ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.08.02 20:38
Дивуючись (Jethro Tull)
Ось дивувався
Щодо наших чуттів
Хильни сонцесходу ще
Гладь локони їй
Усяк рятівник собі
А серця стугонять, мов ураз
В одному одне

Ігор Шоха
2026.08.02 19:43
Верховний витязь на ходулях
А верхогляд міняє рукавиці
армійської еліти і – абзац...
указує, який у кого плац.
Зате в столиці – одіозні лиця,
незамінимі хрюша і паяц.

***
А «марафон пресує» всі події

Юрій Лазірко
2026.08.02 16:29
My love you know -- jazz English Version
we became two islands
drifting in a sea
our gold is silence
not that well received

our minds - two rivers
dried in desert lands
feelings left to shiver

Євген Федчук
2026.08.02 16:12
Чому не можна із цвинтаря нічого брати
Ще ізмалечку нас мама з сестрою привчала,
Щоби ми із кладовища нічого не брали,
Бо не люблять того мертві. За взятим тобою,
Якось прийдуть, щоб забрати тебе із собою.
Ще і приклад приводила. Це пізніше стало.
Жив у селі один дядько, що ми добре знали

Роксолана Вірлан
2026.08.02 14:38
Ліліт
я ніколи, ніколи, ніколи тобі не пробачу
те зухвале втручання в божественне сяйво моє,
вурдалаківську месу в регістрах любові нестачі,
в мить довіри й розкрилля моїх чистоплинних імен.

я б для тебе сама оголила і шию, і вену
і дозволила спити без

Борис Костиря
2026.08.02 13:42
Поезія
Поезія - аскеза чи надмірність,
Це оргія чи келія в землі?
Поезія - це свято чи повинність,
Бенкет чи ланцюги важкі й сумні?

Поезія - це вибух чи покора,
Хвороба чи величний Божий дар?
Іде поет у безгоміння бору

Іван Потьомкін
2026.08.02 13:24
***
“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,

Олена Побийголод
2026.08.02 13:12
1947. Балакучий мінер
А.Фатьянов, С.Фогельсон

Був готов на вихід катер,
на шпилі мінер стояв,
через борт знайомій Каті
«по секрету» він казав:

«Призначайте місце певне,

Ірина Вовк
2026.08.02 12:49
"СЕРЦЕ В ХУРТОВИНІ…" (продовження 2)
…За 2 години до… …Потяги колесами б’ють у скронях, повертаючи нас із тобою додому. Літо 1941 року. Ми йдемо разом. Коли я переходила радянсько-німецький кордон пішки, продираючись крізь чагарники й збиваючи ноги у кров, ти йшов на крок позаду, оберіга

В Горова Леся
2026.08.02 11:47
Сонячна доба
Мідне замружене сонце скотилось до краю,
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби,
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби.

Заходу фарби чарують, згасаючи миттю -
В чому ж і ще швидкоплинність така і мінливість.
Сковзує

Микола Дудар
2026.08.02 11:36
Кілька слів від Євгена Барана
Серпень, хлопче, що з тобою? Знов зненацька задощив. Не здивуєш нас водою! Ти диви, ще й оточив... Заперіщив... розізлився? Міра жарту певно є... Ну а після в небо змився - Православного вдає... Серпень, хлопче, може, досить? Якщо чуєш, то озвись

Микола Дудар
2026.08.02 11:32
Кілька слів від Євгена Барана
Звучали в голосі на почет Сім нот на пагорбі, на біс... І щось було від них пророче, Бо саме так рождають вість... Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча Навік зріднилися... Війна. І тут прийшла потвора суча - Не всіх повернуть звідтіля... О Боже рідний...

хома дідим
2026.08.02 10:55
* 159 *
оскільки ти не зрозуміла
а я не з тих
що уточняють
ми навіть не зливались тілом
у різних у краях і досі
перебуваючи незмінно
і їх уточнювати нащо
ти переплутала сюжети

Віктор Кучерук
2026.08.02 06:37
* * *
І шумлива, і красива,
На догоду нам усім, -
Дозріває щедра нива,
Під світилом золотим.
Наче капище священне,
Вберегла красу стару,
Від якої йде натхнення
Віддаватися добру.

Володимир Бойко
2026.08.02 00:02
Лімерики F1
До притулку на Драгобраті
Припливли сомалійські пірати
І замовили ром,
Самогон з коньяком
І квитки в Сомалі з Драгобрату.

У генделику в центрі Варшави
Кучкувалися ліві і праві

Тетяна Левицька
2026.08.01 23:06
Я тут
Не клич мене, любий, туди,
де я не бувала ніколи.
Можливо, ті райські сади
на друзки давно розкололи.

А може, їх зовсім нема —
цю вигадку тішить свідомість.
Де вічності чорна пітьма
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Устимко Яна / Вірші

 новорічні бенгальські вогні
...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-12-13 21:26:58
Переглядів сторінки твору 9116
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.07.12 23:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-12-13 21:54:53 ]
грудневий офорт такий :)
гарно, Яно.

хто такий "гевей"? цікаве слівце :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-13 22:09:11 ]
мерсі :-)

Гаррі вже пояснив, що гевея - це дерево. тільки уточню, дерево, з соку якого роблять каучук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-13 22:21:32 ]
Я читав про молоко, яке витікає з цієї деревини, але не вірив своїм очам.
Стіл стоїть в мене на кухні - і ніякого запаху ґуми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-19 18:28:11 ]
))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-13 21:58:08 ]
Я тільки днями придбав стіл з гевеї. Це - така вишня, яка нагадує т.з. "червоне дерево".
Якщо відверто, то я не все зрозумів, але мені настільки подобаються Ваші вірші - інколи, починаючи з першого чи другого рядка (а точніше - з 3-4-того, як у даному випадку), що я не проти аплодисментів.
А чому, за що, нащо?
Намагаюсь не відповідати ці питання і їх не ставити.
Бо просто подобається поезія.

З повагою і без освідчень у коханні,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-13 22:15:24 ]
як приємно :-) дякую, Гаррі!
мені теж ті кораблі не дають спокою ))

нехай хоч і з десятого)), заходьте у гості, завжди рада чути.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-13 22:19:57 ]
Та не всім мої "каменти" до вподоби.
А я от гадаю - чому?
Може, час підказує, що треба озиватись на тільки те, що приворожує?
То я, не прислухаючись, підказку почув :)

На все добре :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-13 22:24:51 ]
та ні, можете критикувати відкрито, без "прикриття", я не надто ніжна)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-12-13 21:59:30 ]
ага, ось і відповідь. дяка, Гаррі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-13 22:02:55 ]
Це співпало. Я писав свій комент паралельно Вашому :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-13 22:11:59 ]
До речі, гарне дерево.
Там робітники заробляють копійки за ці меблі, а тут 200 ам. баксів коштує стіл і по 50 - кожен стілець. Стіл розсувний, а застібки - чамайданні, такі самі, як на ящиках морського призначення.
Є на "Даринку", у "Протоці" (це все - Київ), на Харківському масиві. Крізь лаковане покриття наче дивиться всевидюче око деревини, яке питає - "нащо калічили"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-12-13 22:21:50 ]
Н-да, Янко, спорудили ви щось таке а-ля Назар Федорак, але по-своєму, ясно. Модернізм. І славно!
Легко і забавно )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-13 22:25:43 ]
це все грудневий дощ винен :-))
дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-12-13 22:28:46 ]
І дощ взимку - майже модернізм )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-13 22:34:08 ]
нє-єє, дощ і хляпа взимку то вже постмодерн :( )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-12-13 22:44:05 ]
Постмодерн - це щось, таки пов'язане із запереченням (із креативним вирішенням) саме модерну. А модерн - це, зрештою, та ж синусоїда життя, її зовнішня відома нам символьна межа?.. )

А ось дощ узимку для нас - усе таки заперечення класики, що і є, таки швидше, модернізмом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-14 19:16:29 ]
мабуть Ви праві, модернізм, так модернізм :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-12-13 22:48:39 ]
Таки модернізм. Сумний якийсь, хоч і називається новорічним...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-14 19:34:50 ]
дякую :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-12-14 00:12:38 ]
Красивезно, Яно! Індокитай просто приворожив.