«Ой не буде, ой не буде вище глоду лобода,
Ой не буде, ой не буде старше попа попадя!
Як пішов піп у церковку вінчати, вінчати,
А наша попаденька пішла собі гуляти»
Українська народна пісня

Піп вінчає-вінчає молодих, а на мислі одне:
«Мабуть, краля-попаденька закаблуки в танці гне».
Молодих хутенько-хутенько піп повінчав,
До господи, наче вихор, помчав.
У всі вікна й у садок загляда-загляда,
Може, вдома-таки попаденька молода.
Шукав-шукав по обійстю, та дарма:
Ніде нема попаденьки, страх пройма.
У новенькій рясі піп селом кружеля
Та питає всіх зустрічних, де дружина гуля.
Не дізнався ані крихти, тільки шкоди завдав:
Заплутався у подолі й у пилюку впав.
Заявилась опівночі попаденька під хмельком.
Піп прокльонами періщить, наче хвиська батогом.
«Хай же візьмуть чорти тебе та ще й трясця –
Полишила мене шани й новенької ряси!..»
«Візьмуть тебе чорти швидше, як буде нагода,
Щоб мене ти не тримав за цяцьку в господі.
Тож хропи собі-висвистуй, кошлатая борода,
А я буду розважатись, доки гра кров молода!»