Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.30
14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си
2026.04.30
14:06
Витоки свідомості — вони джерела,
які і напувають, які й біжать
мелодією думок а капела,
розмиваючи тиху благодать
западин лагідного смиренства.
Мряка безсонячних просторів ущелин,
сходи минулих лавин і водоспадів,
які і напувають, які й біжать
мелодією думок а капела,
розмиваючи тиху благодать
западин лагідного смиренства.
Мряка безсонячних просторів ущелин,
сходи минулих лавин і водоспадів,
2026.04.30
11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м
2026.04.30
11:15
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?
Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?
Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б
2026.04.30
09:39
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.
2026.04.30
05:47
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.
2026.04.29
23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
2026.04.29
22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
2026.04.29
21:39
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти
2026.04.29
20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.
За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.
За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку
2026.04.29
20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене
2026.04.29
19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник
***
Дивлюсь у вибране, зітхаю...
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник
***
Дивлюсь у вибране, зітхаю...
2026.04.29
12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з
2026.04.29
11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
2026.04.29
10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
2026.04.29
10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.23
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Людмила Коломоец (1953) /
Проза
РЫБАКИ
«Приговорив» полтарашку Виктор, Вовик и Толик недоумевающее переглянулись. Все взгляды снова сошлись на пустой бутылке. Мурашками шевелились в голове мысли. Самым сообразительным оказался Толик. Пару раз, качнувшись взад-вперёд, поднялся на неуверенно стоящих, на земле ногах. Указательный палец правой руки поднял вверх:
- Я… щас…- исчез за дверью.
Вовик с Виктором молча сопели за столом.
- Володь, может завтра на рыбалку - спросил Виктор.
Приподняв плечо к уху, Володя неопределённым мутным взглядом посмотрел на Виктора.
- Поехали.
Вернулся с бутылкой Толик и торжественно поставил её на стол. Сев на своё место открыл и разлил водку по стаканам.
- Мы, тут с Володькой решили,- жуя капусту, произнёс Виктор,- завтра на рыбалку. Ты как?
-Я? Я не против,- потянувшись за огурцом, медленно проговорил Толя.- А куда?
- Да, куда? Куда. В Ажово.- Виктор взял в руки стакан.
Когда водка закончилась, мужики разошлись. Договорились встретиться утром.
Утром, как огнедышушие драконы, с пасмурными лицами собрались на автобусной остановке.
- Ребята, я пивка прихватил,- обрадовал Толик, придя позже всех.
Повеселели лица. Выпив по очереди пива, рыбаки расправили плечи и с гордым видом стали рассматривать ожидавших автобуса.
Приехав на место, друзья разбавили пиво самогоном: «для сугреву» и расположились на снежном полотне по реке, бурить отверстия во льду для удочек. Из ближней хаты вышла баба и молча наблюдала за рыбаками. В конец не выдержала:
- Сыночки, что вы делаете?
- Рыбу ловить будем! – бодро крикнул в ответ Толик.
- Так нет там рыбы.- Вздохнула женщина.
- Есть! Всё будет! Не переживай! – откликнулся Виктор.
- Боже ж ты, боже. – горестно мотала головой женщина со стороны в сторону.- А я ж там осенью чеснок посадила.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
РЫБАКИ
«Приговорив» полтарашку Виктор, Вовик и Толик недоумевающее переглянулись. Все взгляды снова сошлись на пустой бутылке. Мурашками шевелились в голове мысли. Самым сообразительным оказался Толик. Пару раз, качнувшись взад-вперёд, поднялся на неуверенно стоящих, на земле ногах. Указательный палец правой руки поднял вверх:
- Я… щас…- исчез за дверью.
Вовик с Виктором молча сопели за столом.
- Володь, может завтра на рыбалку - спросил Виктор.
Приподняв плечо к уху, Володя неопределённым мутным взглядом посмотрел на Виктора.
- Поехали.
Вернулся с бутылкой Толик и торжественно поставил её на стол. Сев на своё место открыл и разлил водку по стаканам.
- Мы, тут с Володькой решили,- жуя капусту, произнёс Виктор,- завтра на рыбалку. Ты как?
-Я? Я не против,- потянувшись за огурцом, медленно проговорил Толя.- А куда?
- Да, куда? Куда. В Ажово.- Виктор взял в руки стакан.
Когда водка закончилась, мужики разошлись. Договорились встретиться утром.
Утром, как огнедышушие драконы, с пасмурными лицами собрались на автобусной остановке.
- Ребята, я пивка прихватил,- обрадовал Толик, придя позже всех.
Повеселели лица. Выпив по очереди пива, рыбаки расправили плечи и с гордым видом стали рассматривать ожидавших автобуса.
Приехав на место, друзья разбавили пиво самогоном: «для сугреву» и расположились на снежном полотне по реке, бурить отверстия во льду для удочек. Из ближней хаты вышла баба и молча наблюдала за рыбаками. В конец не выдержала:
- Сыночки, что вы делаете?
- Рыбу ловить будем! – бодро крикнул в ответ Толик.
- Так нет там рыбы.- Вздохнула женщина.
- Есть! Всё будет! Не переживай! – откликнулся Виктор.
- Боже ж ты, боже. – горестно мотала головой женщина со стороны в сторону.- А я ж там осенью чеснок посадила.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
