Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.05
22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.
Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.
Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,
2025.12.05
17:03
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя
приспів:
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя
приспів:
2025.12.05
15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.
Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.
Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,
2025.12.05
14:59
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.
Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.
Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти
2025.12.05
14:15
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.
"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.
"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,
2025.12.05
11:02
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться.
«Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р
2025.12.05
09:16
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…
2025.12.05
09:00
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,
2025.12.04
21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.
Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.
Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів
2025.12.04
19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех
2025.12.04
17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
2025.12.04
13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.
2025.12.04
13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.
У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.
У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,
2025.12.04
10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров
2025.12.04
06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г
2025.12.04
05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Людмила Коломоец (1953) /
Проза
РЫБАКИ
«Приговорив» полтарашку Виктор, Вовик и Толик недоумевающее переглянулись. Все взгляды снова сошлись на пустой бутылке. Мурашками шевелились в голове мысли. Самым сообразительным оказался Толик. Пару раз, качнувшись взад-вперёд, поднялся на неуверенно стоящих, на земле ногах. Указательный палец правой руки поднял вверх:
- Я… щас…- исчез за дверью.
Вовик с Виктором молча сопели за столом.
- Володь, может завтра на рыбалку - спросил Виктор.
Приподняв плечо к уху, Володя неопределённым мутным взглядом посмотрел на Виктора.
- Поехали.
Вернулся с бутылкой Толик и торжественно поставил её на стол. Сев на своё место открыл и разлил водку по стаканам.
- Мы, тут с Володькой решили,- жуя капусту, произнёс Виктор,- завтра на рыбалку. Ты как?
-Я? Я не против,- потянувшись за огурцом, медленно проговорил Толя.- А куда?
- Да, куда? Куда. В Ажово.- Виктор взял в руки стакан.
Когда водка закончилась, мужики разошлись. Договорились встретиться утром.
Утром, как огнедышушие драконы, с пасмурными лицами собрались на автобусной остановке.
- Ребята, я пивка прихватил,- обрадовал Толик, придя позже всех.
Повеселели лица. Выпив по очереди пива, рыбаки расправили плечи и с гордым видом стали рассматривать ожидавших автобуса.
Приехав на место, друзья разбавили пиво самогоном: «для сугреву» и расположились на снежном полотне по реке, бурить отверстия во льду для удочек. Из ближней хаты вышла баба и молча наблюдала за рыбаками. В конец не выдержала:
- Сыночки, что вы делаете?
- Рыбу ловить будем! – бодро крикнул в ответ Толик.
- Так нет там рыбы.- Вздохнула женщина.
- Есть! Всё будет! Не переживай! – откликнулся Виктор.
- Боже ж ты, боже. – горестно мотала головой женщина со стороны в сторону.- А я ж там осенью чеснок посадила.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
РЫБАКИ
«Приговорив» полтарашку Виктор, Вовик и Толик недоумевающее переглянулись. Все взгляды снова сошлись на пустой бутылке. Мурашками шевелились в голове мысли. Самым сообразительным оказался Толик. Пару раз, качнувшись взад-вперёд, поднялся на неуверенно стоящих, на земле ногах. Указательный палец правой руки поднял вверх:
- Я… щас…- исчез за дверью.
Вовик с Виктором молча сопели за столом.
- Володь, может завтра на рыбалку - спросил Виктор.
Приподняв плечо к уху, Володя неопределённым мутным взглядом посмотрел на Виктора.
- Поехали.
Вернулся с бутылкой Толик и торжественно поставил её на стол. Сев на своё место открыл и разлил водку по стаканам.
- Мы, тут с Володькой решили,- жуя капусту, произнёс Виктор,- завтра на рыбалку. Ты как?
-Я? Я не против,- потянувшись за огурцом, медленно проговорил Толя.- А куда?
- Да, куда? Куда. В Ажово.- Виктор взял в руки стакан.
Когда водка закончилась, мужики разошлись. Договорились встретиться утром.
Утром, как огнедышушие драконы, с пасмурными лицами собрались на автобусной остановке.
- Ребята, я пивка прихватил,- обрадовал Толик, придя позже всех.
Повеселели лица. Выпив по очереди пива, рыбаки расправили плечи и с гордым видом стали рассматривать ожидавших автобуса.
Приехав на место, друзья разбавили пиво самогоном: «для сугреву» и расположились на снежном полотне по реке, бурить отверстия во льду для удочек. Из ближней хаты вышла баба и молча наблюдала за рыбаками. В конец не выдержала:
- Сыночки, что вы делаете?
- Рыбу ловить будем! – бодро крикнул в ответ Толик.
- Так нет там рыбы.- Вздохнула женщина.
- Есть! Всё будет! Не переживай! – откликнулся Виктор.
- Боже ж ты, боже. – горестно мотала головой женщина со стороны в сторону.- А я ж там осенью чеснок посадила.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
