ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.04.30 14:06
Чистої води
Витоки свідомості — це джерела,
що не так напувають, як живлять
мелодію твоїх думок а капела,
розмиваючи тиху благодать
западин лагідного смиренства.

Мряка безсонячних просторів ущелин,
сходи минулих лавин і водоспадів,

Артур Курдіновський
2026.04.30 11:17
Записки дяді Жори. Записка 1. Мій друг #юрійгагарін
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м

Борис Костиря
2026.04.30 11:15
Нескінченні дощі
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?

Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б

Тетяна Левицька
2026.04.30 09:39
Сонячний
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.

Віктор Кучерук
2026.04.30 05:47
* * *
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
У кожного свій власний шлях
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
* 60 *
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

С М
2026.04.29 21:39
Не Вилазити із Мемфіс-Блюзу (Bob Dylan)
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Братська могила
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
Йона
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Вірші-порошки
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Ноктюрн напередодні епохи блюзу
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Самопізнання
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Вкрита золотом зламана вічність
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Його любити я не перестану
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
* * *
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анна Куртєва (1956) / Проза

 Обращение к землянам.
Слишком мала вероятность зарождения жизни на конкретной планете нашей Вселенной. Мала вероятность рождения каждого человека на Земле. Очень велика ответственность родившегося человека перед своими предками и потомками за продолжение рода. Природа снабдила людей мощным инстинктом самосохранения, но для выживания этого недостаточно. Нужны еще знания и мудрость, четкая иерархия ценностей.
Люди часто вели себя неразумно, а из-за наличия интеллекта в своей жестокости превосходили животных. История человечества была, по сути, историей войн. В последние десятилетия к ним добавились новые способы физической деградации человека: бытовая химия, ненатуральные продукты питания, различного рода облучения, загрязнение окружающей среды, малоподвижный образ жизни. Проблематичным становится само выживание в такой среде, даже при наличии знаний и желания.
Я обращаюсь к своим читателям с великой просьбой: совместными усилиями сохранить приемлемую среду обитания для наших потомков. А они пусть сами решают, какие духовные ценности исповедовать.
Моя мечта - не утопия. Человечество все равно к этому прийдет, а как быстро - зависит от ежедневных усилий каждого землянина.
Ведь мы - всего лишь гости на этой восхитительной, уникальной Земле...





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-12-29 14:27:20
Переглядів сторінки твору 2329
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.804 / 5.25  (4.598 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.138 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.799
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2018.12.02 09:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2014-04-14 22:26:49 ]
Розумні і щирі думки. Повністю згідний. Людина - дитя природи. і чим більше люди віддаляються від неї, тим слабшими і нерозумнішими стають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Куртєва (Л.П./Л.П.) [ 2014-04-23 15:43:07 ]
Нужно это объяснять политикам и правителям, а то совсем рассудок потеряли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любовь Весна (Л.П./Л.П.) [ 2014-04-15 23:44:07 ]
Спасибо Анна, ваше размышление очень актуально на сегодняшний день.
"Моя мечта - не утопия. Человечество все равно к этому прийдет, а как быстро - зависит от ежедневных усилий каждого землянина.
Ведь мы - всего лишь гости на этой восхитительной, уникальной Земле..".
Я, верю, что двери моей Души открыты. Она Свободна. Я стою на краю порога и смотрю в Бездну. Это одно из самых притягательных и завораживающих занятий . Я стою на краю Бездны своих возможностей и знаю, что всё зависит только от меня и моих желаний. Это ужасно и восхитительно одновременно, Жизнь подобна нити , один конец которой в руках у Бога, а другой в руках у человека и если Душа отклоняется от Духовного Пути, то нить натягивается или может вовсе порваться - это нить связующее "Я-душа". Смотри - анализируй - желай - выбирай и действуй во благо мира, так решила я - для себя.
Кроме моего "Я" нет вообще НИКОГО и НИЧЕГО - ЕСТЬ ВСЁ в ОДНОМ . Безконечность возможностей моей души, завораживает, манит и одновременно пугает не ограниченной никем и ничем властью и свободной волей выбора. Я верю, что в открытые двери моей Души светит Солнце , его лучи касаясь самого дна не оставили там ни капельки тени сомнений в правильности Пути которым я следую.
Суть же в том, чтобы душа прошла Путь от самого высокого к самому низкому-малому, от самого низкого - к самому высокому и превратилась в Божественность Творящюю свою Жизнь!
Действительно, Ответственность начинается с себя , за благополучие сохранения себя и мира на прекрасной планете Земля.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Куртєва (Л.П./Л.П.) [ 2014-04-23 15:34:07 ]
Когда я его писала, не могла подумать, что на Украине возможна война. Я высылала Путину цикл своих стихов "Прошу мира на Земле", он не послушался. А Павел II за этот цикл прислал мне письмо с благословением.