ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
2025.06.18
19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2025.06.18
14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами.
Коментарі свого часу сподобались, як сві
2025.06.18
05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
2025.06.17
22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
2025.06.17
21:33
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Золотавий ла
Золотавий ла
2025.06.17
21:28
Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
2025.06.17
05:03
Посередині болота
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
2025.06.16
23:18
Ти знаєш, я скучив за нами,
За вайбом розмов ні про що,
За зорями та небесами
І першим (ще сніжним) Різдвом.
Там юність бриніла у венах,
І світ був безмежний, мов сон,
Де кожне бажання напевне
За вайбом розмов ні про що,
За зорями та небесами
І першим (ще сніжним) Різдвом.
Там юність бриніла у венах,
І світ був безмежний, мов сон,
Де кожне бажання напевне
2025.06.16
22:22
В щасливу пору
з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.
Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих
з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.
Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих
2025.06.16
22:14
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
2025.04.30
2025.04.25
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Мішель Платіні (1963) /
Вірші
Ти чекай мене, чекай...
І повернусь я.
Ти чекай мене, коли
На душі зима,
Пада білий смуток-сніг,
Стогне заметіль…
Ти чекай мене, коли
Не проходить біль.
Ти чекай, коли гірка
Забринить сльоза.
І не вір нікому Ти,
Що забуду я
Твої очі – два вогні,
Сонця жар – уста…
Ти чекай, бо в чужині
Серце їсть тугА.
Ти чекай мене, коли
Прийде танцю час.
Рине музика дзвінка
Не діждавшись НАС.
Хоч у Тебе на плечі
Не моя рука.
Ти чекай, бо самота
І гірка, й важка…
Ти чекай мене, чекай
І не забувай
Ті стежки, що ми пройшли,
Наш зелений рай.
Древній Львів, “німий” поет
Дивляться нам вслід:
- Свою землю і любов
Збережіть від бід.
Ти чекай мене, чекай...
Не бажай добра
Яничарам і катам,
Всім, хто хоче зла.
Тим, хто п'є гарячу кров
Бреше, аж смердить.
В кого серце - ковбаса,
Хто продати - вмить.
Ти чекай мене, чекай.
Бо біда не спить.
Чорна птаха б’є крилом,
Хоче розлучить.
Наклика новий ГУЛУГ.
Все життя на злам…
Тихо входить злодій-страх…
Що з Тобою там?
Ти чекай мене, чекай...
Серцю мому вір.
Моя любко чарівна
Із високих гір.
Моє сонце золоте,
Тихий спів струмка.
Моє щастя чарівне,
Музико п'янка...
(5-8 березня. 1991р., м. Ульяновськ)
Ти чекай мене, чекай...
Бо прийде весна.
І, нарешті, будем МИ -
разом, Ти і я.
Переможе все любов,
Сонце стопить сніг...
Повертаються до тих,
Хто чекати міг.
(25. 01. 2013р., м. Івано-Франківськ)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ти чекай мене, чекай...
" Жди меня, и я вернусь.
Только ОЧЕНЬ жди..."
Константин Симонов
Ти чекай мене, чекай…І повернусь я.
Ти чекай мене, коли
На душі зима,
Пада білий смуток-сніг,
Стогне заметіль…
Ти чекай мене, коли
Не проходить біль.
Ти чекай, коли гірка
Забринить сльоза.
І не вір нікому Ти,
Що забуду я
Твої очі – два вогні,
Сонця жар – уста…
Ти чекай, бо в чужині
Серце їсть тугА.
Ти чекай мене, коли
Прийде танцю час.
Рине музика дзвінка
Не діждавшись НАС.
Хоч у Тебе на плечі
Не моя рука.
Ти чекай, бо самота
І гірка, й важка…
Ти чекай мене, чекай
І не забувай
Ті стежки, що ми пройшли,
Наш зелений рай.
Древній Львів, “німий” поет
Дивляться нам вслід:
- Свою землю і любов
Збережіть від бід.
Ти чекай мене, чекай...
Не бажай добра
Яничарам і катам,
Всім, хто хоче зла.
Тим, хто п'є гарячу кров
Бреше, аж смердить.
В кого серце - ковбаса,
Хто продати - вмить.
Ти чекай мене, чекай.
Бо біда не спить.
Чорна птаха б’є крилом,
Хоче розлучить.
Наклика новий ГУЛУГ.
Все життя на злам…
Тихо входить злодій-страх…
Що з Тобою там?
Ти чекай мене, чекай...
Серцю мому вір.
Моя любко чарівна
Із високих гір.
Моє сонце золоте,
Тихий спів струмка.
Моє щастя чарівне,
Музико п'янка...
(5-8 березня. 1991р., м. Ульяновськ)
Ти чекай мене, чекай...
Бо прийде весна.
І, нарешті, будем МИ -
разом, Ти і я.
Переможе все любов,
Сонце стопить сніг...
Повертаються до тих,
Хто чекати міг.
(25. 01. 2013р., м. Івано-Франківськ)
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Софія Ротару - Відлуння вірності (1979) http://www.youtube.com/watch?v=Bf3wxabyia4Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1089 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1089 seconds