Мене знаходять такі от асоціації (Зв'язок між окремими нервово-психічними подразниками), Володимире:
1. "Дощі" зазвичай римуються з "плащами", "кущами", "площами" - в залежності від відмінку.
2. З дощами нерідко виникають тумани.
3. І я читаю твій рядок "в плащі туману" - і що бачу:
- не дуже гармонійне поєднання "вплащі". Прийменник "в" намагається читатись як "ф". Такі випадки мають свою назву, але і вона не краща у цьому смислі;
Чому не написати "в синцях туману" або якось інакше? Плащ - це старезний образ, який коріннями уходить у часи графа де Монте Крісто.
А сам вірш мені сподобався. Я колись співав у хорі ВМФ, і мені відомо, яке високе значення приділяється заспіву.
Донині не можу забути, як співав:
"Дєнь за дньом ідут года, годи нових поколєній, но нікто і нікогда нє забудєт імя Лєнін".
І т.д. і т.п.
Матуся, коли приїздила до Одеси на присягу, плакала. Солістом був її синочок.
В мене виникла отака асоціація-паралель з плащем.
У когось іншого могла виникнути інша.
Я, як ти розумієш, не критикую, а озиваюсь як постійний читач і колега.
І ота ганебна оцінка без коментаря - не моя.

З повагою,
Г.С.

Дякую, Гаррі.
Я врахував твоє побажання.
Відносно оцінки, то не така вона вже й ганебна. Але одне запитання - коли десять раз отримував 5,5 - коеф. не змінювався. Варто раз отримати нижчу оцінку - бах! і на одну десяту менше. Дивна арифметика(((

Дякую! Особливо за оцінку)

Дякую,надзвичайно гарно. Хочу зазначити, що навіть коли ми хочемо читати {в} перед {п} як (ф) - це неправильно, за нормою треба читати як в, оскільки в укр мові дзвінкі перед глухими оглушуються тільки в дуже швидкомe темпі/

"у звої мли
спекота літня" - плинно.

осінньо_весняний мікс
із вкрапленням літнього "отав безсилля"