ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.15 13:25
Я розхоюпую час, ніби воду вечірню.
Я розхоюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.

Я розхоюпую розум, розхоюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхоюпую біль і задавнену мук

Вячеслав Руденко
2026.06.15 10:42
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.

Олександр Сушко
2026.06.15 09:44
Колобки натхнення в павутині сірій,
Вирвизуб окатий сонечко жує.
Ген, за виднокраєм, білосніжний ирій
Я вже там думками, поміж юних єв.

А вони гарячі! А вони жагучі!
Кожна - квітка-ружа! Удихнеш - пропав.
Після них усоте головою з кручі

Віктор Кучерук
2026.06.15 08:00
Мов сторожа зла за бранцем,
Пси метнулися за зайцем
І позбавили свободи
Гризуна в кінці городу,
Хоч пустився той щодуху,
Задираючи вверх вуха...
15.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.15 06:14
Птах сумний на горобині
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.

Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,

М Менянин
2026.06.14 23:13
Не маєтки паперові,
а споріднені по крові,
розум і душа готові
мати серце для любові.

В погляді, а чи в розмові,
або хоч в одному слові,
сенс життя є при умові:

Іван Потьомкін
2026.06.14 21:55
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

хома дідим
2026.06.14 20:11
іще на хвилину дитинство городом недостигаючих полуниць · строго зелений нечервоніючий аґрус усе дозволяється їсти навіть не миючи · старий холодильник кавказ із характерною залізною ручкою що в одноруких бандитів тільки стирчить не догори а додолу · херн

Євген Федчук
2026.06.14 19:27
Ще прізвищ в давнину не існувало,
По прізвиськам людей і розрізняли.
Князів, скажімо давньоруських взяти.
Мстиславів там і Рюриків багато,
Всеславів, Володимирів чимало.
Та й Святославів, Ігорів навалом.
Ще Всеволоди всякі, Ярослави.
Й багато хто з

Борис Костиря
2026.06.14 17:29
Так сонце смажить невідступно
У гладіаторських боях,
Жорстоко, хижо і підступно
В далеких вигаслих краях.

Так прямо воїну у вічі
Воно палає, ніби меч.
І стяг далекого сторіччя

Олександр Сушко
2026.06.14 11:25
Анатолій Матвійчук

Найгірше - коли нездари судять Митця...

Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.

Кока Черкаський
2026.06.14 11:13
Я постукав в двері Бога,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!

Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,

Вячеслав Руденко
2026.06.14 09:48
Пісок сховався у рогожу.
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…

Тетяна Левицька
2026.06.14 07:48
Реквієм страждання
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні

С М
2026.06.14 07:24
Сонний алігатор у полуденнім сонці
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні

О ні я бував там доволі

Віктор Кучерук
2026.06.14 06:25
Щоби стан покращивсь зранку -
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Рахуба
Образ твору
Такі жінки - мов гостьові пантофлі.
Такі не поневолюють навік.
З такими тихоплинно - в сірий досвіт.
Жага у них не гейзер - дині сік.

Їм не доводять кров"ю теореми
На дощці барви розпачу і мук...
Із ними поряд розцвіте й нікчема!
Такі жінки - кульбабки серед лук.

Говорять з ними тихо, неуважно,
В долоню позіхають... Крізь димок
Їм подають гірчицю, воду, сажу...
Дратую я таких - пісних - жінок.

Вони повинні бути! Мов перуки,
Як між ялин - для затишку - трава.
Я не веду таким жінкам рахунку.
Мій крок вони рахують: п"ять за... два.





2006-2012






  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-30 10:46:55
Переглядів сторінки твору 4414
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.04.25 14:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-30 11:40:44 ]
Задумайтеся, Майєчко, якби не було таких жінок, можливо, й на Вас ніхто уваги не звернув би?.. ;-))) І не було б кому рахувати Ваших кроків... ;-))) Так що ми чекаємо присвяту в нашу честь від Вас. ;-))) Щось таке хоча б на декілька строф.;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-05-30 11:47:19 ]
чому Ви себе зачисляєте в гурт таких "кульбабок"? Не впевнена, що присвяту маю писати жінкам.......Щоло уваги, то я її не вимагаю... Он Саландяк знову її вихлюпнув. А кульбабка стати мальвою таки не зможе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-30 11:56:00 ]
Ну я ж не кажу, що Ви вимагаєте до себе уваги, просто, якщо б навколо були усі жінки такі вишукані, як Ви, око б замилювалося і, звертати увагу було б ні на кого. Згодні?.. ;-)))))) А я саме така кульбабка і є, як на мене. ;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-05-30 12:05:46 ]
В чому моя "вишуканість"? Дозвольте запитати. Справді цікаво. Довкіл безліч яскравих жінок, українки майже всі файні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-30 12:07:26 ]
Українки файні ( не буду сперечатися), а Ви вишукана (хоча б за зовнішністю).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-05-30 12:10:36 ]
Така, яку ПРИРОДА створила).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-30 12:16:46 ]
Отож маєте за що дякувати ПРИРОДІ (вона чекає від Вас присвяти ;-))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-30 14:56:29 ]
Світлано, я зрозуміла ваш вірш може й не так як ви хотіли. У ньому я бачу долю "вуличниці".
Тисячолітня професія не перевелася. І мабуть буде до кінця віку.

-Такі жінки - мов гостьові пантофлі.
Такі не поневолюють навік.-


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-05-30 15:34:52 ]
Спочатку теж про вуличних жінок подумала, а далі побачила образ звичайних посередностей (хоч кульбабка мені видається симпатичної квіткою :) і яка навпаки виділяється розкішною зачіскою! Але жінки "пісні" потрібні щоб краще відчувати контраст жінок "з родзинкою" :)) Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-05-30 16:05:43 ]
Дякую за відгуки. Гостьові пантофлі взувають чоловіки, що приходять і йдуть...не поневолені навік. Про повій тут нема.) У них там, певно, не до пантофель.
А кульбабки сіють довкіл себе...і виростають кульбабенята. Мабуть, симпатичні квіти, але ж фон - для мальв, лілей. Вірш іронічний.