Ох вже ці математики!
Приголосні вони рахують!)
А за натхнення - дякую. Хоч могла б і подарувати його...)

Не зустрічав, С-М!
Мабуть, то щось неканонічне!
Я перекладав ще в 80-ті з болгарського двомовного "Вибраного" Е. По.
В російському перекладі Брюсова, наскільки я знаю - теж дві строфи.
Та й в неті не зустрічав, щоб було більше строф.
А ви з "Вороном" не плутаєте?)

Але, допускаю, що можу просто не знати тих трьох катренів(

може Вам буде тоді цікаво

"To M -" (1828)

O! I care not that my earthly lot
    Hath little of Earth in it,

That years of love have been forgot
    In the fever of a minute:

I heed not that the desolate
    Are happier, sweet, than I,

But that you meddle with my fate
    Who am a passer by.

It is not that my founts of bliss
    Are gushing — strange! with tears —

Or that the thrill of a single kiss
    Hath palsied many years —

’Tis not that the flowers of twenty springs
    Which have wither’d as they rose

Lie dead on my heart-strings
    With the weight of an age of snows.

Not that the grass — O! may it thrive!
    On my grave is growing or grown —

But that, while I am dead yet alive
    I cannot be, lady, alone.

хоча згоден, мабуть трохи відрізняються тексти -
хоча і не сильно

Я так думаю, що моя версія - це, мабуть, пізніше відредагована і "канонізована" версія досить ріденького вірша Едгара ПО. Бо всюди - лише ці дві строфи.

повна версія оптимістичеіша, як на мене

є і в інеті (думаєте, я набирав то все, руцями, так?)
є і переклади в антологіях

щодо "Ворона" - хіба це можна з чимось сплутати?
чи я Вам десь видаюся реальним невігласом?

Але дякую, С-М! Цікаво було дізнатися про цю версію вірша!

Не ображайтеся, С-М! Я ж поставив смайлик.) То був жарт! А ви, якраз навпаки - справжній спеціалст по творчості ПО)

ну так. хіба не цікаво знати чим все скінчилося? ))

російський переклад Гергія Бена, для прикладу

К М.

Не в том беда, что я всегда
Жил в мрачном отчужденье,
Что я забыл любви года
В минуту озлобленья;
Не то мне горько, что мечты
Развеялись навечно,
А что меня жалеешь ты —
А я ведь только встречный.
Пусть из ключа любви текут
Лишь слез холодных струил
И годы долгие умрут
В случайном поцелуе,
Пусть пожелтевший первоцвет
Всех двадцати апрелей
На струны сердца гнетом лет
Мне лег, как снег на ели,
Пусть даже холм могильный мой
Покроют дерн и камни —
Но, мертвый я или живой,
Быть одному — нельзя мне.

та ні, я по німецьким романтикам переважно))

щодо мінімальних зауваг по самому перекладу -

"But that you sorrow for my fate" -
"що тú ридаєш од жалю," - у продовження
"що в серці - морок вічний" - що виглядає переліченням

але тут - (But) драматичний ключовий момент

а тим більше в скороченому тексті

тобто, найголовніше.. .

я розумію що Ваше наголошення - на ти -
але суть не в ти, а в - але

Згоден з вашими зауваженнями, С-М! Там замість коми посередині катрена треба поставити тире.

І не від того сльози ллю,
що в серці - морок вічний - (а від того)
що тú ридаєш од жалю,
хоч я - всього лиш стрічний.

цей "вічний" морок якось - для Едґара
може надто пафосний, Ярославе
може скоріше "звичний" - а може ще щось би знайшлося

може, ще прийде якось
треба міркувати

можливо, С-М. хоч в цьому місці досить емоційно звучить і в Е. По, бо навіть в приведеному вами перекладі вжите слово "вічний".
А в Брюсова там:

"И плачу я не над судьбой
своей, с проклятьем схожей"

А в болгарському:

Какво, че всеки от тълпата
е пощастлив от мен...

також дуже емоцыйно.

емоційно - само собою, але "морок вічний" чи "вічний морок" це -
даруйте, заяложений штамп

"что мечты
Развеялись навечно" - мабуть так само

але - тонше. тонше