ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.03.19 05:55
* * *
Ясне сонечко пригріло
І тепліше стала вись, -
І сніги сліпучо-білі
Вже водою узялись.
І відразу розбудили
Землю лоскотом струмки,
Що біжать із крутосхилів
І затоплюють ярки.

Юрко Бужанин
2026.03.18 22:08
***
Якось трапивсь папуасам
Отакий журнал «Плейбой».
Племенем вивчають, разом, -
Лише чути: - йой та йой.

Граціознії постави
І фігурки, бюсти пишні.
Папуасам все цікаве -

Оксана Дністран
2026.03.18 21:01
ПЕРЕМОВЧИ МЕНЕ…
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,

В Горова Леся
2026.03.18 20:36
Весняного зачаття дух тонкий
Весняного зачаття дух тонкий
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,

Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,

Олена Побийголод
2026.03.18 19:12
1935. Пісня про Щорса (в скороченні)
Михайло Голодний (1903-1949; народився й провів юність в Україні)

Йшов загін над берегом
    в цокоті підків,
на коні під прапором
    командир сидів.

Голова зав’язана,

Марія Дем'янюк
2026.03.18 19:05
Золоте телятко
Молочний місяць — золоте телятко,
Візьму тебе на руки й притулю...
Одвічна на Землі для всіх загадка:
Хто це говорить зорями «Люблю»?
Чому стежина в небесах ясніє?
Хто йде по ній і одночасно мріє?
Чому сопілки музика бринить,
Коли, здається, все до

Іван Потьомкін
2026.03.18 19:04
"Любій Учительці від неслухняного учня"
Я був майже в приятельських стосунках з Іваном Дзюбою, Євгеном Сверстюком – чоловими шістдесятниками, чиєю думкою дорожив кожний з причетних до красного письменства. Не раз і не два, відвідуючи Євгена Сверстюка в Інституті ботаніки, чув від нього: «Оце н

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
* * *
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,

Юлія Щербатюк
2026.03.18 13:14
Маки цвітом в полях облетіли
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.

По самотніх і голих алеях,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Василь Сліпак
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
* * *
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Княжна козацького степу: Епілог Пам’яті. Троянда і Полин
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями (Jefferson Airplane)
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
Княжна козацького степу: Намисто султана -- прокляття і любов (продовження 3)
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
***
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
На межі терпіння
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослава Мельничук (1980) / Вірші

 Мистецтво плачу

Часто крізь видимий світу сміх ллються невидимі йому сльози.

Н. Гоголь

Я навчилася плакати мовчки -
навіть віями не змигну.
Із ночей оберу найдовшу.
Найбезсоннішу. Неземну.

Я навчилася плакати тихо -
ані поруху, очі вниз.
Прагну миру... невже це примха?
Недолугий гіркий каприз?

Я навчилася плакати... плечі
не здригаються, не тремтять -
ти не знаєш, чому надвечір
не вмираю я від проклять.

Я навчилася плакати. Знову
тільки Богові і тобі.
О мій вірше! Оця розмова
квітне маками на журбі.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-07-18 13:22:08
Переглядів сторінки твору 6051
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.966 / 5.5  (4.860 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 4.759 / 5.5  (4.616 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.11.03 20:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-18 13:58:47 ]
красиво. тільки тепер варто навчитися сміятися :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-18 17:26:53 ]
Спасибі...)) Вчитимусь обов’язково!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-18 13:59:37 ]
Вірші рятують нас майже від усього. Їм можна поплакатися, ними плачемо.
Мирославко, а якщо " у журбі". "у" підсилює почуття ЛГ. Це мені так здається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-18 17:29:04 ]
Щиро дякую за коментар! Мені просто уявилося - наче вишивка - темне, майже чорне тло журби і яскраво-червоні, аж гарячі, маки на ньому. Тому саме "на"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-18 14:37:26 ]
Дуже гарно! Щирість неземна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-18 17:30:02 ]
Дякую, пане Іване! От тільки отак і пишу - щиро. Власне, так ми пишемо майже всі. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Гурч (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-18 14:41:24 ]
Справді, дуже гарно, милозвучно й глибоко, пані Мирославо)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-18 17:30:53 ]
Спасибі вам! Це також ще поки дуже боляче. На жаль (?).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-07-18 15:27:21 ]
О так, це справді, мистецтво... Але краще "крізь сльози усміхатись"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-18 17:32:26 ]
Так, пані Любове! "Серед лиха - співати пісні"... як це іноді неймовірно важко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-18 17:33:24 ]
Спасибі за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-07-18 16:52:31 ]
Як чудово,кожен рядочок серця торкається.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-18 17:33:01 ]
Спасибі! Кожен рядочок - з серця виходить...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-08-01 03:50:17 ]
О мій вірше! Оця розмова
квітне маками на журбі...
Дуже проникливий, Мирославо, цей вірш... Але мистецтво плачу? Ні, не годиться... Коли серце плаче чи душа ридає, тоді, голубко, не до мистецтва... Тут проситься інша назва...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-01 10:33:32 ]
Спасибі вам, пане Іване, за такий гарний відгук!
Знаєте, назва у мене з’явилася сама собою. Справа в тім, що я довго вчилася - так, так - саме вчилася! - сумувати тихо, непомітно, мовчки. Тому мистецтво. Болюче і майже досконале.