ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.10.07 05:55
Темні хмари, а під ними
Міцнокрилі журавлі
Подаються невдержимо
До заморської землі.
Сіра далеч, а з-за неї,
Добре чутно звіддаля, -
Кличе теплістю своєю
Облюбована земля.

Борис Костиря
2025.10.06 22:11
Похмурий горіх
із зів'ялим після морозу листям.
Він нагадує старого,
який просить милостиню.
Голосіння дідугана
ударяються об небо
і осипаються
не золотими монетами,

Віктор Кучерук
2025.10.06 16:04
На отому далекому березі,
Де було веселіше стократ, -
Гожу днину догулює вересень, -
Мій зрадливий поплічник і брат.
Не подався за мною в бік сирості,.
Не проник до осінніх глибин, -
Не явив аніякої милості,
Щоб не був я один на один

Олег Герман
2025.10.06 15:49
Приходить осінь в дім
Неквапно, тихо. Втім,
Ніяк я не збагну, чому настільки сумно.
Застудженій душі не хочеться вже мрій,
Лише холодний дощ і роздуми абсурдні.

Нема вогню в зірках,
Змінили просто так

Світлана Пирогова
2025.10.06 13:45
Р-апсодія жовтня журлива,
А-фіші розвісила осінь.
П-рислухайся: ліра чутлива,
С-крипаль милозвучно доносить.
О-рнамент мальований листям,
Д-ерева у міді та охрі,
І килим на землю встелився,
Я-ворик старенький заохав.

Іван Потьомкін
2025.10.06 13:00
Якщо віриш, що можна щось зіпсувати, повір, що можна також і полагодити. 2. Краще вірить у дурниці й ошуканство і вірить також у правду, аніж не вірить ні в що. 3. Той, хто завжди говорить правду, матиме успіх. 4. Усе, що ти бачиш на світі, – це для ви

Іван Потьомкін
2025.10.06 12:47
Якщо віриш, що можна щось зіпсувати, повір, що можна також і полагодити.
2. Краще вірить у дурниці й ошуканство і вірить також у правду, аніж не вірить ні в що.
3. Той, хто завжди говорить правду, матиме успіх.
4. Усе, що ти бачиш на світі, – це для ви

Ольга Олеандра
2025.10.06 10:55
Страх з усіх радників, мабуть, найгірший.
Страшно російському вурдалаці, тож кількість обстрілів він вчергове збільшив.
Більше смертей. Більше руйнувань. Щось бажане він отримує з цього?
Титул недолюдка, кровопивці, нездари. Більше нічого.

Геовеличч

Артур Курдіновський
2025.10.06 05:53
Зустрілись ми в короткому рядку
Написаного спільним болем вірша.
Моя душа злітала вище й вище
Та мріяла про долю не таку.

Жорстока правда: я тобі ніхто.
Для тебе я навряд чи кимось буду.
Навколо мене - чорний попіл всюди,

М Менянин
2025.10.05 23:31
Коли промінь сонця
сягне твоїх вій –
гайда від віконця
і більше не стій.

Пора, мудрий брате,
настав вже той час
дорослішим стати –

Борис Костиря
2025.10.05 22:40
Чому молода дівчина
так часто буває на кладовищі?
Чому вона ходить туди
щоразу? Молодість і небуття -
що може бути
більш протилежним?
Пам'ять, яка застрягла
у глибоких тріщинах граніту,

Тетяна Левицька
2025.10.05 22:29
Мела вишнева заметіль
і падала додолу цвітом,
як потягло їх звідусіль
одне до одного магнітом.

Він воював, як на війні,
за право бути тільки з нею.
У непроглядні дні сумні

Олександр Буй
2025.10.05 21:01
Мед із полиновим присмаком –
Твій поцілунок п’янкий...
Плутать кохання із пристрастю,
Богом благаю, – не смій!

Губи чуттєво калиняться,
Світять смарагди очей...
Жаль тільки час не зупиниться

Олег Герман
2025.10.05 19:38
Нещодавно моя колега розповіла мені про фільм "Газове світло" 1944 року, режисером якого є Джордж К'юкор. Розповідала із захопленням і радила його переглянути. Я глянув і можу поділитися своїм враженням. З точки зору кінематографічності, режисури й сам

Віктор Кучерук
2025.10.05 19:01
Налягає пітьма зусібіч
На незвично безлюдну дорогу, -
Переповнена тишею ніч
Присипляє всілякі тривоги.
Увесь світ у блаженстві заснув,
Бо в безсонні не має потреби, -
Лиш поети й військові без сну
Поглядають на зоряне небо...

Євген Федчук
2025.10.05 18:00
Хто в дитинстві не наслухавсь страшилок усяких.
От увечері зберуться і більші, і менші,
Всядуться навкруг багаття, язиками чешуть.
Нарозказують, що менші аж дрижать від ляку.
Хоч не хочуть показати, що отак їм лячно,
Сидять, слухають, очима по темряв
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Редчиць (1949) / Вірші

 ЛЮБЛЮ
Образ твору
Це я колись назвав тебе святою,
Бо тільки ти воістину свята.
Похрещений твоєю добротою,
Столжею не осквернюю вуста.

В твоїх очах я бачу постать Бога,
Він дивиться суворо навкруги.
А ти мовчиш, зібравшись у дорогу,
На душу впали думи-ланцюги.

Куди це ти? Куди ж отак зимою?
Протоптані, старенькі личаки...
За що люблю? За що зову святою,
Вклоняючись доземно залюбки?





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-09 18:07:34
Переглядів сторінки твору 2335
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.015 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.06.01 17:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-09 19:09:06 ]
Не знаю чому, але мені здалось, що від того на якому саме слові поставити акцент у першому рядку, - залежить концепція прочитання-розкодовування суті усіх наступних рядків...
Тому не впевнена, що розкодувала так як треба...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 21:25:07 ]
"В твоїх очах я бачу постать Бога," - тобто це ніби "Бог" пише ці рядки ? Так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-09-10 09:58:53 ]
Розкодування суті? Тут же все на долоні, як Божа роса... Цей вірш був тут ще в 2009... Я на нього натрапив зовсім випадково і зрозумів, що пора повторити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-09-10 10:05:27 ]
Ні, Юрію, я не Бог... Я син Бога живого...
Мабуть, ти неуважно читав... Вибачай, що назви перекликаються, але це краще спонукатиме серйозних читачів до глибших роздумів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-09 22:15:13 ]
Образ твору допомагає розкодуванню суті. Якщо я тільки правильно зрозумів, то обов’язково порадив би в першому рядку слова "Це я колись..." замінити на "Я трепетно..." Хоча, як і Люба, не впевнений.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-09 22:20:15 ]
І ще, пане Іване, сприйміть як особисту просьбу.Чи не можна би було відновити на Вашій сторіночці вірш(на жаль не запам’ятав назви - про сусідку в негліже, Макса, Олексу і Жору). Сподобався і почав надихати, але, на жаль, недовго проіснував. А хсподобався неймовірно! Наперед вдячний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-09-10 10:14:27 ]
Не знаю, що й сказати, вельмишановний тезку... Я його написав на знак протесту, бо досить часто звучить на ПМ слово "секс" і т. п... І дав сюди його тимчасово, хоча й поспішив трохи... Для чого?
Щоб усі розширювали творчі діапазони, не варіювали день і ніч одну й ту тему...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-10 13:21:26 ]
Шкода, пане Іване! Скажу по секрету - ну дуже просилася пародія на цей вірш (і могла би бути непогана, толерантна і перша на Вашу поезію). То як?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-09-10 10:35:43 ]
Як на мене, то тут усе добре і гармонійно. Єдине слово, яке не дуже вписується в асоціативно-ліричний ряд, то це "жебрацтво" в останньому рядку. Хоча логічно зрозуміти автора можна, а душа чомусь противиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-09-10 11:13:33 ]
Згоден, але ж... Скільки можна поневірятися по світу?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-10 13:23:04 ]
Шкода, пане Іване! Скажу по секрету - ну дуже просилася пародія на цей вірш (і могла би бути непогана, толерантна і перша на Вашу поезію). То як?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-10 13:26:14 ]
Вибачаюсь,система продублювала. І ще щодо теми - може проти неї і протестувати не треба - вона вічна, як і життя. Оспівувати ніжно і трепетно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-09-10 16:48:19 ]
Так, ця тема вічна, як і кохання... Без інтиму світ би вимер... Але навіщо її мусолити?