Наталія Крісман
поезія “Найсолодша омана”
збірка "Загублена в сучасності Валькірія"

"Хто тебе вигадав, любове?
Він божевільний був мабуть.
Це почуття таке чудове,
Але й отруйне, наче ртуть.

Від неї біль і насолода
Сплелися міцно у клубок.
Любов – підступна нагорода,
Красивий з терня нам вінок.

Мабуть, ти створена поетом,
Що теми вичерпав усі?
Навік залишишся секретом
Глибин непізнаних душі.

Хто тебе вигадав, незнана?
Ніколи це не взнаю я.
Ти – найсолодша з всіх омана
В пустелях нашого життя."

Пародія

Це почуття таке хороше –
По грудях смалець, вибач, крем…
В поета кíнчилися гроші,
Він – про любов (відсутність тем).

Вінок із терня – збожеволів,
І щоб страшніше – всяку муть…
Усе згадав, що вчили в школі –
Свинець, миш’як, сурму і ртуть.

І всі, хто раз попив отрути,
В ілюзії – попали в рай,
Про інше і не хочуть чути –
Любов їм тільки подавай!

Клубки підступності нездалі,
Глибин непізнаний секрет.
І все це він писав… Наталі,
Щоб прочитати… тет-а-тет!

1.10.2011