Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.14
16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.
Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.
Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."
2026.03.14
13:57
Співала самотність про зграйну дружбу.
Співала, аж серце злітало з словами
І в звуках тремтіло.
Здіймалося вище і вище.
Як жайворон, висло
Та й впало, мов грудка...
Нараз обірвалася пісня.
На серце людина поклала руку.
2026.03.14
13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від
2026.03.14
11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.
Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.
Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,
2026.03.14
02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
2026.03.14
00:59
Олександр Жаров (1904—1984)
Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»
Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»
2026.03.13
22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною
2026.03.13
21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.
Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.
Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив
2026.03.13
20:00
І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
2026.03.13
19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.
2026.03.13
19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,
що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,
що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,
2026.03.13
19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...
На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...
На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,
2026.03.13
11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.
Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.
Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню
2026.03.13
11:36
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.
Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.
Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю
2026.03.13
05:57
Пересохли джерела натхнення
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...
2026.03.13
05:08
Осипався із підборіддя мій грим
Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.25
2026.02.11
2025.12.24
2025.11.29
2025.08.19
2025.08.04
2025.06.25
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
кириндясова ксения (1989) /
Інша поезія
Нероба з високим чолом
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Нероба з високим чолом
Бездельник с высоким челом
Исколотое , изнуренное снегом,исполосованное конными
балаганами место казни одного бездельника с высоким челом.
Ниспадают волнами призраков неупокоенных лилий,воздушные
потоки и надо много ворожбы шпагами и кинжалами,сделанными
из застывшего на губах у статуй вопроса-мольбы,чтобы они
сделались грозными,как вся эта ряженая палата судьев,
которые судят бездельника с высоким челом.
Тот был когда хотелось и не был,когда просили всем для всех
и в сущности ничем.Медленно собирал грязь из-под
ног людей,чтобы она всегда была с ним,словно его верная гончая.
Человек с высоким челом был бездельником.
Проходили мимо люди,по закону надменные и по блату военные…
Елка на площади казалось старой девой,потому что никто
не отважился ее украсить,с презренным почтением и отвагой
обходя ее стороной.Только шальные снежинки приставали к ней,
как роковые пули к проститутке,решившей пробиться в цветочницы.
Да,проститутке то сделать легче и будучи своевольной,она
увидит казнь бездельника с высоким челом.
А бездельник с высоким челом то и делал,что проповедовал
Слово Божье.Почему бездельник с высоким челом?
Потому что,незачем заниматься делом на площади,
где гуляют парами ради шутки и торгуют этим,
как раковинами.
Прислушаться к взорам,устремленном один на другого
и они как буддистские колокола,привлекут на тебя смутное
проклятие,которого ждал,как дара гор.
Его казнят бездельника с высоким челом.
Только последние слова его будут не угрозами и не призывами
матери,а Словами Эвангелия.
Все от того,что ему совесть не позволяла,извлекать из гортани,
казненной,как нераскрывшийся изза морозов весенний цветок-мумия,
речь,которая служила бы невежеству грузной плоти…
Его несомненно казнят.
И засвистят феерверки:угадай,кто родился у короля,мальчик или
девочка?
Ксения КИРИНДЯСОВА,
22 февраля,2012 года
Исколотое , изнуренное снегом,исполосованное конными
балаганами место казни одного бездельника с высоким челом.
Ниспадают волнами призраков неупокоенных лилий,воздушные
потоки и надо много ворожбы шпагами и кинжалами,сделанными
из застывшего на губах у статуй вопроса-мольбы,чтобы они
сделались грозными,как вся эта ряженая палата судьев,
которые судят бездельника с высоким челом.
Тот был когда хотелось и не был,когда просили всем для всех
и в сущности ничем.Медленно собирал грязь из-под
ног людей,чтобы она всегда была с ним,словно его верная гончая.
Человек с высоким челом был бездельником.
Проходили мимо люди,по закону надменные и по блату военные…
Елка на площади казалось старой девой,потому что никто
не отважился ее украсить,с презренным почтением и отвагой
обходя ее стороной.Только шальные снежинки приставали к ней,
как роковые пули к проститутке,решившей пробиться в цветочницы.
Да,проститутке то сделать легче и будучи своевольной,она
увидит казнь бездельника с высоким челом.
А бездельник с высоким челом то и делал,что проповедовал
Слово Божье.Почему бездельник с высоким челом?
Потому что,незачем заниматься делом на площади,
где гуляют парами ради шутки и торгуют этим,
как раковинами.
Прислушаться к взорам,устремленном один на другого
и они как буддистские колокола,привлекут на тебя смутное
проклятие,которого ждал,как дара гор.
Его казнят бездельника с высоким челом.
Только последние слова его будут не угрозами и не призывами
матери,а Словами Эвангелия.
Все от того,что ему совесть не позволяла,извлекать из гортани,
казненной,как нераскрывшийся изза морозов весенний цветок-мумия,
речь,которая служила бы невежеству грузной плоти…
Его несомненно казнят.
И засвистят феерверки:угадай,кто родился у короля,мальчик или
девочка?
Ксения КИРИНДЯСОВА,
22 февраля,2012 года
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
