ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.16 23:43
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши

Олена Балера
2026.09.16 21:49
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.

Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни

Ольга Садкова
2026.09.16 18:50
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,

Вячеслав Руденко
2026.09.16 17:31
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?

Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,

Ігор Шоха
2026.09.16 16:34
       .           І
Закони – альфа і омеґа
про береги та обереги
людей і нелюдів, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про бардак.
Та не сміємося наразі,

Тетяна Левицька
2026.09.16 14:45
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.

Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —

Світлана Пирогова
2026.09.16 14:00
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі

Борис Костиря
2026.09.16 13:37
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.

Щось повинно відбутися. Маятн

Ольга Олеандра
2026.09.16 08:39
Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.

Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на

Віктор Кучерук
2026.09.16 06:58
Мій війною утомлений слух знов налякано ловить
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл

Ольга Садкова
2026.09.15 23:58
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,

С М
2026.09.15 23:17
шуз у тебе оксамитний
черевики знамениті
згляд немов наркот
& швидкий твій фрік-джайв, ха
стукаю, не чуєш? у твоє вікно
стукаю, не чуєш? у твої двері, ов
стукаю, не чуєш? у бруді вуличним
ей

хома дідим
2026.09.15 22:44
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону

Володимир Бойко
2026.09.15 17:57
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.

Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила

Борис Костиря
2026.09.15 17:53
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.

Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість

Віктор Кучерук
2026.09.15 09:45
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 ***



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-20 19:56:51
Переглядів сторінки твору 7017
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-06-20 20:17:51 ]
Прекрасно,Любове!
Ной був одного разу і потоп теж, а тепер - веселка, символ прощення. Вірмо у це!:)
Гарного настрою!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-06-20 20:26:53 ]
За змістом - просто могутньо і убивчо реалістично, майже саркастично. Мені трохи кусаються два слова:
" у парах... отрути" точніше було б, нмсд, у випарах! І замість "ні одного Ноя" "жодного Ноя". Хоч виправити - тут треба помучитись трохи.

Чомусь згадався Тичина:

І майже жодної поезії,
Я ка б нас вдарила - нема.
Самі предтечі анестезії
І лиш розгубленість сама.

Слова Тичини стосуються Вашого вірша у тому сенсі, що він якраз (не буду розписуватись за всіх) МЕНЕ ударив, і слово "жодної" звучить гарно, як приклад. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-20 21:07:45 ]
Глибокий і, на жаль, реальний зміст у цих словах...
Ще не переглядаючи коментарі, звернув увагу на "ні одного Ноя". Звичайно, Ярослав має рацію. Але мучитись тут, можливо, і не потрібно. Для прикладу:" І жодного на всю планету Ноя!".
Слово за автором. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-20 21:20:37 ]
Дякую, Володимире!

Згідна, Ярославе. Мене теж це "кусає". Це можна поправити, але з'являється як не інверсія, то ще якась "морока". Таки треба ще трохи "помучитись"...) Дякую за відгук.

Дякую, Мирославе. У мене був такий варіант. Якраз думаю чи повертатись до нього, чи не варто...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-20 21:28:33 ]
Підрихтувала все-таки проблемні місця.
Дякую всім ще раз!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-20 21:35:11 ]
На одному подихові - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-06-20 22:51:49 ]
Може хоч один праведник все ж знайдеться? Тоді буде сенс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 08:03:07 ]
Дякую, Ірино!

Привіт, Іванку! Сенсу нема будувати ковчеги, в тому плані, що вони не допоможуть все одно. Нвіть у біблійних пророцтвах сказано, що це вже буде (якщо буде) не потоп, не Вода, а Вогонь.
А праведником бути (чи хоча б намагатись)- завжди є сенс. Дякую, що зазирнув...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 09:59:59 ]
Любо, дякую. Зміст - такий вражаючий, але не сказати цього важкого Ви не могли, бо Ви - Поет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 10:56:33 ]
Прочитала вголос - всьому своєму колективу на роботі. Пройняло. Дякую, Любо, так доречно, точно і ... розпачливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 12:32:01 ]
Як глибоко, правдиво і блискуче! Дякую, пані Любове, за такий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 13:15:12 ]
Ларисо, МИ дякуємо тобі щиро! )

Ой, може, не варто було колектив засмучувати... Тепер прочитай їм Ларисину пародію, нехай усміхнуться. Дякую, Любо.

Вам дякую, Улянко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-21 16:36:02 ]
Доки ВІН замислюється, ще поживемо...;-)))) Гарно, Любочко, хоч ця правда гіркувата на смак.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 18:56:07 ]
Таки так... Мо, й нам замислитись? Дякую, Патарочко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 18:36:13 ]
Щодо Ноя, то в поцілила "в десятку"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 19:00:26 ]
Дякую! ЙОМУ таки видніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2012-06-22 09:10:26 ]
Клас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-23 20:16:02 ]
Щиро вдячна, Михайле! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-24 15:19:15 ]
Цікава паралель із реплікою Гамлета: "Бути чи не бути!" У Вашому вірші цю дилему вирішує Бог. Такого сильного штриха я давно не зустрічав у загалі поезій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-24 17:40:50 ]
Правдиво. Сильно. Страшно. Куди йдемо? До чого прийдемо?
Залюблена у Вашу поезію. Чи часом не видно десь на обрії збірочки?