ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2025.08.21 14:46
Із Бориса Заходера

Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.

І скарги йдуть навперебій:

Іван Потьомкін
2025.08.21 09:57
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег. От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи

Віктор Кучерук
2025.08.21 06:10
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.

Борис Костиря
2025.08.20 21:49
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі

Артур Сіренко
2025.08.20 18:16
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –

С М
2025.08.20 10:34
як морський штиль узявся до зброї
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!

ця незграбність
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття

Юрій Гундарєв
2025.08.20 09:32
серпня - День народження письменника світового рівня, одного з останніх могікан-шістдесятників,
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко


Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев

Віктор Кучерук
2025.08.20 05:55
Я вірю не кожному слову,
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.

Артур Курдіновський
2025.08.20 05:02
Я тебе не зустрів, і не треба красивих метафор,
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.

Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають

Тамара Ганенко
2025.08.19 22:24
Цвіте сонях,
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію

Борис Костиря
2025.08.19 21:27
Природа виявила геніальність
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.

Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,

Ярослав Чорногуз
2025.08.19 14:42
Не думай люба і кохана,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.

Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,

Світлана Майя Залізняк
2025.08.19 13:45
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Ассоль

М

Олена Побийголод
2025.08.19 13:10
Із Бориса Заходера

Пішов Сергійко в перший клас.
Школяр, як не крути!
Він рахувати вміє в нас
уже до десяти!

Такий учений, загалом,

Ігор Шоха
2025.08.19 13:02
Лідери думки... оті, що вгорі –
параноїчні тирани-царі
мають ходулі і мешти...
перевзуваються поводирі,
ну і тому є нові і старі
парадоксальні ефекти.

ІІ

Світлана Пирогова
2025.08.19 12:36
Стерня навколо їжачиться,
над нею хмари білі - не знамена.
Ряхтять перед очима числа,
і поступово тане літня сцена.
А далі як? Вітри на гривах
дерев, що скинули плоди додолу,
сиренний сплін, доба розбита?
Вирішує лише ґаздиня-доля.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тарас Письменний
2025.08.20

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Акварелі пам'яті" (Тим, що відійшли...)

 Акварелі пам’яті

16 квітня ц.р. минули 15-ті роковини по моїй Мамі…

...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Любов Бенедишин 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олена Лоза 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-17 00:54:53
Переглядів сторінки твору 4896
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.297 / 5.75  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-17 01:16:19 ]
Мій вінок пам'яті найдорожчій людині... Усі вірші у підбірці - 15-річної давності, лише трохи підправила, де видавалося можливим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-17 01:37:21 ]
...І нікому студити
мої гарячі скроні, нерви, жили...

...Це не сприйма ні розум, ні свідомість...

...мої вірші, і молитви, і вічний біль мій…

...Мовчатиму сумно, та серце кричатиме
і сонце повисне на кінчиках вій...

...душа моя - оголена, мов дріт…

...І розіб’юся об стіну плачу!..

...зрозумію я істину – справді,
є на світі єдина покута…

Лиш єдина у Вічності казка,
одинока у Всесвіті Пісня,-
безоплатна мамина ласка
і сльоза її, витерта пізно.

..........................


І так, мабуть, поза часом і простором...буде завжди...
І розум із серцем ніколи не дійдуть згоди...
І нічого не хочу брехати, бо сама собі ради не дам...

Тільки хочеться Вас, маленька Галинко, зігріти хоч на мить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-17 14:06:01 ]
Дякую, Лесенько...
Спершу вагалася, чи публікувати ці вірші взагалі. Вирішила публікувати. Тоді вагалася, чи афішувати... А потім подумала, що ця тема рано чи пізно торкається кожного... Ознайомившись з відгуками, побачила, що таки варто було. Спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-17 14:10:10 ]
Галинко, саме такі вірші найнайчесніші в поетів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-04-17 06:27:16 ]
дуже близька мені тема...
і ранима і світла...
я втратив маму, коли мені стукнуло 17.
і задався мій старенький мінівірш:
Серце. Жаль на дно дрібоче,
нагострила тиша грані.
«Я не сплю?» – питають очі.
В чорній плахті квола пані
ніч – монахиня старенька
відчинила двері храму.
Сплю, бо бачу небо, ненько.
Сплю, бо Ви є поруч, мамо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-17 14:10:53 ]
Мені було тоді 28... але плачу досі... хоча вже не так часто, але певні дати дають свої поштовхи...
Співчуваю Вам, Юрію... Дякую за тепло Ваших слів і що поділилися зворушливими рядками... Світла Їм пам"ять...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-17 08:47:44 ]
Ціла низка чудових віршів-пам'яті за рідною людиною, написаних, судячи з дати, по свіжим слідам. І щем, і жаль, і біль - синоніми незворотної втрати. Але нічого не поробиш - не ми перші і не ми останні у цьому безкінечному, допоки живуть люди, процесі сходження людини у потойбіч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-17 14:17:27 ]
Вдячна за чуйні слова, Олесандре... Розум наче все це і розуміє, але серце не хоче приймати... Але на все Божа воля. Значить так мало бути... Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-04-17 10:14:22 ]
Світла пам'ять...
Плачу... і усміхаюсь крізь сльози...
Мені все лягло на душу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-17 14:20:39 ]
Дуже вдячна, пані Любо, що так глибоко перейнялися... Я теж завжди плачу і усміхаюся, коли читаю ці вірші... Отак, наче й порозмовляю з мамою... Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-17 14:32:21 ]
Шановні друзі, усі, хто відгукнувся на цю публікацію, і хто, можливо, ще відгукнеться, дуже перепрошую, якщо мої відповіді на коментарі будуть дещо спізнені в часі, бо винила деяка поломка мого домашнього інтернетзабепечення. Сподіваюся, що найближчим часом все налагодиться. (Зараз пишу з чужого комп"ютера).
Ці сім віршів, що вміщені у сьогоднішній публікації - своєрідне "вибране" з великого масиву моїх поетичних наративів, спричинених непоправною втратою... Трохи згодом планую сформувати ще одну,чи декілька підбірок, як продовження циклу "Акварелі", але вже, мабуть, публікуватиму без афішування. Бажаючі завжди зможуть їх побачити на моїй сторінці за опцією "вірші". Ще раз дуже дякую всім-всім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-17 21:06:15 ]
Галинко...Я не знаю,що зараз написати...У мене також уже немає мами...також є цикл вражень"Прощання з матір`ю"...Хотіла оцінити-бачу,що вже оцінили...Тримаймося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-19 12:05:05 ]
Світла Світлано (дуже світле Ваше фото), дякую за чуйність... тримаймося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-17 22:17:04 ]
Чудовий вінок поетичних одкровень у пам'ять про маму... Зболено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-19 12:30:16 ]
З часом біль трохи притуплюється, але не зникне ніколи... Дякую Вам, пане Мирославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 05:25:43 ]
Господи, вірш - стигма назагойна....!!!!Врізається кожним проболеним рядком, кожніською буквочкою у море свідомости...боляче ж як...
Галинко, але ж...вона все одно над Тобою Янголом:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-19 12:32:48 ]
Так, Роксоланко, мій світлий Янгол завжди зі мною, тільки - ні поговорити, ні побачити... Чуйна і зворушлива душе, спасибі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-04-20 13:02:56 ]
Мої щирі співчуття... Вірші повні болю.
Моєї вже третій рік немає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-20 19:38:20 ]
Спасибі... три роки - ще дуже свіжа рана... Мої співчуття Вам...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-28 23:20:28 ]
"...безоплатна мамина ласка
і сльоза її, витерта пізно."
Тільки маючи своїх вже дорослих дітей, починаєш по-справжньому розуміти і цінувати і ласку, і сльозу... запізно...
Дякую! Боляче, слізно, щиро...