
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.21
11:40
Якже я зміг без Псалмів прожить
Мало не півстоліття?
А там же долі людські,
Наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,
Мало не півстоліття?
А там же долі людські,
Наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,
2025.10.21
06:46
Яскраве, шершаве і чисте,
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25
2025.10.21
00:08
Підшаманив, оновив
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!
2025.10.20
22:13
Іржаве листя, як іржаві ґрати.
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.
Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.
Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник
2025.10.20
15:07
Вуальна осінь небо сумом прикривала,
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...
2025.10.20
11:48
У водограї бавились веселки:
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво
2025.10.20
11:20
Не бачив ще, ні Риму я, ні Лондона,
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр
2025.10.20
09:31
Хто ізлякав тебе? Родилась на що, бейбі?
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі
Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі
Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі
2025.10.20
09:01
Передбачив я і зупинивсь…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…
2025.10.20
06:29
Родить спогади печальні
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.
2025.10.20
01:28
Відчує кожен весь цей жах:
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.
Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.
Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,
2025.10.20
01:14
Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
2025.10.19
22:50
Слова твої, мов кулі - лента за лентою;
Склеюю серце своє ізолентою.
Склеюю серце своє ізолентою.
2025.10.19
22:25
Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
2025.10.19
22:01
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
2025.10.19
20:45
Женуть вітри рябі отари хмар
в безкрає поле зоряного неба,
де музикує змучений Ремарк,
Адамові Творець рахує ребра…
Сади стрічають пахощами груш,
і яблуням лоскоче сонце скроні -
це Осені портрети пише Труш,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...в безкрає поле зоряного неба,
де музикує змучений Ремарк,
Адамові Творець рахує ребра…
Сади стрічають пахощами груш,
і яблуням лоскоче сонце скроні -
це Осені портрети пише Труш,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Людмила Коломоец (1953) /
Проза
РЫБАКИ
«Приговорив» полтарашку Виктор, Вовик и Толик недоумевающее переглянулись. Все взгляды снова сошлись на пустой бутылке. Мурашками шевелились в голове мысли. Самым сообразительным оказался Толик. Пару раз, качнувшись взад-вперёд, поднялся на неуверенно стоящих, на земле ногах. Указательный палец правой руки поднял вверх:
- Я… щас…- исчез за дверью.
Вовик с Виктором молча сопели за столом.
- Володь, может завтра на рыбалку - спросил Виктор.
Приподняв плечо к уху, Володя неопределённым мутным взглядом посмотрел на Виктора.
- Поехали.
Вернулся с бутылкой Толик и торжественно поставил её на стол. Сев на своё место открыл и разлил водку по стаканам.
- Мы, тут с Володькой решили,- жуя капусту, произнёс Виктор,- завтра на рыбалку. Ты как?
-Я? Я не против,- потянувшись за огурцом, медленно проговорил Толя.- А куда?
- Да, куда? Куда. В Ажово.- Виктор взял в руки стакан.
Когда водка закончилась, мужики разошлись. Договорились встретиться утром.
Утром, как огнедышушие драконы, с пасмурными лицами собрались на автобусной остановке.
- Ребята, я пивка прихватил,- обрадовал Толик, придя позже всех.
Повеселели лица. Выпив по очереди пива, рыбаки расправили плечи и с гордым видом стали рассматривать ожидавших автобуса.
Приехав на место, друзья разбавили пиво самогоном: «для сугреву» и расположились на снежном полотне по реке, бурить отверстия во льду для удочек. Из ближней хаты вышла баба и молча наблюдала за рыбаками. В конец не выдержала:
- Сыночки, что вы делаете?
- Рыбу ловить будем! – бодро крикнул в ответ Толик.
- Так нет там рыбы.- Вздохнула женщина.
- Есть! Всё будет! Не переживай! – откликнулся Виктор.
- Боже ж ты, боже. – горестно мотала головой женщина со стороны в сторону.- А я ж там осенью чеснок посадила.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
РЫБАКИ
«Приговорив» полтарашку Виктор, Вовик и Толик недоумевающее переглянулись. Все взгляды снова сошлись на пустой бутылке. Мурашками шевелились в голове мысли. Самым сообразительным оказался Толик. Пару раз, качнувшись взад-вперёд, поднялся на неуверенно стоящих, на земле ногах. Указательный палец правой руки поднял вверх:
- Я… щас…- исчез за дверью.
Вовик с Виктором молча сопели за столом.
- Володь, может завтра на рыбалку - спросил Виктор.
Приподняв плечо к уху, Володя неопределённым мутным взглядом посмотрел на Виктора.
- Поехали.
Вернулся с бутылкой Толик и торжественно поставил её на стол. Сев на своё место открыл и разлил водку по стаканам.
- Мы, тут с Володькой решили,- жуя капусту, произнёс Виктор,- завтра на рыбалку. Ты как?
-Я? Я не против,- потянувшись за огурцом, медленно проговорил Толя.- А куда?
- Да, куда? Куда. В Ажово.- Виктор взял в руки стакан.
Когда водка закончилась, мужики разошлись. Договорились встретиться утром.
Утром, как огнедышушие драконы, с пасмурными лицами собрались на автобусной остановке.
- Ребята, я пивка прихватил,- обрадовал Толик, придя позже всех.
Повеселели лица. Выпив по очереди пива, рыбаки расправили плечи и с гордым видом стали рассматривать ожидавших автобуса.
Приехав на место, друзья разбавили пиво самогоном: «для сугреву» и расположились на снежном полотне по реке, бурить отверстия во льду для удочек. Из ближней хаты вышла баба и молча наблюдала за рыбаками. В конец не выдержала:
- Сыночки, что вы делаете?
- Рыбу ловить будем! – бодро крикнул в ответ Толик.
- Так нет там рыбы.- Вздохнула женщина.
- Есть! Всё будет! Не переживай! – откликнулся Виктор.
- Боже ж ты, боже. – горестно мотала головой женщина со стороны в сторону.- А я ж там осенью чеснок посадила.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію