написаного спільним болем вірша.
Моя душа злітала вище й вище
Та мріяла про долю не таку.

Жорстока правда: я тобі ніхто.
Для тебе я навряд чи кимось буду.
Навколо мене - чорний попіл всюди,

М Менянин
2025.10.05 23:31
Від Бога керманич
Коли промінь сонця
сягне твоїх вій –
гайда від віконця
і більше не стій.

Пора, мудрий брате,
настав вже той час
дорослішим стати –

Борис Костиря
2025.10.05 22:40
Молодість і небуття
Чому молода дівчина
так часто буває на кладовищі?
Чому вона ходить туди
щоразу? Молодість і небуття -
що може бути
більш протилежним?
Пам'ять, яка застрягла
у глибоких тріщинах граніту,

Тетяна Левицька
2025.10.05 22:29
Історія кохання
Мела вишнева заметіль
і падала додолу цвітом,
як потягло їх звідусіль
один до одного магнітом.

Він воював, як на війні,
за право бути тільки з нею.
У непроглядні дні сумні

Олександр Буй
2025.10.05 21:01
Save love
Мед із полиновим присмаком –
Твій поцілунок п’янкий...
Плутать кохання із пристрастю,
Богом благаю, – не смій!

Губи чуттєво калиняться,
Світять смарагди очей...
Жаль тільки час не зупиниться

Віктор Кучерук
2025.10.05 19:01
* * *
Налягає пітьма зусібіч
На незвично безлюдну дорогу, -
Переповнена тишею ніч
Присипляє всілякі тривоги.
Увесь світ у блаженстві заснув,
Бо в безсонні не має потреби, -
Лиш поети й військові без сну
Поглядають на зоряне небо...

Євген Федчук
2025.10.05 18:00
Про відьму та вовкулаків
Хто в дитинстві не наслухавсь страшилок усяких.
От увечері зберуться і більші, і менші,
Всядуться навкруг багаття, язиками чешуть.
Нарозказують, що менші аж дрижать від ляку.
Хоч не хочуть показати, що отак їм лячно,
Сидять, слухають, очима по темряв

Марія Дем'янюк
2025.10.05 12:43
Каштанчики
Всілися каштанчики
На листках-диванчиках.
Поглядають навкруги
Деревцяток дітлахи.
У коричневій кофтині
Ці каштанчики осінні.
Скучили під шкарлупою,
Гомонять поміж собою.

С М
2025.10.05 04:13
Дещо всякчас зі мною (Procol Harum)
Чекав на перехресті, там де 42-га Стріт
І копав камінчика, що валявся собі
Почув дивний шум, озирнувся всебіч
А причина метушні о просто віч-на-віч
Як тут не дивуватися, удома я лишав його
Але немає сумніву, це мій власний надгробок

До гендляра за

Борис Костиря
2025.10.04 22:30
Катарсис
Із кущів простягаються
сотні рук.
Це руки мовчання.
Катарсис дерев
дає необмежені можливості.
Синтаксис тополь
помножений
на пунктуацію кленів.

Леся Горова
2025.10.04 22:28
Мила ластівко...
Мила ластівко, швидкокрила!
Де щебечеш сьогодні, люба?
Осінь стріла і відлетіла.
Хай тебе оминає згуба,

Хай щасливиться в тому краї,
Де погожі приходять ранки,
День турботливо зігріває,

Іван Потьомкін
2025.10.04 19:58
ПРИКРІСТЬ
Так сталося, що у батька зі старшим сином збіглися відпустки, тож вирішили поїхати в Київ, де не були вже кілька років після переїзду в Ізраїль. Хотілося насамперед відвідати дім, в якому мешкали, а головне - школу, де син закінчив десятилітку. І ось н

Артур Курдіновський
2025.10.04 09:35
Перше жовтня
Жовтого місяця перше число.
Підсумок. Видих. Межа. Рубікон.
Жовтень погладив м'якеньким крилом
Зболене серце. Жорстокий закон

Літа спекотного - вже не формат.
Тільки, хіба що, гіркий післясмак
Рваних надій, тих, яким - шах і мат, -

Віктор Кучерук
2025.10.04 05:29
* * *
У тих краях, де цвітом чистим
Сади квітують навесні, -
Колись у сутінках імлистих
Мені не вимовили "ні".
А далі - всюди відмовляли
І не дотримували слів,
Тому, окрім садів опалих,
Ніяких інших не зустрів.

Борис Костиря
2025.10.03 22:31
Монолог утікача
Куди я біжу? Навіщо?
Чи більше я намагаюся
відірватися від місця втечі,
тим більше наближаюся
до нього. Подорожній,
який мені трапиться,
також біжить від чогось?
Від своїх гризот,

Володимир Мацуцький
2025.10.03 20:50
Зелені ягоди калини
Зелені ягоди калини,
життя криваві береги.
Шануй історію країни,
якщо збагнути до снаги…
Коли ж ті ягоди поспіють?
Чи, може, то з чужих калин?
Коли ворожу зграю спинить
народ? Змужніє він коли?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анатолій Клюско (1963) / Вірші

 Коханка
Коханка, ночі, перелюби…
Любов неначе та й не та.
Ти – випила у мене губи,
Я – розчавив твої уста.

Здається, серце затріпоче,
Немов уперше, та чому
Воно вже солоду не хоче
І лячно робиться йому?

На пишні груди нахилюся,
Але чого ж вони – чужі?
І над собою поглумлюся,
Прогнавши блуду міражі.

Коханка, ночі, перелюби…
Любов, убита жартома…
Уста шукають рідні губи,
Яких для мене вже нема.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-07-01 20:49:17
Переглядів сторінки твору 4515
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.948 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.375 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.866
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.01.24 08:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-01 20:56:22 ]
віршик гарний, а от рядочок "над клятим серцем поглумлюся" щось не вписується в цей "інтим"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-01 21:00:48 ]
На жаль, але "пере́люби".
Про моральну чи аморальну частину вірша не писатиму, а на весіллях любимося, хто тільки як зможе. І це викликає Природа, маючи на це свої причини.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-01 21:02:26 ]
Перші чотири рядки настільки САМОДОСТАТНІ, що я б далі нічого не писала.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-07-01 21:09:30 ]
Оксаночко, Ви маєте рацію,міняю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-07-01 21:13:03 ]
Гаррі,друже,що Ви тут аморальне уздріли?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-02 12:16:30 ]
А Ви на "пере́люби" ніякої уваги не звертаєте.
"пере́любки" - так само, але "перелю́бство".

Про аморальну чи моральну складову я не писатиму, бо ми не зборах первинного партійного осередку.

У коментарях, наскільки я розумію, треба висловлювались по суті - а це про подачу матеріалу, про образний ряд, засоби поетично-художнього відображення, недоладності etc.
Мою першу зупинку я зафіксував.
А вони Вас не цікавлять.

Залишається тільки вдовольнятись Вашою толерантністю.

З помахом услід,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-07-01 21:17:14 ]
Патаро,хотілося далі.Цей вірш - мого "Метелика" логічне доповнення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-01 22:38:30 ]
"Уста шукають рідні губи,
Яких для мене вже нема"
бо
"Я – розчавив твої уста"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-01 23:09:20 ]
Життєво, в "он-лайн"! Два останні рядки підтверджують слушність вислову, що за все в житті треба платити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2011-07-01 23:41:24 ]
Коханки, ночі, перелюби,
Їх було стільки - втратив лік!
Я кожну цілував у губи,
Бо я галантний чоловік!

Я так багато мав коханок,-
Відпочиває Соломон,
Їх кількість вже перевалила
За добрий, мабуть, міліон.

Коханок - море, часу - мало,
Втомивсь від забаганок їхніх, мрій...
Один на всіх я вірш напишу,
Хай кожна дума, що то - їй!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-02 11:26:11 ]
Коханок - море, часу - мало,
Та кожна ще й харизматична!
Так от, щоб часу вистачало,
Я їм пишу по віршу звично.;-)))))

Цього для них, напевно, мало,
Бо щось не видно їх два тиждні...
Я так їх цілував, бувало,
У ті вуста - багряновишні!!!;-))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-02 00:08:20 ]
Пане Анатолію, і мені лягло на душу. Але тільки є два моменти, які короблять: "Я - розчавив твої уста" і "І над собою поглумлюся". Я розумію почуття Вашого ЛГ, та все ж таки хочеться побільше ніжності, а не драми!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-07-02 10:20:29 ]
Спасибі,Іване.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-07-02 10:34:50 ]
Кока,Ви -перший коханець У Черкасах,радий за Вас.
А ваш місцевий Соломон ще не член черкаського "Ганг-
Дону"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2011-07-03 20:51:51 ]
чому тільки у Черкасах??? усюди, пане Анатолію, усюди, куди мене лише закине доля... от збираюся днями і у Новоград-Волинський заїхати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-07-02 10:56:23 ]
Маріанно,розчавив в пориві пристрасті-не така вже і драма,а глумитися над собою ЛГ мусить:була гавань і не стало,ЛГ-у вільному плаванні.А як заштормить-де прихисток знайти? Тут вже не до ніжності.
Обіцяю попрацювати над оптимістичним ніжним віршем про кохання..З повагою А.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-07-02 18:38:07 ]
Гаррі, славний мій критику, знову чимось образив Вас, а не хотів їй Богу. Колись давно у 1972 році я написав свою першу ще дуже примітивну строфу. У 1975 написав віршоване зізнання в коханні однокласниці, котра зараз - моя дружина. З того часу маю потребу інколи викладати свої думки на папері строфами. Видав три збірки поезій, бо люди казали, що гарно пишу. На сайті побачив - в порівнянні з іншими дійсно пишу достойно. Дуже вдячний за щирі підказки і Вам - також. Поезія моя може аж надто різнопланова, але вона витримана серцем і видана ним на папір недоспаними ночами (на 90 відсотків). Філологічні огріхи у моїх віршах можуть бути, бо маю економічну освіту, але стараюся їх підчищати. Спостерігаю поділ авторів сайту на категорії і вважаю це помилкою. Розумніше було б проводити конкурси на кращий вірш на певну тематику і доречно виділяти і оцінювати найвдаліші (на думку редакції) твори того чи іншого автора. Не сприймаю постмодернізму. Ще раз вибачте, Гаррі.
З повагою А. Клюско.