ну деякі автори все життя в почекальні & помирають ))

сумно-сумно, що не вічні :)

мо', менше різні там вокзали відвідувати?
:)

ось і публіканули хвілосохвію, Зоряно!)))

!!! Супер.

Один знайомий, поїздивши трохи по світу, із помітними цигансько-татарськими генами на обличчі щиро стверджував, що немає кращого місця перебування ніж у почекальні...
Вітаю, Зоряно! :))

мабуть, найважче у цьому життi - це чекати й доганяти. та в кожнiй цiй дiji е певна користь. у почекальнi можна написaти вiрш, подумати про життя, спостерiгати за iншими. панi Зорянко, влучно про лушпиння й бляшанки. бо так воно i е: що нинi важливе, завтра втрачае сенс.

Глыбинная мудрость в изучении
зонального пространства...:)))
Актуально, всегда.
Спасибо, Зоряно.

дорогА та дорога і дальня...)

Може, колись дочекаємось...