ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.17
20:42
Як не втомивсь ти на роботі
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н
2026.04.17
18:44
білий брудний голуб
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння
2026.04.17
17:32
живе на лав стріт
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди
у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди
у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть
2026.04.17
15:34
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче
2026.04.17
15:06
І знов сидить в півоберта та абрис ніжного плеча
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?
На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?
На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об
2026.04.17
12:06
Стійка душа розчинить у собі
Тривоги й болі, як міцні метали.
Те, що прийшло в запеклій боротьбі,
Повільно і розпачливо розтало.
Розтали в плесі озера чуття,
Потужні пристрасті, земні закони.
Не викликає більше співчуття
Тривоги й болі, як міцні метали.
Те, що прийшло в запеклій боротьбі,
Повільно і розпачливо розтало.
Розтали в плесі озера чуття,
Потужні пристрасті, земні закони.
Не викликає більше співчуття
2026.04.16
19:57
ось поет на променаді
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже
2026.04.16
19:17
Розповім тобі казку про літній насичений вечір,
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.
Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.
Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває
2026.04.16
17:52
Упереджуючий «удар» Ізяслава.
Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,
Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,
2026.04.16
17:04
Я довго йшов
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.
Я шукав Істину
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.
Я шукав Істину
2026.04.16
13:18
Знати про гостинці мав би вчасно,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.
Ну окей, життя іде як шоу,
Слухай-но сюди й собі прикинь -
Тільки ми побачимося знову,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.
Ну окей, життя іде як шоу,
Слухай-но сюди й собі прикинь -
Тільки ми побачимося знову,
2026.04.16
13:01
Ледь чутні промені ранкові
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.
Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.
Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні
2026.04.16
12:52
Міняються і віра, і пенати,
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.
І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.
І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти
2026.04.15
19:44
І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,
2026.04.15
16:59
квіти троянди квіти лілії
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш
2026.04.15
16:13
Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.
Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.
Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.04.02
2026.03.31
2026.03.29
2026.03.28
2026.03.27
2026.03.19
2026.03.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Мішель Платіні (1963) /
Вірші
Ти чекай мене, чекай...
І повернусь я.
Ти чекай мене, коли
На душі зима,
Пада білий смуток-сніг,
Стогне заметіль…
Ти чекай мене, коли
Не проходить біль.
Ти чекай, коли гірка
Забринить сльоза.
І не вір нікому Ти,
Що забуду я
Твої очі – два вогні,
Сонця жар – уста…
Ти чекай, бо в чужині
Серце їсть тугА.
Ти чекай мене, коли
Прийде танцю час.
Рине музика дзвінка
Не діждавшись НАС.
Хоч у Тебе на плечі
Не моя рука.
Ти чекай, бо самота
І гірка, й важка…
Ти чекай мене, чекай
І не забувай
Ті стежки, що ми пройшли,
Наш зелений рай.
Древній Львів, “німий” поет
Дивляться нам вслід:
- Свою землю і любов
Збережіть від бід.
Ти чекай мене, чекай...
Не бажай добра
Яничарам і катам,
Всім, хто хоче зла.
Тим, хто п'є гарячу кров
Бреше, аж смердить.
В кого серце - ковбаса,
Хто продати - вмить.
Ти чекай мене, чекай.
Бо біда не спить.
Чорна птаха б’є крилом,
Хоче розлучить.
Наклика новий ГУЛУГ.
Все життя на злам…
Тихо входить злодій-страх…
Що з Тобою там?
Ти чекай мене, чекай...
Серцю мому вір.
Моя любко чарівна
Із високих гір.
Моє сонце золоте,
Тихий спів струмка.
Моє щастя чарівне,
Музико п'янка...
(5-8 березня. 1991р., м. Ульяновськ)
Ти чекай мене, чекай...
Бо прийде весна.
І, нарешті, будем МИ -
разом, Ти і я.
Переможе все любов,
Сонце стопить сніг...
Повертаються до тих,
Хто чекати міг.
(25. 01. 2013р., м. Івано-Франківськ)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ти чекай мене, чекай...
" Жди меня, и я вернусь.
Только ОЧЕНЬ жди..."
Константин Симонов
Ти чекай мене, чекай…І повернусь я.
Ти чекай мене, коли
На душі зима,
Пада білий смуток-сніг,
Стогне заметіль…
Ти чекай мене, коли
Не проходить біль.
Ти чекай, коли гірка
Забринить сльоза.
І не вір нікому Ти,
Що забуду я
Твої очі – два вогні,
Сонця жар – уста…
Ти чекай, бо в чужині
Серце їсть тугА.
Ти чекай мене, коли
Прийде танцю час.
Рине музика дзвінка
Не діждавшись НАС.
Хоч у Тебе на плечі
Не моя рука.
Ти чекай, бо самота
І гірка, й важка…
Ти чекай мене, чекай
І не забувай
Ті стежки, що ми пройшли,
Наш зелений рай.
Древній Львів, “німий” поет
Дивляться нам вслід:
- Свою землю і любов
Збережіть від бід.
Ти чекай мене, чекай...
Не бажай добра
Яничарам і катам,
Всім, хто хоче зла.
Тим, хто п'є гарячу кров
Бреше, аж смердить.
В кого серце - ковбаса,
Хто продати - вмить.
Ти чекай мене, чекай.
Бо біда не спить.
Чорна птаха б’є крилом,
Хоче розлучить.
Наклика новий ГУЛУГ.
Все життя на злам…
Тихо входить злодій-страх…
Що з Тобою там?
Ти чекай мене, чекай...
Серцю мому вір.
Моя любко чарівна
Із високих гір.
Моє сонце золоте,
Тихий спів струмка.
Моє щастя чарівне,
Музико п'янка...
(5-8 березня. 1991р., м. Ульяновськ)
Ти чекай мене, чекай...
Бо прийде весна.
І, нарешті, будем МИ -
разом, Ти і я.
Переможе все любов,
Сонце стопить сніг...
Повертаються до тих,
Хто чекати міг.
(25. 01. 2013р., м. Івано-Франківськ)
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Софія Ротару - Відлуння вірності (1979) http://www.youtube.com/watch?v=Bf3wxabyia4Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1891 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1891 seconds