Сергію, ми дечим схожі... ампутувати любого вірша можна, тим паче, охочих -- хоч одбавляй. Неважливо, хто ти-- столяр, поет, чи просто мент. Оті знання, гулі, помилки... сума - Мудрість, своєї натури, і, якщо ти вже думаєш, що можеш когось повчати -- повчай, але роби це інтелегентно. Кожне слово має свою тональність, тембр... А не "шашки наголо!!, і шо за одне, шо шістку поставило? шо за суповий набір?! Затісно власній геніальності, не цікаво, приторно, нафталінить - є суперові літсайти і не далеко майстерні, там нема такого обговорення, такої атмосфери--окласичнуйтесь... літпроцес тільки виграє. Приведу приклад: моє " ні бе ні ме ні кукуріку..." зазнало ніщівної критики з боку старшини ПМ, бо в ньому, відєтєлі, старік Хемен упомянут, А на засідані Літфорому (Київ) сприйняли на ура і розмістили на сайті. Парадокс? Справвжній Майстер, Вчитель -- насамперед згусток стриманості психо-енерго-покори своєї КОМОРИ, де є ВСЕ... Уявіть собі... Ваші творіння теж багатьох шокують, але вони цікаві!!! Багатоінфрмаційні. І впливають на вслід ідущим...

Мирославе, і Вам красно дякую! як Юрко каже -- від мейд-ін-миколи...

Дійсно,Миколо, ми з Вами дещо схожі. Але я Вас не повчав і не збираюся цього робити.Не маю таких повноважень. Часу у ПМ я і так забагато витратив...Різкі мої колишні випади - це своєрідна розвідка боєм.Те,що хотів - я вже знаю. А Вашого приятеля Мирослава Артимовича теж не надто штрикав,а навіть рекомендував дещо. Але що я можу йому порадити,коли він чує, як солов'ї співають у небі, а наша рідна УкраЇна у нього все ще УкрАЙна? Ні,не хочу "вчителювати"!

вы меня простите, милейший..но ваше "шо"-кание отдает какой-то быдловатостью...вы мне уже столько костей перемыли, что хватит не на один "суповой" набор. вам не стыдно?..
а дело здесь в ассоциациях

кільканадцять натур
однісіньких вен - вот это как раз и есть тот самый суповой набор, приплавленый изрядно набром словесным, неиссякающим и в комментариях.

вы столько злости излили на мое старание хотя бы шуткою разговаривать с вами. я ведь обещала..вам так этого хотелось - чтобы я разговаривала с вами. простите, что кривить душой не умею) и чувство юмора у нас неоднородно. вам больно за себя, вы злитесь. мне больно за Стихи..правда. я не хочу сказать, что вы деградируете как автор - все авторы переживают периоды приливов и отливов. Но если раньше несмотря на скачки и многие технические огрехи, а порою - элементарную безграмотность - можно было проследить сюжетную линию стиха, то последнее время стали доминировать именно "скачкИ". я очень люблю экспериментальную поэзию, и ценю авторов неординарных. у вас, Коля, и раньше поэтичности было мало. Теперь ее просто разорвало в клочья. Набор слов. И если я это вижу так, и у меня хватает наглости/смелости/глупости говорить вам об этом - дает ли это право вам поносить меня вслед? придите ко мне и скажите все, что вы думаете. а вот так .. не по людски.

Сергію, я не встрічав Ваших "повчав" Ви досить толеранто натякли щодо них, і я би сприйняв адекватно і це закономірно... Для мене самолюбіє і сєбя любіє дві різні речі. Перше спонукає виправити "ситуацію", друге -- використати її в своїх цілях. Ми з Вами дискотуємо дружньо про ось те, що діється навколо нас з вами-- процес як такий, і про ставлення до нього як такого... самоосуватись-- грішок, "моя хата скраю" не конає. Переступати за межу шкільного подвір'я, де існує вуличне "вчення", міченим Богом, не зувсім правильно, але правила вибору у кожного із нас... Рекомендації, підсказки -- від дудрих людей... подібне до цього від зірково хворих...

описка -- дудрих, бо мудрих

Уронила Таня мяч
Шо "вы", танечка, не плачь... Это Вы, сударыня, попытались своим махновским бесстрашием унизить автора "6" сначала, а уж потом меня, моим правом высказываться, в той или иной форме стихо-творения, эдакой Судьей -Палачем поэтического сообщества... В том, что Вы в кое-чем преуспели на ниве стихи-водо-пада --- никто и не сомневается... Приятно читать, сравнивать, но бросьте эти ментовские штучки: тон и тп. Вы прежде всего женщина и место определено -- ребро!!! Пишите, получается и слава Богу!!! Снимите звездочки со лба, и-- на погоны.. Не превращайтесь в стервозность свою поэтическую натуру. И зачем мне, самодостаточной, уравновешанной личности на себя или на кого-то злиться в этой среде,,, Вы пошутили, я ответил, и нас поняли... Если хотя бы капля оскорблений в моих рассуждениях?? Э-гей, отзовитесь, неравнодушные!!! А, Вы, хрупкое и божественное создание, знакомы с Мадам Бовари? с ее трагической судьбой, с ее чаинем Души, надеждой обрести всю прелесть быть понятой?!.. Советую перечитать. Не отнимайте, мадам Таня, у меня Право смотреть на Мир собственными глазами. Не мне и не Вам Судить и Поэзии, ибо Субстанция ЕЕ выше нас, пишущих... Усваивайте.

Цікавий вірш, цікава форма. Сподобався.

Думав, що на сьогодні досить, та пану Сергію відповім: Мудрі люди, не важлива сфера, наставляють, якщо відчувають в цьому потребу, м'яко у рівень до люблячих одне одного... допомогти перейти річку... протягти руку... заздалегідь знаючи, що подяки не завжди дочекаються. Рекомендації повині торкатись виключно "технічної" сторони обговорюваного об'єкту у дипломатичний спосіб, з наведеними прикладами доречності (як і плюса, так і мінуса майбутності...) Має бути поруч обговорення пан Авторитет наставника і ще багато інших чинників... Якщо не блюсти давно відомі догми діалогу--жертва приречена... Ореол значимості "вчителя" потребю ліків. Хвороба доїдає, потребує виходу і нас... ть, що хтось, колись спробував отямити. Діє закон інерції... Попереду образи... сльози, допоможіть, поспівчувайте і зрозумійте не ради себе, а ради... Для мене -- постулат: поетом можеш ти не бути, а...

Валерію, мої вітання!!! Ось такими дебатами Весну пробуємо стрітити...

Ваші вірші, шановний пане Миколо, якось з часом почали щось втрачать. Можливо, вони взамін стали щось знаходить. Вони набули якоїсь так званої "блюзовости" (від слова "блюз"). Але між нотами існують і слова ("тексти"). Твори набули якоїсь вільности, але почали втрачать якусь якісність.
Я такої думки :)
Ви ж не проти читацьких відгуків.
Можливо, на иншому сайті вони кращі.
А там - своя спільнота.

Забувсь (даруйте):
Bosch

Туман, батьку! Туман... Де наші,а де німці - я не розумію... На жаль...

Мій скоромний інтелект не може осягнути Ваших думок,Миколо.Для мене вони - ніби в тумані...
Без образ! Успіхів!

інколи треба про весну й про ніс;
а мені сподобався Ваш вірш, люблю кодованість думок

"Пастух бджіл" теж такої думки, Тетяно...