
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.28
06:17
Вишгород високий, Вишгород горбатий,
Вишгород яристий і зелений вкрай, –
У віках не зникнув та красу не втратив,
Попри грабування під гарматний грай.
Вишгород прадавній берегом похилим
До Дніпра приникнув, а не в бран попав,
Бо з ріки святої набува
Вишгород яристий і зелений вкрай, –
У віках не зникнув та красу не втратив,
Попри грабування під гарматний грай.
Вишгород прадавній берегом похилим
До Дніпра приникнув, а не в бран попав,
Бо з ріки святої набува
2025.08.28
00:54
Не люби, не люби, не люби --
Темна смуга лягає між нами.
Як вселенська печаль - тінь журби,
Наче тріщина між берегами.
Розверзається прірвою лих,
Твої руки з моїх вириває,
Пекла лютого видих і вдих -
Темна смуга лягає між нами.
Як вселенська печаль - тінь журби,
Наче тріщина між берегами.
Розверзається прірвою лих,
Твої руки з моїх вириває,
Пекла лютого видих і вдих -
2025.08.27
21:20
Голоси із покинутого будинку,
голоси із делеких епох,
дитячий щебет.
Як воскресити голоси
із магми часу?
Вони доносяться, ледь живі,
ледве відчутні,
майже нерозбірливі.
голоси із делеких епох,
дитячий щебет.
Як воскресити голоси
із магми часу?
Вони доносяться, ледь живі,
ледве відчутні,
майже нерозбірливі.
2025.08.27
17:23
Мені якусь пораду мудру дай! –
Знайомій жіночка жаліється. –
Не знаю, чи дурниця, чи біда,
Бо щось із чоловіком діється.
Гіпноз йому чи лікаря б мені.
Не знаю, що з ним врешті коїться.
Раніше часто говорив у сні,
Тепер лиш хитро посміхається.
Знайомій жіночка жаліється. –
Не знаю, чи дурниця, чи біда,
Бо щось із чоловіком діється.
Гіпноз йому чи лікаря б мені.
Не знаю, що з ним врешті коїться.
Раніше часто говорив у сні,
Тепер лиш хитро посміхається.
2025.08.27
12:42
Повітря пряне...Чорнобривці
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.
Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.
Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.
2025.08.27
11:40
Коли мрійливо сню тобою,
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.
2025.08.27
09:15
Заплющую очі та, аж важко повірити,
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…
-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…
-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем
2025.08.26
21:33
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,
2025.08.26
11:52
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.
Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.
Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,
2025.08.26
05:38
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.
2025.08.25
21:56
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.
Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.
Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні
2025.08.25
05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.
2025.08.24
22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,
2025.08.24
15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше
2025.08.24
11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму
був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром
але моє серце має ту ж форму
був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром
2025.08.24
10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
2025.03.09
2025.02.28
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Осока Сергій (1980) /
Інша поезія
Появлене і таємне
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Появлене і таємне
1.
чом стоїш до мене спиною
гарбузами горнучись порічками плачучи
по річку й по гору грудьми задихана
чом хусткою покотом у скриню по горло влежана
чом сливою ліктями стіну штовхаєш трухлявими
нивою горілиць до гарби впадаєш мішками вкриваєшся
остюками полуднем під повіки сиплешся
на стерні спасовою мовою у стільниках сіллю тужавієш
косою мачинами горнеш по столу крихти червоні
тинами темнієш глеками на тинах дзвониш чубатими
сіном розтрушуєш неміч у ясла ялинові
стежкою потемки кружма до мене од матері
2.
ім’я твоє
де ім’я твоє
що з нього весь світ як із вимені вилився
що з ним усе родить і плодить і в двір переймається
ім’я твоє зелене поганське незаймане
сорочкою викрученою навиворіт
до коміра темним корінням
льняним днищем догори сто літ як без води під бузиною
іскрами в прожилках вітром у просвітах
пагорбами дихання каменем у роті
судомою коло рота ймення твоє
колом коло колодязя ймення твоє
голками повені ймення твоє
скльованю крашанкою
і ніжками немовляти і кроком і тілом і снігом білим
3.
лопотить і плутає заполоч твоя чорна
вузлами руками з покуття страхом навколо шиї
ший мене ший
губами води по грудях
сповіддю по воді
цівками маківок головою вниз на споді
я не втамую тебе
лежи на мені і мохом пахни
воском із свічки в свічку переходь
лежи без виду і мови
на самому дні полином гіркни
скроєна розтулена
згорнена вчетверо пальцями всередину
4.
обплутай мене обплутай
не облітай так швидко
косами над урвищем шипшиною вхоплена
пташино моя вишнева весільним вістрям прошита
прокинуся вранці з голубами в голосі з сіном у вусі
на всю ніч до тебе мов пасмо до скроні притулений
до тебе мов до кавуна розбитого
до тебе лихої до тебе колючої
до тебе голої мов сама темрява
до тебе глибокої як весільний сон з недошитим іменем на колінах
2011.
чом стоїш до мене спиною
гарбузами горнучись порічками плачучи
по річку й по гору грудьми задихана
чом хусткою покотом у скриню по горло влежана
чом сливою ліктями стіну штовхаєш трухлявими
нивою горілиць до гарби впадаєш мішками вкриваєшся
остюками полуднем під повіки сиплешся
на стерні спасовою мовою у стільниках сіллю тужавієш
косою мачинами горнеш по столу крихти червоні
тинами темнієш глеками на тинах дзвониш чубатими
сіном розтрушуєш неміч у ясла ялинові
стежкою потемки кружма до мене од матері
2.
ім’я твоє
де ім’я твоє
що з нього весь світ як із вимені вилився
що з ним усе родить і плодить і в двір переймається
ім’я твоє зелене поганське незаймане
сорочкою викрученою навиворіт
до коміра темним корінням
льняним днищем догори сто літ як без води під бузиною
іскрами в прожилках вітром у просвітах
пагорбами дихання каменем у роті
судомою коло рота ймення твоє
колом коло колодязя ймення твоє
голками повені ймення твоє
скльованю крашанкою
і ніжками немовляти і кроком і тілом і снігом білим
3.
лопотить і плутає заполоч твоя чорна
вузлами руками з покуття страхом навколо шиї
ший мене ший
губами води по грудях
сповіддю по воді
цівками маківок головою вниз на споді
я не втамую тебе
лежи на мені і мохом пахни
воском із свічки в свічку переходь
лежи без виду і мови
на самому дні полином гіркни
скроєна розтулена
згорнена вчетверо пальцями всередину
4.
обплутай мене обплутай
не облітай так швидко
косами над урвищем шипшиною вхоплена
пташино моя вишнева весільним вістрям прошита
прокинуся вранці з голубами в голосі з сіном у вусі
на всю ніч до тебе мов пасмо до скроні притулений
до тебе мов до кавуна розбитого
до тебе лихої до тебе колючої
до тебе голої мов сама темрява
до тебе глибокої як весільний сон з недошитим іменем на колінах
2011.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію