ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.08.09 00:07
"Чорний сніг Александрії" (продовження 3)
Перші кроки серед руїн Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало

Ольга Садкова
2026.08.08 21:48
Бобер
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…

Не чекав з бюджету гроші,

Іван Потьомкін
2026.08.08 20:10
Невибутнім романтиком був він
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв

Юрій Лазірко
2026.08.08 19:31
Земля на Рибинах -- з присмаком блюзу
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля

Юхим Семеняко
2026.08.08 17:13
La mia alba
Не піду під щитом я "на ви",
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.

Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,

Ігор Терен
2026.08.08 16:11
Химерики курйозного безголов’я
А бики не зарили сокири
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.

***
А ботаніки люльку курили

Артур Курдіновський
2026.08.08 15:10
Два поети
Весна барвиста, лагідно-казкова,
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.

Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати

Борис Костиря
2026.08.08 13:44
Монолог безпритульного
Я ночую в пустельнім вокзалі,
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?

Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,

Ольга Олеандра
2026.08.08 11:56
Задощило
Задощило.
Заспівало.
Досить спеки! Літа мало!
Прохолода між краплинок.
Міжспекотний відпочинок.
По душі біжать доріжки.
Вздовж калюж стрибають ніжки.
Зустріч пальців і повітря.

хома дідим
2026.08.08 11:56
* 166 *
коли розвиднюється
але хмарам тісно
і цей розклад
небесний цей ландшафт
гармоніює із душевним
надто звісним
із люстром де усі
шляхи навспак назад

М Менянин
2026.08.08 09:52
Четвер – есей
P.S. Четвер – есей 0 Друзям. Песах. Смеркалось. 1 От і Четвер. З Петром приготували Пасху, запекли ягня, щоб Учитель спожив зі Своїми учнями. 2 Знайомий воду приніс*. В цей час і учні зайшли. 3 Накритий стіл в світлиці. З’явивсь Ісус і почали. Ще

Віктор Кучерук
2026.08.08 07:33
* * *
За хмарою хмара - і кожна мрячить
Набридливо і безкінечно, -
Похмурі хмарини укрили блакить
І вітер подув недоречно.
Оця надокучлива мжичка дрібна, -
Як мухи серпневі в кімнаті, -
Як пам'ятна змалечку пісня сумна
Про наші родинні утрати.

С М
2026.08.08 04:44
Стерво (The Rolling Stones)
постійна втома, не розумію
спав три, чи більше, діб
мене змолов хтось, поспіль розсіяв
не годний до трудів
наче хтось соки із мене вичавив
пить не у змозі я
голодним чуюся, у чім тут причина
їв же кінський біляш

Ольга Садкова
2026.08.07 21:51
Чекання
А без тебе і небо несинє —
наче осінь дочасна спива
з неба синяву всмак по краплині.
Вигасає в осмуті трава.
Замовкають поволі цикади —
найказковіший супровід снів, —
а натомість нема кому грати.
Кожен вечір тепер онімів.

Ірина Вовк
2026.08.07 15:27
"Чорний сніг Александрії" (продовження 2)
Чорний сніг і попелястий світанок Контраст цієї ночі розколов місто навпіл. На римських барикадах легіонери, втомлені, брудні від сажі та кіптяви, дивилися на заграву з полегшенням. Вони витирали піт з чола і міцніше стискали руків'я своїх гладіусів.

хома дідим
2026.08.07 12:05
* 165 *
оса влітає
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 Сон…в риму
—Наснись мені! Наснись мені! —
кричу у сні несамовито.
А ніч - насуплена, сердита:
— Її нема в твоєму сні…

— Чому нема?.. А де ж вона?..
Я так у снах її чекаю!..
А нічка зорями моргає:
— Вона, ачей, у інших снах?

— Ти, нічко, жартами не сип, —
в яких це інших? Чи можливо?
Вона мене назвала милим,
а не являється у сни…

— І ти, звичайно, загордивсь.
Вона тебе назвала милим,
бо того вимагала рима! —
Забудь про неї… і засни.

— А ти їй, ніченько, шепни,
що рима вдала... Я вітаю…
І все одно її чекаю…
Як життєдайної весни…







    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-02-07 12:01:54
Переглядів сторінки твору 3504
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.732 / 5.5  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.895
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-07 13:33:50 ]
Гарний сюжет, пане Мирославе!!! Справді, для мене новий і цікавий :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-07 20:42:52 ]
Часом у довгі зимові ночі такого насниться... як моєму ЛГ.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-07 14:15:53 ]
Комусь сон буває "у руку", а Вашому ЛГ - "у риму". Кличе він ЇЇ (мабуть, Музу), а вона не йде, навіть у сон... Але прийде, як Весна, бо ж риму шепнула...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-07 20:43:57 ]
...тільки цим і живе мій ЛГ...:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-07 15:52:09 ]
Дуже гарний вірш.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-07 20:44:31 ]
А сон?...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-08 16:18:11 ]
Сон буде кращий, якщо ВОНА дійсно присниться... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мія Першоцвіт (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-07 16:11:41 ]
"І все одно її чекаю…
Як життєдайної весни…"
Після таких слів не можливо не прийти. Лиш тільки б ніч встигла їй переказати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-07 20:45:37 ]
Ще ночі довгі... Може, встигне...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-07 21:32:09 ]

щоб не були ми геть старими,
не кохаючи навіть в сні,
до високих стандартів рими
ми повернемось навесні)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-07 22:18:47 ]
Значить, до весни доведеться замовкнути...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-08 16:33:48 ]
це на вас не схоже)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-08 05:07:32 ]
Сни- друге життя :), а мо" й перше:)
так гармонійно поєднані і ковток іронії із печаленькою, і містичне з реаліями, і бажане з неможливим...
цікавий і настроєвий поетичний сплав. Поідкоряймо сни собі:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-08 08:55:45 ]
За "гармонійність" - дякую! А може, нехай сни залишаються снами:гарний сон втішає, додає настрою, наснаги, ємоційності, одне слово - заряджає для життя, а поганий - добре що це тільки сон...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-02-08 15:53:03 ]
—Наснись мені! Наснись мені! —
кричу у сні несамовито.
сон у сні - подвійна порція містики і реалізму)
а все оті рими винні:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-08 21:08:30 ]
Так, Ксеніє, моєму ЛГ таки приснився сон, у якому він кричав:"Наснись мені! Наснись мені!" Так і вийшло: прохання сну у сні...:)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-09 06:12:04 ]
вона наснилася мені
тепер я дон жуан
у сні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-10 01:18:03 ]
Але ж приємно...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 09:51:33 ]
Ох ті довгі зимові ночі... Скоріш би вже блиснуло весняне сонечко, а з ним і свіжість квітучих садів, то ЛГ би одразу полегшало.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-10 01:19:16 ]
Так, пропала б зимова сплячка...:)