ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...

Юрій Гундарєв
2025.10.02 11:04
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном

Юрій Гундарєв
2025.10.02 09:27
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада. Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок: «І серце б‘ється, ніби птах…» Скільки вже цих птахів билося біля серця?! Н. закреслив «ніб

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Кузан (1963) / Вірші

 Межа




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-19 07:21:51
Переглядів сторінки твору 6384
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.745
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-11-19 07:59:12 ]
Ви так любите, щоб вас жаліли.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-11-19 08:33:50 ]
Жалість принижує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-11-19 08:02:30 ]
Справжні чоловіки не плачуть.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-11-19 08:34:29 ]
Справжні чоловіки плачуть так, щоб ніхто не бачив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-19 12:22:29 ]
Є сльози, що облагороджують чоловіка... Чоловік насамперед жива Душа, а вже потім мужчина...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-11-19 08:07:25 ]
Перша строфа тягне на пародію. ) твій ЛГ не вмре _ він дочекається, поки викисне вино...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-11-19 08:36:50 ]
Саме тому, що у ЛГ є ще минулорічне вино, він дотягне до нового.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-19 08:28:28 ]
Кожен автор пише, що відчуває і як відчуває...Те, що я прочитав, профільтроване через власні почуття і серце. Інколи і чоловіча сльоза має право скотитися з очей...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-11-19 08:38:20 ]
Чоловік чоловіка розуміє...
Дякую, Мирославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-19 08:53:14 ]
Чоловіча сльоза- на вагу золота!!!
одкрита душа, а не просто вірш......


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-11-19 09:03:14 ]
Інколи ніяке золото не варте чоловічої сльози...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-11-19 10:35:13 ]
Хто знає, де та межа? Хай не гасне свічка... Закінчення дуже файне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-11-21 10:40:22 ]
Дякую, друже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-19 12:23:29 ]
Гарний вірш. Торкається душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Александр Колгатін (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-19 14:56:18 ]
Цікавий вірш, Василю. І важко, і легко, і дивно. З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-11-21 10:40:54 ]
...і страшно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Александр Колгатін (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-03 09:01:33 ]
Саме так


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-11-19 17:17:40 ]
Гарна, важлива тема у Вас, Василю!
Я теж про подібне писав у своєму оповіданні:

"Я понял нечто важное в своей жизни: то, что этот Ангел, – человек, которого я давно ожидал, но не искал его из-за своего неверия в успех. И вот он, рядом со мной. Но мы скоро расстанемся. Я почувствовал какую-то женскую слабость: мой голос начал дрожать, а на глазах выступили скупые мужские слёзы. Поворачиваю голову всторону,надеваю солнцезащитные очки.

– Тебе так идёт, –произнес Ангел.

Я не понял, что мне идёт,– очки или … слёзы, поэтому был озадачен. Очки я носил в солнечную погоду постоянно, но никогда Ангел мне ничего не говорил. Голос Ангела тоже начал дрожать, и мы прекратили разговор. Мужчины ведь не плачут. А мы даже не огорчались, хотя вблизи нас два месяца смерть ходила. И теперь я не имел сил посмотреть на лицо Ангела, но помню точно: голос Ангела был безутешно печальным. Я не спросил, почему он так расчувствовался. Знал: Ангел всё равно не скажет."

(Сергей Гупало. Рассказ "Нештатный ангел").


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-11-21 10:43:02 ]
Складна це тема, Сергію. Багатовимірна... І різнобарвна, хоч і чорна завжди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-19 17:40:46 ]
Просто сподобалось. Дякую, Василю.