ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
***
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Ще б пак
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Райдуга
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
На дозвіллі
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Безкровне
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Одарчина кицька
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Побажай – і я воскресну
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
До Великодня
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
* * *
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ісус в Ірода Антипи
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Лімерик-тріолет

09.07.2011

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-07-09 17:50:21
Переглядів сторінки твору 3907
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Тріолети
Лімерики
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 18:15:19 ]
Я саджу на городі озимі стовпи,
Щоб, коли підростуть, попиляти на дрова.
В мене силосна яма така гонорова,
Як заляжеш у ній - скільки хочеш, хропи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 18:20:26 ]
Ось Ви і впіймались. Мені відома ця рима. Я бачу, що Ви не дуже довго розмірковували, бо хотілось мене привітати. Та і я не проти. Дякую.
Але ж ми у товаристві поетів.
Ви не переплутали нічого, ні?
І ця пошесть віршованих відповідей-продовжень, у багатьох випадках, НМСД, є не дуже корисним внеском до скарбниць української художньо-поетичної літератури.
На цьому слові бувайте здорові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 05:19:30 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 18:22:45 ]
...дорогий Гаррі, щось гірко від Ваших ледь не бравурних рядків...
абсурдний світ сплітає стиха сильця для селянина й для Сковороди


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 18:24:31 ]
:) маю на увазі, що прикрі думки викликає наша дійсність, майстерно змальована у Вашому лимерику


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 18:29:13 ]
То мала місце одна подія.
Я не можу сказати, що лімерик-тріолет з'явився без причини.
Але...
Гумор-таки має місце. Уявіть стовпи, якими я всіяв город, снігові намети, у яких вони сплять ще маленькими, щоб навесні заколоситись, а потім остаточно задеревеніти. Ото будуть дрова...
Дякую за Вашу теплу увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-09 20:05:33 ]
... Сковороду не вловлено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 21:50:15 ]
Як це не вловлена?
А моя метафізичність, яка приховується під личиною то роздратованого, то зворушеного майже до сльозових росяниць мене, Г.С.?

Та я ні на чому не наполягаю, бо я буваю настільки примітивним, що жахаюсь - невже це я?
Але це буває раз на тиждень - у лазні :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-09 18:31:54 ]
тріолет непоганий, але рядок:" що хоч, те й роби" - мені не дуже читається. сама не розумію чому...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 18:35:34 ]
Бо так воно і є:)
Я врегулював питання.
Три шиплячих літери - це майже критична кількість.
З подякою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 18:34:31 ]
:) та уявила, ще й побачила, як не вистачило сили дотерпіти до задерев*янінння і почалися жнива, причому із серпом,
метаморфози на повному серйозі,
ну, як у Дрозда в "Ирії"
але я подумала і про те, що свої 25 соток треба засадити якимись деревами, бо там тільки колючки неверблюжі ростуть, і дехто тут вже так кілька років тому зробив, і це ж орні землі, яких тут не так і багацько, але що ж діяти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 18:38:02 ]
На свіжому прикладі мого вірша ми бачимо, як генерується корисна ідея. А чому б не засадити саджанцями (і вони бувають озимими), якщо "гуляє земля"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-09 20:10:28 ]
цікаве те Ваше, Гаррі, "озимі стовпи" - стовпи колись підпирали небо - тож хай ростуть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 20:17:13 ]
А днями з'ясувалось, що стовпи бувають півтораметрової довжини, якщо їх покласти, і заввишки чи не з метр п'ятдесят, якщо вони стоять. І у їхній висоті приховано глибокий зміст.
А я городник - і мені ці глибинні змісти недосяжні. Я вкладаю свої :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-09 20:12:55 ]
Він озимі стовпи посадив на городі
І, не відає, що вже закона прийняли.
Бо стовпи без податків садити вже годі!!!
Усю землю в країні стовпами зайняли!!! ;-))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 20:28:07 ]
Лякаєте :)
То я їх днями жатиму усі. Якусь частину залишу на насіннєвий фонд, та й силосна яма чекає. Кукурудза вимокла геть уся і лежить. То, може, стовпи згодяться? І газ дорожчає...
Отак держава дозволяє - і нам, і собі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-09 20:19:30 ]
Головне, щоб було де садити. Все решта - нюанси. Написано майстерно, як завжди)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 23:13:50 ]
Це я вже маю якусь хвилиноньку, щоб відповісти як автор поетесі.
Яка тут майстерність?
Анапест - це віршовий розмір, який притаманний лімерикам.
Нісенітниця - це теж головна ознака цієї поетичної форми.
Тріолет - це два катрена як самостійних одиниць строф.
А такого поєднання ще не існувало.
То це прояв майстерності чи творчого пошуку?
Дякую Вам за візит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-07-10 11:19:11 ]
Гаррі, головне, що ми всісадимо багато чого, а пожинають одиниці, бо не у всіх гарно восени вродить...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 05:22:51 ]
і собі захотілось стовпів силосованих... Це ж он які люди підприємливі... :)))