ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.05.23 20:32
* 88 *
якийсь бардак у голові
із перепадом тиску
я мав сказати щось тобі
тому що ти неблизько
люблю чекаю вірю це
ти знаєш і без мене
і мусиш пильнувати все
свої кордони ревно

Вячеслав Руденко
2026.05.23 19:42
Cygnus atratus*
Мабуть не пригадати
Сенсу віршів своїх -
Це як солодкий гріх,
Годі і починати

Думка як глупа ніч,
З вірою в нерозчуте,
Де надривають пути

Володимир Невесенко
2026.05.23 14:03
Урич
Тут, в Уричі*, спокій і тиша чіпка,
лиш річка в камінні дзюркоче в’юнка
та інколи дзвонів гучний передзвін
несеться дзюрчанню тому навздогін.

А там, де бескидів у брижах лоби,
тріпочуть лісів пелехатих чуби
і в просторі згуслім, немов у смолі,

С М
2026.05.23 13:04
Меґі Макґі (The Doors)
дім меґі макґі на пагорбові
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя

коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун

Володимир Мацуцький
2026.05.23 11:53
Династія крадунів
римоване есе)

Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.

Борис Костиря
2026.05.23 11:31
Спокій
Як добре, що не треба завтра бігти
У суєту і у нові пастки.
І загнаний, немов собака біглі,
Ти упадеш в обійми темноти.
Не треба гнатись навіжено, дико
За морквою, насправді - у обрив.
Так люди падають з надсадним риком
На землю, коли вигорів пори

Юрій Гундарів
2026.05.23 09:17
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Дмитро Буйвал
Талановитого актора-міма зі Сумщини знали як «живу скульптуру». Він популяризував цей вид мистецтва в Україні та за кордоном. Дарував те, що сьогодні всім нам так не вистачає, - посмішку.
Його життя обірвалося на 32-му році у бою під Куп‘янськом…
Він за

Охмуд Песецький
2026.05.23 08:15
Не найгірша загроза
Дитя, у якому вбачаю себе,
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому й закликаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, в

Артур Курдіновський
2026.05.23 01:00
Протест
Я більше не буду зручним.
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.

Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,

хома дідим
2026.05.22 20:47
* 86 *
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками

Володимир Невесенко
2026.05.22 18:12
Самотній столик. З кавою горня
Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...

Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.

Юрій Лазірко
2026.05.22 16:44
Краплина Неземного Я --- українська акустична балада
до чого йшлося
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи

Світлана Пирогова
2026.05.22 15:56
Півонії диво (рондель)
Півонії диво розквітло в саду,
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.

Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.

Борис Костиря
2026.05.22 12:13
Останній візит
Прийду востаннє я у рідний гай
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.

Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг

Вячеслав Руденко
2026.05.22 10:14
Наше довге, наче сни!
Ми без успіху вилазим
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!

Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,

Віктор Кучерук
2026.05.22 06:14
Вітя
Шастає, як вітер,
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анатолій Клюско (1963) / Вірші

 Коханка
Коханка, ночі, перелюби…
Любов неначе та й не та.
Ти – випила у мене губи,
Я – розчавив твої уста.

Здається, серце затріпоче,
Немов уперше, та чому
Воно вже солоду не хоче
І лячно робиться йому?

На пишні груди нахилюся,
Але чого ж вони – чужі?
І над собою поглумлюся,
Прогнавши блуду міражі.

Коханка, ночі, перелюби…
Любов, убита жартома…
Уста шукають рідні губи,
Яких для мене вже нема.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-07-01 20:49:17
Переглядів сторінки твору 4838
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.948 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.375 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.866
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.01.24 08:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-01 20:56:22 ]
віршик гарний, а от рядочок "над клятим серцем поглумлюся" щось не вписується в цей "інтим"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-01 21:00:48 ]
На жаль, але "пере́люби".
Про моральну чи аморальну частину вірша не писатиму, а на весіллях любимося, хто тільки як зможе. І це викликає Природа, маючи на це свої причини.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-01 21:02:26 ]
Перші чотири рядки настільки САМОДОСТАТНІ, що я б далі нічого не писала.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-07-01 21:09:30 ]
Оксаночко, Ви маєте рацію,міняю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-07-01 21:13:03 ]
Гаррі,друже,що Ви тут аморальне уздріли?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-02 12:16:30 ]
А Ви на "пере́люби" ніякої уваги не звертаєте.
"пере́любки" - так само, але "перелю́бство".

Про аморальну чи моральну складову я не писатиму, бо ми не зборах первинного партійного осередку.

У коментарях, наскільки я розумію, треба висловлювались по суті - а це про подачу матеріалу, про образний ряд, засоби поетично-художнього відображення, недоладності etc.
Мою першу зупинку я зафіксував.
А вони Вас не цікавлять.

Залишається тільки вдовольнятись Вашою толерантністю.

З помахом услід,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-07-01 21:17:14 ]
Патаро,хотілося далі.Цей вірш - мого "Метелика" логічне доповнення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-01 22:38:30 ]
"Уста шукають рідні губи,
Яких для мене вже нема"
бо
"Я – розчавив твої уста"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-01 23:09:20 ]
Життєво, в "он-лайн"! Два останні рядки підтверджують слушність вислову, що за все в житті треба платити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2011-07-01 23:41:24 ]
Коханки, ночі, перелюби,
Їх було стільки - втратив лік!
Я кожну цілував у губи,
Бо я галантний чоловік!

Я так багато мав коханок,-
Відпочиває Соломон,
Їх кількість вже перевалила
За добрий, мабуть, міліон.

Коханок - море, часу - мало,
Втомивсь від забаганок їхніх, мрій...
Один на всіх я вірш напишу,
Хай кожна дума, що то - їй!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-02 11:26:11 ]
Коханок - море, часу - мало,
Та кожна ще й харизматична!
Так от, щоб часу вистачало,
Я їм пишу по віршу звично.;-)))))

Цього для них, напевно, мало,
Бо щось не видно їх два тиждні...
Я так їх цілував, бувало,
У ті вуста - багряновишні!!!;-))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-02 00:08:20 ]
Пане Анатолію, і мені лягло на душу. Але тільки є два моменти, які короблять: "Я - розчавив твої уста" і "І над собою поглумлюся". Я розумію почуття Вашого ЛГ, та все ж таки хочеться побільше ніжності, а не драми!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-07-02 10:20:29 ]
Спасибі,Іване.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-07-02 10:34:50 ]
Кока,Ви -перший коханець У Черкасах,радий за Вас.
А ваш місцевий Соломон ще не член черкаського "Ганг-
Дону"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2011-07-03 20:51:51 ]
чому тільки у Черкасах??? усюди, пане Анатолію, усюди, куди мене лише закине доля... от збираюся днями і у Новоград-Волинський заїхати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-07-02 10:56:23 ]
Маріанно,розчавив в пориві пристрасті-не така вже і драма,а глумитися над собою ЛГ мусить:була гавань і не стало,ЛГ-у вільному плаванні.А як заштормить-де прихисток знайти? Тут вже не до ніжності.
Обіцяю попрацювати над оптимістичним ніжним віршем про кохання..З повагою А.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-07-02 18:38:07 ]
Гаррі, славний мій критику, знову чимось образив Вас, а не хотів їй Богу. Колись давно у 1972 році я написав свою першу ще дуже примітивну строфу. У 1975 написав віршоване зізнання в коханні однокласниці, котра зараз - моя дружина. З того часу маю потребу інколи викладати свої думки на папері строфами. Видав три збірки поезій, бо люди казали, що гарно пишу. На сайті побачив - в порівнянні з іншими дійсно пишу достойно. Дуже вдячний за щирі підказки і Вам - також. Поезія моя може аж надто різнопланова, але вона витримана серцем і видана ним на папір недоспаними ночами (на 90 відсотків). Філологічні огріхи у моїх віршах можуть бути, бо маю економічну освіту, але стараюся їх підчищати. Спостерігаю поділ авторів сайту на категорії і вважаю це помилкою. Розумніше було б проводити конкурси на кращий вірш на певну тематику і доречно виділяти і оцінювати найвдаліші (на думку редакції) твори того чи іншого автора. Не сприймаю постмодернізму. Ще раз вибачте, Гаррі.
З повагою А. Клюско.