ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Пам'ятай
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Дитячі мрії
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
Фемінітивна промова
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Похід москалів на Крим 1771 року
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
***
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Марнота
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,

Тетяна Левицька
2025.11.16 02:27
Гаваї
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.

Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Вінок
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо

Іван Потьомкін
2025.11.15 18:28
***
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Від імені пропалого безвісти
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,

С М
2025.11.15 10:30
Безпонт-Парад (The Doors)
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!

Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис

Юрко Бужанин
2025.11.15 10:16
***
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать

Микола Дудар
2025.11.15 09:10
***
Заради забавки — маклює.
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…

Ігор Шоха
2025.11.14 22:47
Перетурбації дійсності
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.

ІІ
Із минулого бачу сьогодні

Борис Костиря
2025.11.14 21:53
* * *
Самотній пожовклий листок
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.

Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток

Богдан Фекете
2025.11.14 12:58
Нові зморшки
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати

у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 * * *
Образ твору Тяжкий був рік.
Важкий був кожен день...
Артезіанськи я горів без диму.
Не стало у країні цій пісень
І друзі помирають молодими.

І я вмираю...
Доторкнувсь до дна.
Все менше кисню.
Відштовхнусь.
Ковтаю
Болотяні вогні оцього дня,
Комерцію, політику в Почаєві...

Окрадена душа моя мовчить
І гріє спинку від зорі старої.
Стискаю вічність у болючу мить,
Мов ясен, не захищений корою.

У рік цей кілька друзів поховав...
Вмер друг дитинства.
Нікуди подітись.
Росте космічна золота трава
І раптом подорослішали діти.

Все більше у волосі сивини,
На серці шрамів...
Я усім прощаю.

В тім, що я жив, –
Уже шматок вини.
В тім, що погасну –
Винних не збираю.

Шумлять мені однаково тепер
Багаття предків, кров моя і море...
Моє дитинство у СРСР
І зірка зна, де Шлях мене заморить.

А цей важкезний високосний рік,
Який кінець пророчить світу в грудні,
Зривається в душі моїй на крик.
Та космос не тримає криків людяних.

Крізь космос не поширюється звук.
Ну а кінець...
У світі все кінечне.
А поки що я попри все живу,
Білю цей біль в собі і в цьому реченні...

16 лист. 12.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-12-10 19:03:59
Переглядів сторінки твору 4273
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.745
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.01.26 22:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Романа Любомирська (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-10 19:29:08 ]
справді, важким був рік.
але кінець світу.. скільки таких кінців світу ми вже пережили?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-10 19:36:39 ]
Обкрадена душа моя мовчить
І гріє спинку від зорі старої.
Стискаю вічність у болючу мить,
Мов ясен, не захищений корою!!!... - И.П.+
Т.К. =
...И снова с полки лет берёт нас в переплёт опустошённость…
А там - не лыком шитые страницы, что переплёт лелеют стёртый тот,
как корочку специальность.
Вереницей проходят дни, сплетаются в года.
На полках всё теснее книгам судеб.
Читаем драмы чаще, иногда - роман (он не закончен, правда, и не будет.)
При свете дня вновь бросимся в полёт (пора!)
Шурша страницами, в крутом пике зависнем.
А в темноте, на ощупь – переплёт…
Он как кора - нежнее кожи, снятой с древа жизни.

:)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-12-10 19:37:16 ]
Здавалося, що лиш для мене цей рік таким був, а озирнутися... !!! Виживати допомагала тільки Віра. У Добро. А щодо кінця світу. Кажуть, що це щось схоже перехід на інший рівень духовності. Можливо, бо цього треба. Інакше заїдає засилля зла.
"я попри все живу" це багато значить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-12-10 20:25:45 ]
Сподобалося, по Павлюківськи! Глибоко, життєво і мудро.
ПС. Можливо ліпше би було переставити слова в рядку:
"Який кінець пророчить світу в грудні". Наче милозвучніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-12-10 21:00:24 ]
Ігоре, по душі.....
Дуже по душі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2012-12-10 21:40:00 ]
Прочитала не тільки вірш, але й коментарі. І зрозуміла, що вірш нікого не залишив байдужим. Кожний зміг приміряти його на себе... Я також...
Дякую, що своїм віршем понесли і наш смуток...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лях (Л.П./М.К.) [ 2012-12-10 23:01:40 ]
так, життя зараз важке...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-12-11 00:05:37 ]
жив дотепер? Щоб ти жив був!!!
... і не тільки в речЕнні, рЕченні, попід космосом - в УРСР чи артезіанському АВС за рогом...
многая многая "много"))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-12-11 15:32:29 ]
Хай роки надалі будуть легкими, а поезія такою ж легкокрилою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-12-12 10:16:49 ]
Згоден, дорогий Іване!
Так і зроблю.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-12-12 10:20:04 ]
Взаємно, Улянко мила!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-12-12 10:20:53 ]
Ну що я додам, дорога Мартусю?..
Хіба поцілунок... у щоку?.. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-12-12 10:21:24 ]
...у собі... Згоден... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-12-12 10:22:50 ]
Так, Олесю, я почав серйозно і болюче змінювати себе, а не світ.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-12-12 10:24:57 ]
Ігоре! Ще світіть...
Дякую за вибілений біль... Посвітліло...

Але буду відвертою, спинка заплутує (чия вона - душі чи зорі, і хто - кому гріє):
Обкрадена душа моя мовчить
І гріє спинку від зорі старої.

До того ж "спинка" якось більше пасувала б до стільця, це ще більше "спотикає", то може краще - спина?
І чи не краще - окрадена (без Б)?

Пробачте і не сприймайте мою відвагу як нахабність )

Ще раз дякую за поезію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-12-12 10:25:16 ]
Мало мою лірику хто так відчуває, як Ти, Софійко.
Дорожу таким розумінням.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-12-12 10:25:42 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-12-12 10:54:12 ]
Така вже доля поета, дорога Наталю!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-12-12 10:56:48 ]
Маєте рацію, дорога Любо!
Чому нахабність?
Аз грішний, слава Богу, ще не бронзовий... :)
Обкрадену на окрадену міняю вже. Зі спинкою ще подумаю... :) Дякую щиро.