ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.01.07 10:45
Зазирнути в безодню ніщо, а безодня на тебе
Хай подивиться оком потужним, тугим.
Хай пропалює око до дна, пропікає до неба,
Хай випарює вщент алкогольний і зморений дим.

Ти пірнеш до основ небуття, у прадавні закони.
Ти пізнаєш глибини незнаних

Віктор Кучерук
2026.01.07 07:16
Москви не жаль і москалів не шкода,
Тому і заявляю завгодя:
За геноцид вкраїнського народу
Не Бог їм буде - стану я суддя.
Я добре знаю міру покарання
За вбивство і калічення людей, -
На ланцюгах істоти негуманні
Нікого не лякатимуть ніде...

Артур Курдіновський
2026.01.07 02:25
Присвяти мені вірш-епітафію, рідний мій січню!
Нас було колись троє січневих. Лишився один.
Та життя стало чорним, гірким і нестерпно-трагічним,
А вінець йому - спомин і безліч стареньких світлин.

Не рятує ні сніг, ні коріння твоє королівське,
Вже

Артур Сіренко
2026.01.06 19:13
Він робив морозиво зі снігу
Солодке, наче січневий вечір.
Він робив вино
З крапель липневої зливи,
П’янке, наче квіти троянд.
Він лишав глибокі сліди
На їдкій пилюці доріг –
Може він був

Артур Курдіновський
2026.01.06 15:10
Не обрані. Покарані. Наш крах -
Душа під шаром надтонкої шкіри.
Тому щасливі ми хіба що в снах,
Для нас там грають фантастичні ліри.

Зустріли ніч самітниця й монах...
Сонети - дві симфонії зневіри.
Приречене мовчання на вустах,

Сергій Губерначук
2026.01.06 13:29
Хлопчик Ейф.
Голландський ельф.
Прилетів у Київ.
Поблукав поміж дерев.
Заснув у Софії.
Дзвін уранці калатав.
Монастир попідмітав.
Осінь бачив українську.

Борис Костиря
2026.01.06 11:10
Так шкода витрачати час
На сон минущий, поверховий,
Мов попіл від німих свічад,
Який спадатиме на скроні.

Горітиме у нас свіча,
Яку не здатні погасити
Всі демони. Торкне плеча

Олександр Сушко
2026.01.06 10:10
Занурююся, звично, у добро,
Там плавають, мов риби, сонні вірші.
І янголиним золотим пером
Малюю звуки, запахи і тишу.

А кольори чудесні! Тільки глянь!
Відтінок кожен - геніальна пісня!
Сплітаю воєдино Інь та Янь

Кока Черкаський
2026.01.06 04:50
Вечір.
Ваш корпоратив.
Всі чекають
Дивних див,

Хоч і знають:
Див нема.
Просто грудень

Ігор Шоха
2026.01.05 22:03
А тактика стратега – діло темне,
тасуються покірні вояки
і... нотабене –
чучело зелене
розпочинає гру у піддавки.

***
А ніж розпочинати рокіровку

Микола Дудар
2026.01.05 21:23
Терпіння випурхнуло з дому
І прямо з хати в небеса…
Мені однаково від злому,
І там, і тут, мене нема.
На небесах вже однодумці…
А я туди і не спішив…
Блукаю... Наче у відпустці
У ній охоче ще б грішив…

С М
2026.01.05 21:12
ей караване мене забирай
у португалію в еспанський край
андалузію і житні поля
прагну зустріти й стрічатиму я

хутко забирай мене
відси караване

Іван Потьомкін
2026.01.05 19:46
Деінде, мабуть, так, але не в Єрусалимі,
Коли дощем з відра заллє тебе по самі вуха,
Аж до кісток прониже вітрюгами невмолимо злими.
Та гідне подиву тобі, напевне, буде,
Негоду цю благословенням Божим називають люди.
Готові і щулитись вони, і закрива

Олена Побийголод
2026.01.05 19:10
Із Леоніда Сергєєва

А першими зникнуть опасисті, –
не тому, що багато їдять,
а тому, що вони – опасисті,
і їх відразу з’їдять.

Руді повиводяться другими.

Артур Сіренко
2026.01.05 15:45
Книга, що стала повітрям
Написана синьооким самітником,
Що бавився словами як намистинами,
Що відчиняв двері в безодню,
Що жив у хиткій хатині,
Яка була зроблена з очерету,
Що ріс на холодному озері,
Де плавали білі лебеді,

Сергій Губерначук
2026.01.05 12:18
Замок.
Залізний дизайн.
Пташці
відрізали лапку.
Лізе
по лезу сльоза,
крові
коричнева крапка.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Боровик (1991) / Вірші

 ***
сьогодні можна продати все, починаючи від цноти
і завершуючи нирками свого родича хворого.
сьогодні можна будь-шо, якщо маєш банкноти,
а ще зв'язки і бажання ходити по головах.
сьогодні долі вершить не Бог, не диявол і не атланти,
які щодня тримають всесвіт на власних плечах,
а люди, що не мають совісті, зате мають яхти і гранти
і п'ють скотч, який вдвічі старший за їхніх дівчат.
cьогодні, поки ти рахуєш лайки під несвоїми словами,
вони розривають твоє майбутнє на клапті дешевих акцій.
їх ніщо не зупинить, поки тобі не набридне жити між снами,
доки ти не візьмешся за голову, не вирвешся з їхніх локацій.
сьогодні саме той день, коли вже почати думати варто,
знайти того, хто б'ється за вас обох із останніх сил
підставити йому плече і разом творити завтра.
тож давай прокидайся і шукай підзарядку для крил.
якщо ти чекав на якийсь знак від долі - ось він.
якщо ти не віриш в долю, то просто мозок вмикай.
досить втрачати час, досить чекати на дозвіл
всі зміни цього світу залежать від тебе. вважай.
2012



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-02-13 16:48:01
Переглядів сторінки твору 2169
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2014.08.04 10:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-13 17:02:51 ]
ну, скажімо, цноту можна було продати ще з прадавніх часів :)

наївний вірш, хоча щирий. перед масовими виступами такі зазвичай читають - щоб "збудити" натовп.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-02-13 17:06:12 ]
Перед тим, як написати відгук, ще раз зазирнула на дату народження авторки - і переконалась : так свіжо і сміливо пише тільки молодість. Максималізм, чітка градація суті - хто кого і як вбиває, хто і чому має змінити світ. Дивне відчуття - текст, сучасний, свіжий, а має присмак ... манускрипту з минулого, чи як би це точніше назвати... повіяло пророцтвом...
От дійсно, сидить кожен на своєму дивані, а тут йому в очі -
"якщо ти чекав на якийсь знак від долі - ось він.
якщо ти не віриш в долю, то просто мозок вмикай.
досить втрачати час, досить чекати на дозвіл
всі зміни цього світу залежать від тебе. вважай."
І після цього залишатись на дивані уже не можна.
Молодець, Наталю.
Найважча робота - розрухати тих, хто дрімає.
Мені здається, що тобі це вдалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-13 17:09:51 ]
"І після цього залишатись на дивані уже не можна." :)) Ага, можна вибігти на вулицю і запустити цеглиною у беемвешку. І світ одразу зміниться :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-02-13 19:41:49 ]
точно))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Боровик (М.К./Л.П.) [ 2012-02-16 18:59:33 ]
я повністю розумію наївність цього вірша, але ж хочеть іноді помріяти)) а потім вже можна і цеглиною в беемвешку)
дякую вам за увагу)