ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 ***



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-20 19:56:51
Переглядів сторінки твору 5423
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-06-20 20:17:51 ]
Прекрасно,Любове!
Ной був одного разу і потоп теж, а тепер - веселка, символ прощення. Вірмо у це!:)
Гарного настрою!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-06-20 20:26:53 ]
За змістом - просто могутньо і убивчо реалістично, майже саркастично. Мені трохи кусаються два слова:
" у парах... отрути" точніше було б, нмсд, у випарах! І замість "ні одного Ноя" "жодного Ноя". Хоч виправити - тут треба помучитись трохи.

Чомусь згадався Тичина:

І майже жодної поезії,
Я ка б нас вдарила - нема.
Самі предтечі анестезії
І лиш розгубленість сама.

Слова Тичини стосуються Вашого вірша у тому сенсі, що він якраз (не буду розписуватись за всіх) МЕНЕ ударив, і слово "жодної" звучить гарно, як приклад. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-20 21:07:45 ]
Глибокий і, на жаль, реальний зміст у цих словах...
Ще не переглядаючи коментарі, звернув увагу на "ні одного Ноя". Звичайно, Ярослав має рацію. Але мучитись тут, можливо, і не потрібно. Для прикладу:" І жодного на всю планету Ноя!".
Слово за автором. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-20 21:20:37 ]
Дякую, Володимире!

Згідна, Ярославе. Мене теж це "кусає". Це можна поправити, але з'являється як не інверсія, то ще якась "морока". Таки треба ще трохи "помучитись"...) Дякую за відгук.

Дякую, Мирославе. У мене був такий варіант. Якраз думаю чи повертатись до нього, чи не варто...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-20 21:28:33 ]
Підрихтувала все-таки проблемні місця.
Дякую всім ще раз!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-20 21:35:11 ]
На одному подихові - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-06-20 22:51:49 ]
Може хоч один праведник все ж знайдеться? Тоді буде сенс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 08:03:07 ]
Дякую, Ірино!

Привіт, Іванку! Сенсу нема будувати ковчеги, в тому плані, що вони не допоможуть все одно. Нвіть у біблійних пророцтвах сказано, що це вже буде (якщо буде) не потоп, не Вода, а Вогонь.
А праведником бути (чи хоча б намагатись)- завжди є сенс. Дякую, що зазирнув...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 09:59:59 ]
Любо, дякую. Зміст - такий вражаючий, але не сказати цього важкого Ви не могли, бо Ви - Поет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 10:56:33 ]
Прочитала вголос - всьому своєму колективу на роботі. Пройняло. Дякую, Любо, так доречно, точно і ... розпачливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 12:32:01 ]
Як глибоко, правдиво і блискуче! Дякую, пані Любове, за такий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 13:15:12 ]
Ларисо, МИ дякуємо тобі щиро! )

Ой, може, не варто було колектив засмучувати... Тепер прочитай їм Ларисину пародію, нехай усміхнуться. Дякую, Любо.

Вам дякую, Улянко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-21 16:36:02 ]
Доки ВІН замислюється, ще поживемо...;-)))) Гарно, Любочко, хоч ця правда гіркувата на смак.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 18:56:07 ]
Таки так... Мо, й нам замислитись? Дякую, Патарочко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 18:36:13 ]
Щодо Ноя, то в поцілила "в десятку"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 19:00:26 ]
Дякую! ЙОМУ таки видніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2012-06-22 09:10:26 ]
Клас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-23 20:16:02 ]
Щиро вдячна, Михайле! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-24 15:19:15 ]
Цікава паралель із реплікою Гамлета: "Бути чи не бути!" У Вашому вірші цю дилему вирішує Бог. Такого сильного штриха я давно не зустрічав у загалі поезій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-24 17:40:50 ]
Правдиво. Сильно. Страшно. Куди йдемо? До чого прийдемо?
Залюблена у Вашу поезію. Чи часом не видно десь на обрії збірочки?