ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тамара Ганенко
2025.08.10 07:36
Десь твоє серце далеко
Неприкаяне
Піврозчахнуте
Дике
Горде
Домашнє
Умиротворене

Борис Костиря
2025.08.09 21:54
Тихо спадає листя,
як повільна кінохроніка.
Листя - це роки
нашого життя,
вони так само
безслідно зникають у землі.
Невдовзі ліс стане
оголений і зовсім самотній,

Ярослав Чорногуз
2025.08.09 21:11
Неначе у карцері дрібен --
Запхали тебе у тюрму.
Нікому вже ти не потрібен
У світі жахливім цьому.

Старіючий, сивий і хворий --
Чи здох, чи живий -- все одно.
Дурні, безпідставні докори

С М
2025.08.09 13:45
Говорилось
за простори між нас усіх
І людей, що
невидимі нам із-за стін
ілюзійних
Правди не почути
далі пізно геть
нема їх уже

Іван Потьомкін
2025.08.09 13:25
Чорнявий кіт із карими очима споглядає з височини книжкового розвалу на тих, хто мало не щодня приходить і переглядає те, що прибуло. Здається, що кіт знає всі мови, крім гебрайської та китайської, яких немає серед написаних стосів книжок. Тих, за якими

Юрій Гундарєв
2025.08.09 11:52
…Шукати щось нове? Стаж і кваліфікація в Северина були, проте йому хронічно не таланило. Всі однокурсники знайшли теплі місця й тихо пожинали купюри. І не те щоб вони збивали зорі з неба - просто ситих кутків на всіх не вистачає. Свого часу він засиджував

Олена Побийголод
2025.08.09 10:52
Із Бориса Заходера

Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!

І ось наша доблесна Рижка

Борис Костиря
2025.08.08 22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,

Юрій Лазірко
2025.08.08 16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття

Світлана Пирогова
2025.08.08 14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.

Портулак обіймає землю,

С М
2025.08.08 11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині

Не загримить, не зойкне поза хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марія Сонячна / Вірші

 для В.Н.
коли вже час і двері зачиняють,
безсоння м’яко підкрадеться з тишею,
прокинуться всі сумніви полишені
і порухи на порох обміняють.

додасть дещицю літа у палітру ночі
мій ніжний гість, шаманський вітер долі
(уродженець з чудних садів магнолій),
і далі полетить співать пророче.

на линвах міста спокій. дзиґар змовк.
пусті слова дотанцювали вільне танго.
десь на горищі спить самотній янгол
і бачить сни, загорнені у шовк.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-30 19:59:56
Переглядів сторінки твору 6829
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.129 / 5.5  (4.221 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.708
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.03.02 13:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 14:16:13 ]
Вже час.
І на горищі слави
не варто щось шукати,- мотлох то.
Дитячі Іграшки - дорослого забави.
Слова мов шовк. В партері ж хто?..)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Сонячна (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-31 19:42:31 ]
в партері легкий гамір,
цупке одноманіття,
що розгортається, мов драми
на цілих три століття...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 19:52:30 ]
То скільки ж тих століть було між нами?
І скільки ще повзти - Куди й про що?
Вже зіграні давно кумедні драми.
І вітер свище цвинтаром в НІЩО...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 06:14:07 ]
пусті слова у божевільнім танго
безсоння. вітер, наче вовк.. .
самотній світанковий янгол
без одягу, на вулиці.. де -

шовк?

як зомбі на роботи йдуть кияни
із неба сипле білий порошок
вже Вітер не шукає мелодрами
зупинка Цвинтар. Шуберт.

(бозна-шо)


С*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 20:26:54 ]
Вертеп.
Можливо в домовині,
де не один сполохано крутивсь,
постануть образи невинні
і відчай твій молебнем опустивсь
до Божих ніг,
до крапель крові.
Юда ниць завмер
і лиже
цвях за цвяхом, - жарт на сцені.
І шовковистий блиск у небуття...

В*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Сонячна (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-10 22:53:27 ]
і бозна-де,
для кого й як,
минає ніч мов сірий привид.
із білим порошком на сходах квилить
нещасний Юда,
мов маніяк.

бозна-чому,
мов буря у морях,
вертеп якось ураз притихне,
і Сонце,Місяць,Вітер - дивний триптих
зірки прийдуть
вмикати в ліхтарях

(за сценою Шуберт дограє своє десяте бозна-шо)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-10 23:23:49 ]
Все шкереберть
летить зі сцени в прірву.
Чомуб і ні?- цікаве небуття.
Маріє, вихід!
Маски вітер зірве.
А за кулісами оголене життя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Сонячна (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-11 00:21:32 ]
зі сцени-в прірву? чом би й ні?
з собою Шуберта схопивши,
щоб він, у небутті свій сон пропивши,
співав нам чарівні пісні


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-11 00:25:50 ]
З цього б і починали...!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-09-10 23:57:27 ]

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Сонячна (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-11 00:21:55 ]
а добрий такий вечір
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-09-11 00:27:05 ]
там на початку є Шуберт, але треба слухати - голосніше)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-09-11 00:26:19 ]
Вітер тихо шшШш.. . листям
на околицях мегаміста
на афішах "Осіння пісня"
скраю світу іржавий ліхтар

чорний кіт & люцифер Сем
тихий Юда & шизофренічний
Сід Баррет
смажать кури & курять шшШш.. .

у небутті
під зірками

*

та справді
хто бажає знати
у чому - Цвях
чого - ліхтар
і шо воно "бозна"

палає осінь
гірко тліють барви
спи, світлий янголе
& усміхайся

снам




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Сонячна (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-11 00:37:27 ]
і Шуберт теж непроти покурити,
нервово трохи і під ліхтарем,
де Баррет, кіт, люцифер Сем
*всіх засипало листям*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-09-11 01:02:21 ]
*там ще бузкові миші мали бути взагалі-то.. .*


)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-11 00:32:10 ]
Амінь...