ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.07.23 15:23
Цей липень кольору мохіто
Теплом двори поцілував.
Таким і має бути літо -
Буяють вигадані квіти
На килимах казкових трав.

Уже не лізу я на сцену,
Не підбираю псевдонім.

хома дідим
2026.07.23 14:55
полудневий кінець липня у старих районах старовинного міста · на дні двору-колодязя догниває застійна вода прохолодний запах гниття просочує вузькі балкони по периметру · невибагливу білизну та одяг які дехто сушить на ізольованих дротах над поручнями · п

Борис Костиря
2026.07.23 12:35
Останні судоми зими,
Як вісті далекої тьми,
Як погук самотніх морів,
Прикутих у тьмі кораблів.
Крізь пустку видніє причал,
Де ти відчайдушно кричав.

Приречений немічний птах

Іван Потьомкін
2026.07.23 12:06
Шпак ухопив горіх, виніс на дзвіницю,
Наміривсь їсти, та не втримав здобич.
У щілину таку вона упала,
Що птах не годен був уже дістать.
Подякував горіх стіні за порятунок
І прославляти став дзвінкоголосі дзвони,
А далі поскарживсь, що незмога по

Ірина Вовк
2026.07.23 11:23
ЕПІЛОГ: ОСТАННІЙ РОЗРАХУНОК МАРМУРОВОГО СТАРЦЯ (Монолог Октавіана Августа. Рим, 14 рік нашої ери) Мені сімдесят шість. Мої очі вже погано бачать обриси Капітолію, а ноги, загорнуті в товсту вовну, постійно мерзнуть, навіть коли се

Віктор Кучерук
2026.07.23 07:22
Чорногуз, задерши дзьоба,
Щось стрекоче у гнізді,
Лиш не мукає худоба
У хліві, як отоді,
Коли мали на хазяйстві
Поросят, курей, качок
І в домашнім господарстві
Копирсався наш гурток.

Олег Герман
2026.07.23 03:33
Мені не спиться, в спогади поринув.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій.

Безсоння. Спека не дає заснути.
І ще тривога із передчуттям,
Що щастя зараз — потім біль спокути.

С М
2026.07.22 22:09
Святий Стефан із трояндою
В саду блукає осяяний
Сільські гірлянди і вітер із дощем
Куди би не подався, людський плач і щем

Перейшов марноти всі
Міг упасти і міг рости
Був чи є у цьому смисл?

Вячеслав Руденко
2026.07.22 18:11
Всі волоцюги марять мандрами -
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,

Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих

Борис Костиря
2026.07.22 11:39
Цей білий непорочний сніг,
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.

Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю

Ірина Вовк
2026.07.22 09:45
Розділ ІІI: Останній подих лева Сонце над Александрією першого серпня тридцятого року до нашої ери піднімалося криваво-червоним. Останні єгипетські вершники перейшли на бік Октавіана без жодного пострілу. Місто здалося. Антоній стояв на стіні палацу,

хома дідим
2026.07.22 08:45
я написав тобі сонет
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно

Віктор Кучерук
2026.07.22 07:17
І загадковий шерех сукні,
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ТАБУ

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-09 07:46:46
Переглядів сторінки твору 7544
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 10:15:25 ]
Ятрить минуле душі, болить ним не одна твоя, Ярославе.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 12:13:39 ]
ой, Вікторе - і не говори!(( [п"є горілку і весело сміється в компаніїї молоденьких дівчат]


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 10:17:46 ]
Ярославе, гарний вірш. Точніше, ідея вірша. Мені сподобалось, але трохи відлякнуло оте Ваше "щекання"... Як правило, воно виконує функцію такої собі вставки. А цього слід уникати. А загалом - не погано!
зичу натхнення!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 10:48:39 ]
Погоджуюсь з Іринкою.
А так, сподобався задум - табу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 11:57:02 ]
Дякую, дівчата!
Але де ви побачили оте щекання? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 13:02:12 ]
Ох і хитрий же цей Петришин! Йому підказали, він швиденько все виправив ,а потім ще натякає, що нам щось показалось....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 12:00:21 ]
Добре, що тільки наснилось... Радісного пробудження ЛГ! А як винен - то покаятися не гріх.
Сподобався вірщ. Про "ще" погоджуюсь з попередніми заувагами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 12:16:00 ]
Дякую, Іване! Але те "ще" - там потрібне!
Ну як без нього напишеш наступну фразу?

на світі ще і не таке стається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 12:21:39 ]
Це дійсно потрібне. Але мені привиділось (як і дівчатам) ще зо п’ять... Піски... Міражі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 12:21:18 ]
Ну й хитрюга, відредагував, а тоді питає де?
Гарно. Дуже гарно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 12:27:42 ]
)))
з мене - коньяк. я ще зранку помітив оте щекання. віршу ж - два роки. Я теж росту)
Дякую всім!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 12:29:49 ]
Секунданти в таких випадках питають: "Де і коли?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 12:33:09 ]
може, в Умані)
і ще Сін обіцяла виставитися)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 12:39:12 ]
загалом хороший текст.

приємно порадували рими першого чотирирядка. одне те, що ви зуміли добрати хорошу риму до "сльози", дуже тішить :) натомість, не сподобалась - здається/стається і сновидінь/на дні (надто приблизна).

у рядку "окрайчиком його зубів торкаюсь...", виходить, ніби мова йде про зуби або імені, або язика. над цим варто попрацювати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 13:26:34 ]
Дякую, Ніко!)
Такий собі сльозливий дівочий віршик!) Написав його одним духом. При тому, що починав писати про одне, а сюжет сам собою завернув в несподіване для мене русло)
А на рахунок рим - в цілому згоден. Хоча й не вважаю за величезний гріх ну дужжже рідко скористатися досить таки співзвучними (хоч і визнаю, що заїждженими) дієслівними римами "здається - стається", чи "торкаюсь - каюсь",тим більше, якщо вони досить таки доречні за змістом! Навіть Жадан деколи цим "грішить"!(Бурчу, як завжди!)
А якщо серйозно, то це - вірш з першої 20 - ки моїх віршів. Тому й такі нерівні рими.
Дякую за коментар!
Завжди радий бачити вас на своїх сторінках!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 13:36:04 ]
p.s. а на рахунок рими "дінь - дні" - не зовсім з вами згоден, що вона дуже приблизна. Як на моє відчуття - є співзвуччя. І особисто я сприймаю такі рими навіть дещо вишуканішими від рим типу "дінь- дінь".))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 14:17:15 ]
Ще на рахунок двох преших стрічок останньої строфи.
тут зашифровано ім"я дівчини. можна при бажанні самому його дешифрувати. і "окрайчиком його зубів торкаюсь" - тут стосується і імені і одночасно язика. раз почав - підкажу. при доторку язика до зубів вимовляється звук "Л", а те що він знаходиться на краю імені, свідчить про те, що ім"я або починається (швидше за все) або закінчується цим звуком. Залишилося взнати ще одну приголосну і підшукати варіанти імені дівчини)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Томин (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 12:47:05 ]
дуже сподобалось...сумно й щиро...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 13:53:47 ]
Дякую, Ярославе!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 13:32:12 ]
Мені здається не зовсім пасує слово "окрайчиком", бо ж не про хліб мова... Може тут краще було б: "ім"я твоє лоскоче мій язик, його краєчком до зубів торкаюсь"?