ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Лімерик-тріолет

09.07.2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-09 17:50:21
Переглядів сторінки твору 4169
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Тріолети
Лімерики
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 18:15:19 ]
Я саджу на городі озимі стовпи,
Щоб, коли підростуть, попиляти на дрова.
В мене силосна яма така гонорова,
Як заляжеш у ній - скільки хочеш, хропи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 18:20:26 ]
Ось Ви і впіймались. Мені відома ця рима. Я бачу, що Ви не дуже довго розмірковували, бо хотілось мене привітати. Та і я не проти. Дякую.
Але ж ми у товаристві поетів.
Ви не переплутали нічого, ні?
І ця пошесть віршованих відповідей-продовжень, у багатьох випадках, НМСД, є не дуже корисним внеском до скарбниць української художньо-поетичної літератури.
На цьому слові бувайте здорові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 05:19:30 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 18:22:45 ]
...дорогий Гаррі, щось гірко від Ваших ледь не бравурних рядків...
абсурдний світ сплітає стиха сильця для селянина й для Сковороди


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 18:24:31 ]
:) маю на увазі, що прикрі думки викликає наша дійсність, майстерно змальована у Вашому лимерику


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 18:29:13 ]
То мала місце одна подія.
Я не можу сказати, що лімерик-тріолет з'явився без причини.
Але...
Гумор-таки має місце. Уявіть стовпи, якими я всіяв город, снігові намети, у яких вони сплять ще маленькими, щоб навесні заколоситись, а потім остаточно задеревеніти. Ото будуть дрова...
Дякую за Вашу теплу увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-09 20:05:33 ]
... Сковороду не вловлено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 21:50:15 ]
Як це не вловлена?
А моя метафізичність, яка приховується під личиною то роздратованого, то зворушеного майже до сльозових росяниць мене, Г.С.?

Та я ні на чому не наполягаю, бо я буваю настільки примітивним, що жахаюсь - невже це я?
Але це буває раз на тиждень - у лазні :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-09 18:31:54 ]
тріолет непоганий, але рядок:" що хоч, те й роби" - мені не дуже читається. сама не розумію чому...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 18:35:34 ]
Бо так воно і є:)
Я врегулював питання.
Три шиплячих літери - це майже критична кількість.
З подякою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 18:34:31 ]
:) та уявила, ще й побачила, як не вистачило сили дотерпіти до задерев*янінння і почалися жнива, причому із серпом,
метаморфози на повному серйозі,
ну, як у Дрозда в "Ирії"
але я подумала і про те, що свої 25 соток треба засадити якимись деревами, бо там тільки колючки неверблюжі ростуть, і дехто тут вже так кілька років тому зробив, і це ж орні землі, яких тут не так і багацько, але що ж діяти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 18:38:02 ]
На свіжому прикладі мого вірша ми бачимо, як генерується корисна ідея. А чому б не засадити саджанцями (і вони бувають озимими), якщо "гуляє земля"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-09 20:10:28 ]
цікаве те Ваше, Гаррі, "озимі стовпи" - стовпи колись підпирали небо - тож хай ростуть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 20:17:13 ]
А днями з'ясувалось, що стовпи бувають півтораметрової довжини, якщо їх покласти, і заввишки чи не з метр п'ятдесят, якщо вони стоять. І у їхній висоті приховано глибокий зміст.
А я городник - і мені ці глибинні змісти недосяжні. Я вкладаю свої :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-09 20:12:55 ]
Він озимі стовпи посадив на городі
І, не відає, що вже закона прийняли.
Бо стовпи без податків садити вже годі!!!
Усю землю в країні стовпами зайняли!!! ;-))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 20:28:07 ]
Лякаєте :)
То я їх днями жатиму усі. Якусь частину залишу на насіннєвий фонд, та й силосна яма чекає. Кукурудза вимокла геть уся і лежить. То, може, стовпи згодяться? І газ дорожчає...
Отак держава дозволяє - і нам, і собі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-09 20:19:30 ]
Головне, щоб було де садити. Все решта - нюанси. Написано майстерно, як завжди)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 23:13:50 ]
Це я вже маю якусь хвилиноньку, щоб відповісти як автор поетесі.
Яка тут майстерність?
Анапест - це віршовий розмір, який притаманний лімерикам.
Нісенітниця - це теж головна ознака цієї поетичної форми.
Тріолет - це два катрена як самостійних одиниць строф.
А такого поєднання ще не існувало.
То це прояв майстерності чи творчого пошуку?
Дякую Вам за візит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-07-10 11:19:11 ]
Гаррі, головне, що ми всісадимо багато чого, а пожинають одиниці, бо не у всіх гарно восени вродить...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 05:22:51 ]
і собі захотілось стовпів силосованих... Це ж он які люди підприємливі... :)))