ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
***
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
На межі терпіння
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
Мій читацький денник. Юрій Яновський
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Відображення
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
Княжна козацького степу: плач Розанди (продовження 2)
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
* * *
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
У розлуці
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Довколополітичні думки -11
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
Княжна козацького степу: Шепіт над безоднею (продовження 1)
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
Княжна козацького степу (Багряний етюд у прозі)
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
Голоси минулого (великий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Час примирення
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
* * *
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
За що вбили москалі Павла Першого
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Цибулинне віко (The Beatles)
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
Пам’ятай про бренність сущого
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Михайлик / Вірші / Моя "інша поезія"

 Червоний світлофор
Зима в раю? Чи рай серед зими?
Здавалось би - гра слів, а зміст – яснопрозорий…
…Провалля неба. Вечір. Парк. І ми.
Поезія межі. І… світлофор – червоний…

- Червоний світлофор? До раю? Чи можливо?..
- Червоний світлофор - це додаткова мить
І шанс озвучити ще щось таке важливе,
чого й не усвідомив, а... бринить!..

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-02-21 15:10:06
Переглядів сторінки твору 4082
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.799 / 5.5  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Блюз. Інша поезія
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-02-21 17:34:44 ]
така собі двозначність - чи то увесь світлофор червоний, чи лише одне кружальце)
задумуватися у такі миті іноді небезпечно, а ще кажуть, що у мить аварії пролітає усе життя перед очима)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-21 21:28:39 ]
Можливо справді є двозначність, але не писати ж у вірші "червоний сигнал світлофора". То вже протокол якийсь ДП. Для мене, як пішохода, коли горить червоне кружальце (а інші ж в цей час не горять) то начебто так і є - світлофор червоний :)
А додаткова мить, щоб задуматися виникла спонтанно - якось дуже поспішалося, а тут - раз, червоне світло, і справді зупинилась, замислилась... бо в нашій щоденній круговерті хіба що тільки й зупинишся, що перед світлофором...:)) А щодо аварій - упаси Боже! Про таке ні сном, ні духом...
Дякую за вдумливе прочитання!
(бачила Вашу "дискусію" з тим "недо..." - не тратьте енергії, бо то - провокації і енергетичний вампіризм).
Ще раз дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-02-21 18:37:58 ]
Поезія межі. І… світлофор... Чи зорі?..:)

І шанс промовити ще щось таке важливе,
Чого й подумати не встигнеш, а бринить!..))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-21 21:33:36 ]
Червоні "зорі"? Щось вже колись таке було :))
А щодо останніх лінійок - цікава пропозиція, варто замислитись! Дуже дякую, пане Іване.
І ще: приємно, що Ви дослухались до моєї поради щодо "чепіг" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-21 20:23:06 ]
Романтично!
Наскільки я зрозумів, уся зав'язка вірша навколо фрази "…Провалля неба. Вечір. Парк. І ми..." Зима... Щось ще недосказане... Вагання... І кода в двох останніх рядках.
Так мені прочиталося.
(фразу "це додаткова мить" можна викласти так:"це додатковий миг" - "миг" словникове слово ("В один миг").
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-21 21:42:49 ]
"Есть только миг...":))
Дякую що нагадали :))
Дуже вдячна за пропозиції щодо вдосконалення. Подумаю.
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-02-21 22:35:43 ]
"А чому був світлофор... червоний?"
Цікава зміна ритму


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-21 22:41:10 ]
У Леонтьєва - "зєльоний", бо там "все бегут", а у мене - "червоний", щоб зупинитись... ось така я обережна :)) А ритм - який вийшов сам собою. Мені так сподобалось, тому і не переробляла. Тому і в "іншій поезії". :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2013-02-21 22:45:11 ]
з мене 5,5...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-22 10:27:08 ]
Низько кланяюсь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-22 00:36:46 ]
А від мене, Галинко-філософе, 6!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-22 10:27:30 ]
Кланяюсь доземно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-22 14:12:35 ]
"Поезія межі. І... Світлофор - червоний" - спонукає до роздумів. І відчуваєш якусь позачасовість і позапросторовість, бо перед нами вічність. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-22 14:59:12 ]
Саме так... Щомиті ми перебуваємо на межі між минулим і майбутнім, робимо вибір... Червоний світлофор всередині нас - і намагається уберегти від життєвих "аварій", і дати шанс ще щось сказати...
Дякую!