ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2026.01.26 06:04
Складно
Давно так в класі смішно не було.
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к

Ірина Білінська
2026.01.26 00:26
***
Чергова порція зими
маною оповила душу.
Ні голосом,
ані крильми
я спокою твого не зрушу.

Зійшла у крижані сніги —
коли і як —

Таїсія Кюлас
2026.01.25 23:32
Не продана
О, ці святі у рясах, що сотні ставлять на коліна!

Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.

Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.

Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.

Іван Потьомкін
2026.01.25 19:31
***
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в

Микола Дудар
2026.01.25 18:12
***
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе —
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Артур Курдіновський
2026.01.25 16:25
Озираюсь
Я озираюсь на паркову рідну алею...
Світле минуле... Попереду - крок у безодню.
Так і не став я сучасності тихим лакеєм!
Тільки хода моя вже беззмістовно-самотня.

Я озираюсь... Душа так зігрітися хоче!
Серце шматує незіграна зболена правда.
Тихо л

М Менянин
2026.01.24 23:17
Мовчання людини
Агнець мовчить в кошарі
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.

Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати

Іван Потьомкін
2026.01.24 19:42
***
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с

Артур Курдіновський
2026.01.24 16:39
Пункти незламності
В повітрі знову рій металобрухту.
Летить на місто черговий фугас.
А нам, незламним, спеціальні пункти
Допомагають вижити в цей час.

Тут можна відігріти ноги й руки
І навіть зарядити телефон.
А ми рахуємо прильотів звуки,

Олена Побийголод
2026.01.24 09:35
Нагнало холоду
Та годі вже цькувати Президента!
Бо президентом бути – це не сміх:
в свій офіс, ледь прокинувшись, він плента –
і мерзне там, один за нас усіх!

Він здрить удаль – й важку гадає думу,
йому – от чесно! – соромно за нас:
чому не надонатили всю суму

Ярослав Чорногуз
2026.01.23 22:44
Осанна генію
Друзі, що скажу я вам:
Люди, звірі, зорі,
Воскурімо фіміам
Самохвалу Борі.

Вклякнім, хоч не кожен звик
Буть м'якішим вати.
Ми не годні черевик

Микола Дудар
2026.01.23 20:35
***
Цікаво, швендяє де лютий
І що у нього на умі?
Можливо березнем припнутий?
Можливо знов на Колимі?..
Січневі дні ось-ось злетять вже.
Морози знижаться… Чомусь
Зв’язки і світло із мережі
Лишили в пам’яті: «готуйсь»…

Олена Побийголод
2026.01.23 18:46
2014. Приїзд прем’єр-міністра у лікарню (в скороченні)
Із Леоніда Сергєєва

Якось раз, лежу в лікарні
(впав на мене стос каністр).
Й раптом чую вісті гарні:
приїздить прем’єр-міністр!

Тут набігла тьма народу,

Юрій Лазірко
2026.01.23 17:05
Осніжений Вальс -- український вальс
плачуть листям осінні гаї
відпускають у вирій зозуль
не жалій моє серце ти їх
небо чисте і вільне від куль

за ночами проносяться дні
та за ними тужити не варто
і шукати притулку у сні

Тетяна Левицька
2026.01.23 16:55
На грудях ночі
Мобільний вимкнули зв'язок,
нема у домі світла, газу,
і сум проймає до кісток
щоразу, пташечко, щоразу.

Така жура, що хоч ридай
на грудях ночі безутішно.
Невже минуле через край

Борис Костиря
2026.01.23 11:23
Грані
Я відчуваю грань, коли настане морок.
Я відчуваю грань, коли іде розвал,
Як вічності вино проб'є недужий корок,
Здолавши метушню і миготливість зал.

Я відійду за грань людського розуміння,
По той бік цінностей, уявлень і понять.
Мене накриє
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Кузан (1963) / Вірші

 Межа
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-11-19 07:21:51
Переглядів сторінки твору 6569
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.745
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-11-19 07:59:12 ]
Ви так любите, щоб вас жаліли.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-11-19 08:33:50 ]
Жалість принижує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-11-19 08:02:30 ]
Справжні чоловіки не плачуть.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-11-19 08:34:29 ]
Справжні чоловіки плачуть так, щоб ніхто не бачив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-19 12:22:29 ]
Є сльози, що облагороджують чоловіка... Чоловік насамперед жива Душа, а вже потім мужчина...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-11-19 08:07:25 ]
Перша строфа тягне на пародію. ) твій ЛГ не вмре _ він дочекається, поки викисне вино...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-11-19 08:36:50 ]
Саме тому, що у ЛГ є ще минулорічне вино, він дотягне до нового.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-19 08:28:28 ]
Кожен автор пише, що відчуває і як відчуває...Те, що я прочитав, профільтроване через власні почуття і серце. Інколи і чоловіча сльоза має право скотитися з очей...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-11-19 08:38:20 ]
Чоловік чоловіка розуміє...
Дякую, Мирославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2012-11-19 08:53:14 ]
Чоловіча сльоза- на вагу золота!!!
одкрита душа, а не просто вірш......


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-11-19 09:03:14 ]
Інколи ніяке золото не варте чоловічої сльози...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-11-19 10:35:13 ]
Хто знає, де та межа? Хай не гасне свічка... Закінчення дуже файне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-11-21 10:40:22 ]
Дякую, друже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-19 12:23:29 ]
Гарний вірш. Торкається душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Александр Колгатін (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-19 14:56:18 ]
Цікавий вірш, Василю. І важко, і легко, і дивно. З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-11-21 10:40:54 ]
...і страшно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Александр Колгатін (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-03 09:01:33 ]
Саме так


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-11-19 17:17:40 ]
Гарна, важлива тема у Вас, Василю!
Я теж про подібне писав у своєму оповіданні:

"Я понял нечто важное в своей жизни: то, что этот Ангел, – человек, которого я давно ожидал, но не искал его из-за своего неверия в успех. И вот он, рядом со мной. Но мы скоро расстанемся. Я почувствовал какую-то женскую слабость: мой голос начал дрожать, а на глазах выступили скупые мужские слёзы. Поворачиваю голову всторону,надеваю солнцезащитные очки.

– Тебе так идёт, –произнес Ангел.

Я не понял, что мне идёт,– очки или … слёзы, поэтому был озадачен. Очки я носил в солнечную погоду постоянно, но никогда Ангел мне ничего не говорил. Голос Ангела тоже начал дрожать, и мы прекратили разговор. Мужчины ведь не плачут. А мы даже не огорчались, хотя вблизи нас два месяца смерть ходила. И теперь я не имел сил посмотреть на лицо Ангела, но помню точно: голос Ангела был безутешно печальным. Я не спросил, почему он так расчувствовался. Знал: Ангел всё равно не скажет."

(Сергей Гупало. Рассказ "Нештатный ангел").


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-11-21 10:43:02 ]
Складна це тема, Сергію. Багатовимірна... І різнобарвна, хоч і чорна завжди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-19 17:40:46 ]
Просто сподобалось. Дякую, Василю.