ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.11 06:55
Серпень кошик наповняє
Багатющим урожаєм, -
Уродили доокола
Груші, сливи, як ніколи,
А на яблунях гіллястих
Погляд губиться від щастя,
І язик одразу терпне,
Як врожай збираю в серпні.

Ірина Вовк
2026.08.11 05:59
Роздмухане полум’я у серці диктатора Коли сонце схилилося до заходу, зафарбувавши Александрійську гавань у колір запеченої крові, Цезар зачинився у своєму похідному кабінеті – колишній особистій бібліотеці Птолемея Авлета, батька Клеопатри. Тут, на ві

Ольга Садкова
2026.08.10 22:33
Карали дівчину. За віщо?
Кмітливу вдачу молоду,
що розумом за інших вища
та ще й прегарна на виду.

Таке знайшлось хіба від Бога?
Напевно, що від сатани.
«До сатани їй і дорога,

Мирон Шагало
2026.08.10 19:58
Мила, глянь, там над горою
кучерявою головою
хмара небеса підперла,
і у зливі ненавмисно
розгубила своє намисто —
чисті краплі-перли.

Мила, ми йдемо з тобою

хома дідим
2026.08.10 18:55
під вечір
якщо вирубити звук
гулящих і балдіючих
під вікнами
із вереском їх виплодків
подекількагодинним
я написав би щось
напрочуд тихе

Артур Сіренко
2026.08.10 17:22
У дерев’яних снах
Старого рибалки на ймення Мартин
Легкі дерев’яні міста
Плавають на поверхні озера,
Над очеретом літають дерев’яні чайки,
У дерев’яних скрипучих храмах
Монахи з очима синіми
П’ють черлене вино єретиків

Іван Потьомкін
2026.08.10 12:54
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,

Борис Костиря
2026.08.10 12:52
Біліє поступово полотно
Від снігу із його авангардизмом.
Вже вицвіло гомерове руно,
Укривши душі білим песимізмом.
Так чорно-біле втомлене кіно
Міняється і міниться зі свистом.

Сніг владно і уперто наступа,

Тетяна Левицька
2026.08.10 12:22
Ні відняти, ні додати —
Ноги смерть невчасно в'яже;
сповиває тіло в лати,
закриває очі. Як же
існувати нещасливо,
чолобитні бити в церкві,
пробачати зраду хтивим
і плескати «Браво» смерті?

С М
2026.08.10 08:53
Платона очі плющові
Сова його на глобусі
В орлянку грає арлекін
Глуз у папужім одязі
Ридає Леді Скарлет Скрін
Дощ театральний ллє
А Темна Королева Снів
Зна людський біль як є

Віктор Кучерук
2026.08.10 07:19
Докуривсь пилюкою
Літній час над луками, -
Вже понад городами
Тягне прохолодою
Від полів покошених,
Пилом запорошених.
На порозі осені
Серпень вмився росами,

Ірина Вовк
2026.08.10 06:45
Історія на вістрі сариса Тишу попелястого ранку розірвав не звук сурми, а важкий, глухий тупіт сотень ніг і лютий, дикий крик, що долинав із боку південних кварталів. – За Серапіса! За богоподібного царя Птолемея! – багатоголосий рев прокотивс

Артур Курдіновський
2026.08.10 01:58
Помаранчевий серпень у горло вчепився і душить.
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."

Замордований літом, я планів його не порушу.
На

Віктор Насипаний
2026.08.09 23:16
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.

Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,

Ольга Садкова
2026.08.09 22:20
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —

Світлана Пирогова
2026.08.09 21:58
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "Вік Ангела" (2004)

 У саду
Образ твору Убрід ріку печалі перейду…
Не озирнусь на берег не_свободи.
На хвильку заблукаю у саду,
розтану в чистім голосі природи.
І на палітрі райдужній її
себе відчую золотим відтінком.
Яка глибінь відкриється мені!
Яка п’янка – в мені – озветься жінка!
Ота, якою марив ти і снив.
Ота, що вже
у рабство будням продана.
…Зварю варення, ти його любив.
Терпким цілунком на губах – смородина.

2004(2011)



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-20 14:54:21
Переглядів сторінки твору 4353
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-20 15:37:28 ]
Гарно, Любо!
Особливо зацікавило мене оте "любити" - в минулому часі...
І починаєш думати - а чому саме "любив"?
І цікаво, чи спеціально закладала ти в вірші цей підтекст?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-20 15:55:30 ]
Здається, що навмисне, бо ЛГ зараз у стані "не_свободи" і "рабство будням продана". А Він із минулого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-20 15:39:06 ]
Чарівний сад :)
"І на палітрі райдужній її
себе відчую золотим відтінком.
Яка глибінь відкриється мені!
Яка п’янка – в мені – озветься жінка!" - супер.

Смородина.Ось що полюбляє Муза!

" Убрід ріку печалі перейду…
Не озирнусь на берег не_свободи. " - якось сумно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-20 15:48:08 ]
Хай це залишиться маленькою таємницею... Дякую, Ярославе. Скажу лише, що дуже рада, що ти відчув той підтекст...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-20 15:49:31 ]
Сумно і є... Така собі "втеча із буднів"... ненадовго. Дякую, Маріє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-20 16:03:35 ]
Метафорично! Прочитала у Вашому вірші історію: "Вона, не задумуючись, іде до того, який не зміг колись бути із Нею через низку причин і проблем, жінка, яка незадоволена теперішнім життям і не має сміливості і, може, змоги змінити його, кидається "в омут с головой" у спогади кохання і йде на цю застріч, хоча знає, що потім буде болюче повернення.
Як кажуть: "Читач, якщо не зрозуміє, то придумає". :)
Вітаю із чуттєвим і гарним віршем!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-09-20 16:10:49 ]
Цьом!!!!! Дуже солодко, хоч і сумно трохи було спочатку


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-20 16:16:17 ]
Ви все (ну, майже все) вірно прочитали, Тамаро! Бо ЛГ тікає не до коханого, а тільки в спогади про нього. А повернення - все одно болюче... Тут Ви - в десятку. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-20 16:19:33 ]
Напевно, все ж найсумніше - вкінці. Все-таки поцілунок смородини, це не поцілунок коханого... Якось миттю повертаєшся до дійсності. І все одно - солодко, хоч і терпко... Дякую, Софійко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-20 16:21:23 ]
Ледь не забула - а ще ж слоїки мити... для варення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-20 16:23:05 ]
Любо! Цікавить мене твоя думка (об"єктивна=)) про мій вірш "Гороскоп" http://maysterni.com/publication.php?id=66773.
Пиши, як відчуваєш, бо в мене самого до нього суперечливе ставлення. Так, як, мабуть, і в багатьох, бо якось це відчув по відгуках.
Дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-20 16:35:29 ]
Гаразд, Ярославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 08:17:02 ]
Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 09:18:45 ]
І справді, солодко і терпко... Такий собі мікс, а в результаті гарний вірш.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лідія Арджуна (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-21 09:37:25 ]
Мені дуже сподобалося . Особливо терпкий цілунок смородини .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 09:48:07 ]
Дякую, Наталко, Адель і Лідіє. Солодких Вам поцілунків і не лише "смородинових"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2013-06-16 17:12:32 ]
цей вірш як зліпок з душі, зроблений власними руками
з останніх робіт ця мені найбільш до смаку
ДЯКУЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-08-12 20:45:41 ]
Дякую!