Школи-ліцеї, НМСДД, кажуть про своє. Тобто, вони не торкаються кола тих подій, яких не зрозуміють школярі-ліцеїсти.
Вища або середня спеціальна (ПТУ-коледжі etc) школа піднімає планку вище. Під нею - інші рівні світосприйняття.
Я зараз підхожу до свого.
З часом вийде рондель. На рондо не розраховую, бо не існує повторів, а лише спіралі схожих між собою подій.

З повагою і без елементів філософії,
Г.С.

І чому я так не віршую?
У стовпчик,
ритмічно
(цього не заперечити)
зрозуміло
(цього не відняти)
.....
Бо не вмію.

З повагою і не плачучи,
Г.С.

"Нам пєсня строіть і жить памагаєт" (с)
І твій гумор, Юрію :)

Не бачив картини. Довелось уявити.

А в мене маленький тріолетик.
Хотілось більше написати і про кагор. Ним причащаються, щоб прийняти ласку Божу і отримати підтримку духовного і тілесного здоров'я. А написав виключно про інший кагор. Про воду.
А що в тій воді? І яка Божа ласка, і яка підтримка? І де той бог того кагору? Де він чекає на свою паству? Відповідей немає, так само як і питань. Можливо, цей крок був мимовільно виправданим. Надійде свій час побачити, усвідомити і зрозуміти.
Та поки що живемо у цьому.
Дякую за увагу до моїх скромних трудів.
З повагою,
Г.С.

Можна було б відповісти - мовляв, я швиденько занотував усе оте, що мені надиктували згори янголи або хто-небудь інший. Тому питання - це зайве. Я занотував те, що почув. Все інше - дрібниці.
Та я відповідаю, бо я автор, докладніше.

Підземний жбан - це якесь середовище, де варитьсся чи сіль Землі, чи набираються міцності земні кагори. Я не знаю. У тіх глибинах мене ще не було.
А на поверхні я п'ю воду - оті самі "земні кагори". До нафти мені не підступитись.
Її, т.б.м., п'ють і ніяк не нап'ються (не наберуться нею, як кажуть про п'яниць - набрався, як чопок) оті ненажери, які володіють тими нафтовими родовищами і усякими копалинами теж природного походження.
А мій ЛГ п'є воду (земні кагори). А ті, хто вже своє випив (вжив усередину), відправились у землі.
Що там з ними робиться - не можу сказати, бо не викопував. Але щось робиться.
Не сприйміть мене за епігона, бо я не звертався до творчості Омара Хайяма. І він писав про глину, порох і жбани з вином. Небіжчики можуть перетворюватись у пил.
А я уявив, що у інші субстанції.
Чому напрямки? Бо так закопують. Ні, буває, що підкопують, щоб труна до труни - каскадом, але то вже технології, до яких мені дуже не хотілось би звертатись. Я мрію про вічне життя. Та вживаю земні кагори. І тому - шлях один. Про небесні царства я не мрію.

Дякую за питання.
Я його сприймаю саме так - як неквапно-доброзичливе :)

он воно що

"До джбана підземного" - означає йдуть "у землю"...
"потім нагору" -

тобто ми всі - зрештою - вода? я правильно зрозумів

цікаво.

Вода чи не вода, але якось так виходить.
До речі, чому іноді мерців кидають у сірчану кислоту - як якогось, наприклад, з позаминулих лідерів Афганістану? Бо людина практично як і огірок, складається з води. У сірчаній кислоті від неї нічого не залишається. Якийсь кисіль майже прозорої властивості.
Іноді мене жахає одна думка. Ні, не про кислоту. Моє життя настільки дешеве, що вбивць не зацікавить - особливо тих, які познущались над М.Таракі. Якщо не помиляюсь, це йому випала така участь.
Існують країни, у яких рівень моря або майже однакового рівня поверхні культурного шару землі, або навіть вищий. Приклад - Франція. Може, і Ленінград (чи як він там зараз). Голандія.
То як там людей ховають? Штик лопати - і вже вода.
А нафта - це продукт органічного походження. А живі організми не лише з води складаються. То звідки така кількість нафти, яка існувала і існує?

о ну тоді "нафтові війни" набувають досить цікавого забарвлення

але не всі земляни однозначно йдуть лише у землю
багатьох кремують
і вони стають зрештою вуглецем - якщо не брати до уваги
випарувані & знову-таки спалені/розкладені у процесі речовини
що стосуються води

ось була колись плітка нібито у ПАР для заможніх
обивателів було запропоновано сервіс -
кремовані рештки (вуглець) - переробляли на
штучні діаманти

їх можна було потім оправляти & носити

так само тема...

Якось одного разу Яр.Петришин (наш колега) поцікавився (якщо не помиляюсь, у В.Хмельницького) - чому, мовляв, виник твій вірш? Що спонукало? Невже ухопив риму - і гайда нею крутити? Що там було далі, я вже не пригадую. Вірш звався "Попался" (якщо не помиляюсь).
Особисто я ухопився (не знаю, чому вона мене знайшла) за "нагору - кагору". Вона виникла якось сама по собі. А думка про Вічне - вона вічна думка, доки існує релігія. От і почалось.
Може, ті кагори, які наливаютть святі отці, сприятимуть небесному продовженню життя. А стосовно земного (якщо суворо підходити до значень, то і виноградне вино - земний продукт. Щоправда, у співавторстві з сонцем. Тому я розділяю ці кагори) я поки що такої думки - вода до води. Аналогічно як гроші до грошей, негаразди до негараздів etc.

Дякую за цікаву розмову і комплексно за все :)

Ні, вірш називається "Попала!". Це той самий, в якому я придумав сюжет, а хтось сказав, що його вже десь чув. :)