ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2023.10.03 09:29
Лаконічному рецензентові

Один із рецензентів на всі твори будь-якого жанру, що припали
йому (чи їй) до душі, пише відгук, який завжди складається всього
з одного слова - «цікаво».


Неначе ароматна кава -

Наталія Кравченко
2023.10.03 09:16
Я - раб чорної пути вуальки, Визволи мене від пути вуальки, Визнавши свої гріхи, Знайшовши їх в собі, Куди ж ви поділися мої світлі пастиралі, То пута вуалька літає, І пута вуалька дзвенить розпаччю, накручуючи чорні спіралі, І все ж тики ув’язнил

Микола Соболь
2023.10.03 07:13
Поринути у світ ілюзій
й лишитися назавжди в нім,
налий мені у склянку смузі,
тепер ілюзія мій дім.
Боюсь реальності, хоч трісни,
омана зовсім інша річ,
тут ми незламні оптимісти
і не важливо день чи ніч.

Віктор Кучерук
2023.10.03 05:23
Не нарадується мати,
Бо подобається Каті
Малювати і писати,
А найбільше – рахувати
У щоденнику оцінки
За зразкову поведінку,
Й добре вивчені уроки
В чітко визначені строки, –

Володимир Каразуб
2023.10.03 00:12
Слова, як попіл, птахи, як вітер,
І погляд неба більмом покритий,
І завтра – вчора, і мить – сьогодні,
І вже не скажеш, що світ – безодня.
Не скажеш надто, бо надто – більше
За те, що маєш, і що отримав,
Ти радше скажеш: коли б не гірше,
Минути б о

Іван Потьомкін
2023.10.02 22:30
Це осінь насилає чари.
Так римовириться-гуркоче голова...
...Все напливає, все сплива –
І товариство, і думки, і мрії…
І я десь поміж травами і птаством
Блідою цяткою впаду,
З’єднають лінії безмовні
Політ, буяння і ходу...

Самослав Желіба
2023.10.02 13:03
У моїх штанях – дорогоцінний вантаж,
І я іду крізь море людей,
Стійко витримуючи усі бурі мінливого суспільства.

Наталія Кравченко
2023.10.02 09:20
Літає по небу вогонь, а над землею теж літає, Реве війна, як вогняна вуалька, Палаюча в ночі. Спалює міста, не заллє вода, Яскравим полум’ям горить і бути покірним говорить. Плавить все навколо до тла, Не втече і не піде ніхто, і ніщо від цієї в

Микола Соболь
2023.10.02 06:14
Сусід у мене вегетаріанець
від виду сала хреститься, капець,
а я люблю карасика в сметані,
сосиски в тісті, звісно, – холодець.
Моя дружина он яка ґаздиня –
варенички у вишкварках несе…
А у сусіда чи гарбуз, чи диня?
Й узвар із баклажанів на десерт

Віктор Кучерук
2023.10.02 05:33
То покотиться, то скаче
По подвір'ю пружний м'ячик, -
То шукають на городі
Цю опуку дружнім родом,
Бо не може ні хвилинки
Буть без круглого Устимко.
02.10.23

Володимир Бойко
2023.10.02 02:02
Розбійникам з великої дороги не місце у великій політиці. Російська матрьошка лягла під китайську ляльку. Мудрі змії виродилися у підлих гадюк. Добрі наміри – вигідна ширма для недобрих справ. Тим, що вчать жити інших, самим би іще по

Іван Потьомкін
2023.10.01 22:15
Двадцять літ зі сходу на захід, з півночі на південь ходив імператор Діоклетіан, усмиряючи різномовних бунтівників. Час його названо «поверненням золотого століття». Заглянув імператор на якусь часину в Рим. І не сподобалось йому тут жити, а закортіло на

Юлія Щербатюк
2023.10.01 20:20
І знов німота ця, неначе напруга,
Упала на плечі, закрила вуста.
Укотре по колу, чи то не наруга,
Коли у повторі омана пуста?

До заходу доля схиляється тужно,
Хоча, ще чіпляє порожнього суть...
Напевне, до тебе вертається мужність,

Сергій Губерначук
2023.10.01 17:33
Не схожі ні на кого люди
снують їдять – їдять, снують…
Хто їх зупинить, хто розбудить?
Вони ж своїх, себе жують!

Будують нібито сумлінно
загальнолюдський інститут –
от – ні! – майбутні покоління

Микола Соболь
2023.10.01 17:23
Край ночі стань на Борисфена схилах,
прислухайся, як жебонить вода,
тече Дніпро, неначе кров у жилах,
пульсує його хвиля золота,
немов зове торкнутися причастя
з молитвою до Бога на устах
чи є у світі ще найбільше щастя
перетікати у Чумацький Шлях.

Євген Федчук
2023.10.01 16:17
Сидять рибалки понад ставом.
Над воду вудлища стирчать.
Мабуть, ідуть не надто справи –
Чи що й вдалося упіймать,
Бо і садки в воді порожні.
Та хто би переймався тим?
По пляшці виставили кожен,
Бо ж всяк подався зі своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Паша Броський
2023.09.18

Іркаля Іркаля
2023.09.10

Олег Білик
2023.08.29

Даниїл Ворона
2023.08.27

Світлана Луценко
2023.07.27

К Галина К Галина
2023.07.23

Марина Зозуля
2023.07.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Жадан (1974) / Вірші

 + + +
Образ твору І жінка з чорним, як земля, волоссям,
яку я знаю вже стільки років,
живе собі, не переймаючись зовсім,
поміж ранкового світла й вечірніх мороків.

Поміж заліза й гарячого листя,
поміж стін і пташиних криків,
поміж підземних русел, що переплелися,
поміж усіх своїх снів і фріків.

Вона ходить собі на стадіони й ринки,
ховаючи в куртці телефон і флягу.
І я готовий палити сусідські будинки,
щоби вона звернула на мене увагу.

Я готовий позбавити міста керування
і на портвейн перетворювати озерну воду,
лише б вона, згадуючи про моє існування,
писала мені листи про життя і погоду.

Я готовий влаштовувати на її вулиці страйки,
лише б бути ближче до її ніжності й люті
і слухати її постійні байки
про те, з ким вона спить і кого вона любить.

Я вигадаю нові літери та розділові знаки,
я вб’ю всіх старих поетів, які ще щось пишуть,
щоби вона забувала про те, що могла знати,
щоби вона дивилася в темряву й слухала тишу.

Небо за її вікнами буде холодне й зелене.
Дощ буде заливати пам’ять її невичерпну.
Хай забуває про все.
Хай забуває навіть про мене.
Лише про мене хай забуває в останню чергу.

Контекст : Буквоїд


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-27 21:26:45
Переглядів сторінки твору 62706
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.985 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.966 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2013.01.28 21:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гай (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-27 21:40:01 ]
Мені сподобалося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Гаврильченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-27 21:47:25 ]
Сподобалася рима "знаки-знати", "невичерпну-чергу". Сам вірш посміхнув, гм :) зміст досить непоганий :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Кисіль (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-28 01:01:51 ]
до її ніжності й люті -- це знайоме, теж такою можу бути. Ех, оті всі перепади єства як такого...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Шандорук (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-28 09:36:48 ]
"І я готовий палити сусідські будинки,
щоби вона звернула на мене увагу" - як це романтично.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 10:34:28 ]
Колись захоплювалася творчістю Жадана. Тепер, на жаль, ні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 12:32:13 ]
навпрочуд ніжно і романтично


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анастасія Голумбовська (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-02 21:55:14 ]
найулюбленіший.
"Лише про мене хай забуває в останню чергу"