во-во)))

Андрію, думаю, у випадку з Діогеном саме свідомість визначила буття :)

ну так, Діоген, як і всі панки, направду не був (і не хотів бути) нормою.
Про Діогена найбільше люблю байку, коли він кидав Платону обскубаного півня і кричав щось на кшталт "диви мудак то і є твоя людина!"(неточний переклад) Я так думаю, Платон був шокований)))) а Діоген потішений.

А знаєш, що було далі? Платон був вимушений додати до свого означення людини "і з пласкими нігтями" :))

Ех, того би півня - та в сучасний салон краси! Наростили б йому пласкі акрилові пазурі... Уявляєте фізіономію Платона? ;))

Якщо там буде Інтернет, то чому б і ні?)))

Затісно, кажете? Тобто, Пегас не вміститься? :)
Ну, на крайняк, можна дно вибити.

Йой, Василю, та Ви той Чорік розписуєте, наче Колобок :)) Так і лисицю можна накликати.
Дяка!

Цікавий поворот, Ваню. Надихає на серію :))

Нє-нє-нє, Грені. Коли він дійшов до своєї бочки (а точніше - піфоса), він уже був Діогеном :))
"Ти хочеш про це поговорити?" (с) :)

Да-а? Ну, тоді вимальовується ще одна версія того, як філософами стають: Діоген, мабуть, вино з тієї бочки, яку потім собі під оселю приспособив, вичерпав власноруч. Тіпа шукав істину. (Ну, і випити довелося все те, аби добро не пропадало... ;)) І знайшов він істину на самісінькому дні, і став у тій бочці жити-поживати і серед співгромадян ворогів собі наживати :)
А як щодо друзів, Платона, істини та іншого? Точно цикл пора створювати ;)

І це не завадило йому дожити до глибокої старості, між іншим.
Ну, ви змовились про серію? :) Ванюша навіть доріжку вже намастив :))

Санчику, не кожний, хто живе в бочці або так чи інакше епатує оточуючих, є філософом. Нє?

Коли Ви востаннє зустрічали сучасних "діогенів", Любо? Отож. Одна піна :)