ПРО КРОЛИКА ПЕТРИКА

Кролик Петрик любить квіти.
Любить в затишку сидіти.
Любить ліс і любить річку.
Любить день і любить нічку.
Любить їздити до міста.
А найбільше любить їсти...

УРОДИНИ

У кролика, у Петрика, сьогодні день народження,
Тому він заслуговує дбайливого обходження.
З кролинкою-сестринкою гостей поважних скликали,
Бо так належно Петрикам, коли стають великими.
Отож кролинка бігає між кухнею й коміркою
Із відрами і мискою, із чавунцем та міркою.
Як гості повсідалися, морквинами захруськали,
Кролинці задрімалося над пирогом капустяним.
Маленька натомилася - вона для брата Петрика
Вночі, як жаби кумкали, зв'язати встигла светрика...


КВАНЦЕРТ

На тихім озерці, де ряски рясні,
Жабині народні лунають пісні.
У хорі зеленому кожен хорист
Ква-ква-ліфікацію має і хист.
Тому і співають усяк на свій лад –
Звучить одночасно стонадцять балад...
Про жабку-царівну, Жабона-царя,
Про славного Жабмена-богатиря;
Про Жабине літо, що змінить весну,
І, звісно, про ту ж таки ряску рясну.
Про Бузька ж завжди, щоб не вийшло біди,
Співають, у рота набравши води...




ТРИВОГА

В очереті їжачок
Ловить рибку на гачок.
Сом, ковтнувши власні вуса,
В мул убгався і – мовчок.
Пічкурі і окунці
Подались на манівці.
Щука хвіст собі кусає:
– Ух, мені рибалки ці...
Каже пліточці карась:
– Їжакам у воду – зась!
Ти його, мала, не бійся,
Та з-під ряски не вилазь...
Із криївки жаба – глип:
– Дивний цей колючий тип!
Як він досі не второпав,
Що немає вдома риб?


МУХЗИЧНИЙ ВІРШИК

В розщепленій колоді
Живе павук Мефодій,
Що випавучив арфу
Із павутин-мелодій.
На ній Мефодій тренька –
Струна його тоненька
Усяку юну муху
Пройма аж до серденька.
У лісовім народі
Павуча арфа в моді.
Сезон іще триває –
Не знехтуй при нагоді.
Прочисть гарненько вуха,
Умощуйся і слухай, –
Лиш перед тим упевнись,
Що зовсім ти – не муха...