ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.10.26 00:27
Не все в цім світі українське…
З найважливіших запитань
Чому на смак, як мед, злодійське
І в шані виблядки і срань…
Чому нарід шанує панство
Можливо досить а, нарід?
Суцільно виключно зухвальство
Ми ж — джерело своїх же бід…

Сергій СергійКо
2025.10.25 22:51
Про бійку між Гітлером і Сталіним)

“Друга світова спецоперація” –
Так назвали б ту війну сьогодні.
Дві країни – звіра два, дві нації
– Прагнули кінця цивілізації
І на компроміс були не згодні.
Кігті один в одного встромляли,

Борис Костиря
2025.10.25 22:26
Старому немає з ким говорити,
його ровесники померли.
Тільки з тишею,
тільки з вічністю,
тільки з німотою.
Його кімнатою
ходить навшпиньках
вічний голос,

Світлана Пирогова
2025.10.25 21:03
Не нагадуй мені про себе,
Бо валізи осінь готує.
Заблокую споминів сервер,
Все минуле сховаю в тубу.

Не нагадуй мені про себе,
Зона серця вже недосяжна.
Не для мене моделінг-вебка,

Олександр Буй
2025.10.25 19:20
Горне хвилею скреслу кригу
Повновода ріка Десна…
Мій старий молодий Чернігів!
У нас доля на двох одна.

Починалася світла віра
Від Антонієвих печер –
І курганів твоїх кумири

Микола Дудар
2025.10.25 14:01
В ту саму мить мій намір стих…
В цю саму мить переболіло
І віднесло мене від злих
Спочатку душу… згодом й тіло…
А вітер ніжно побурчав…
А згодом зорі з неба сплигли…
Осіння дівонька-свіча…
Ну, тобіш всьо… на свято встигли….

Тетяна Левицька
2025.10.25 09:59
Не позичайте почуття любові,
перлини слів, що лиш одній належать.
Високих замків, а ні вітру в полі,
щоб боляче не падати із вежі.

Сумління не ятрить борги любовні.
Самотина вінчається з зорею.
Ще не ввібрала погляди бездонні,

Віктор Кучерук
2025.10.25 06:31
Знедавна не стало вже сили
Поводить рахунок утрат, -
Війна положила в могили
Число незлічиме солдат.
Щоденні салюти і співи
Спричинюють болісний щем, -
Я жаром душевного гніву
Готовий вщент знищити кремль.

Володимир Бойко
2025.10.25 00:02
Хтось шукає позитиву,
Інший любить негатив
І довбе у хвіст і в гриву
Хто йому не догодив.

Хтось блаженство віднаходить,
Копирсаючись в лайні
І на лихо всій природі

Віктор Насипаний
2025.10.24 23:58
Так сумно часом на душі –
Нема тепла. Вітри, дощі.
А сум за мною, наче тінь,
Між люду , вулиць, днів і стін.
Та день світлішим враз стає,
Коли хтось рідний поруч є.
---------------
А час між пальці, мов пісок:

Борис Костиря
2025.10.24 22:00
Подих осені ледь уловимий
Пролетів до мене звіддаля,
Пронизав стрілою кволі рими
І дихнув у серце, як земля.

Подих осені торкнеться тонко,
Ніби зламана тернова віть.
Нависають виноградні грона

Світлана Пирогова
2025.10.24 20:18
І хто придумав цей затяжний антракт?
Я ніби в душному стою фойє.
І серця стукіт годинникові в такт:
І тук, і тук, бо він десь є, десь є...

Заходжу вглиб глядацького партеру.
Нервую: знайти його не можу.
(Так схоже на трагедію Вольтера.)

Леся Горова
2025.10.24 19:43
ПрянИть опалий лист, гірчить повітря,
Прогріте після заморозків перших.
І барбарису кущ, на тин зіпершись,
Мені плоди простягує привітно:

Як згадку безтурботного крюшону
Між осені, де все гіркаво-кисле.
Подякую. А гілка журно висне,

Артур Курдіновський
2025.10.24 19:35
Київ незламно рахує години,
Стрілка повільно вистукує хід...
Десь в укритті ще дрімає дитина.
Мирну угоду влаштовує світ...

Знову ракети гримучий удар...
Київ незламно рахує години...
Ворог щоночі розпалює жар,

Іван Потьомкін
2025.10.24 19:06
Той день був пам’ятний для Яакова.
День, коли Аврагам помер.
Як і велять звичаї роду,
В час скорботи слід їсти щось округле.
То ж чечевицю на обід зварив онук.
Тільки-но намірився покуштувать,
Як на порозі зависочів Есав.
«Мабуть, ще віддалеки ви

Микола Дудар
2025.10.24 16:33
Почувайся як удома.
Сядь, дружище, не спіши…
Зникнуть cумніви і втома,
Зникнуть порізі і шви…
Хочеш сонця? Прохолоди?
Хочеш вголос?.. Так — чи ні?
Все спитав, як у госпОди,
Тільки знову уві сні…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Пиріг (1978) / Вірші

 ***




Найвища оцінка Жорж Дикий 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Наталія Лазука 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-01-25 00:09:17
Переглядів сторінки твору 18220
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.513 / 5.33  (4.929 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 4.646 / 5.5  (4.893 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2010.02.19 10:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-27 00:27:21 ]
ммм...На жаль, не знаю... Може, народ відгукнеться ? :)Я цього разу фільм прогавила... Хоча за другим переглядом можна багато цікавого помітити...

Привіт, Надійко! :) Я відсутністю снігу особливо не переймаюся, якось звиклося до безсніжної зими :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-27 00:29:25 ]
О, поки писала, вже й колискова з'явилася :) Ганно, дякую... І Тобі гарних снів!
Колискова - супер...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Горденко (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-27 00:40:33 ]
Гарна колискова, Ганно!

Я вийшла на балкон - відчувається похолодання. Та й я не дуже хочу того снігу (хіба на тиждень-два). Якось уже звиклося до того, що зими цього року не буде :). Ще сьогодні вранці так щебетали пташки, а вночі приперлася зима :). Але, якщо буде мороз, то нехай і сніг посипле :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-27 00:44:52 ]
:) Ну, гаразд... Нехай посипле :) Принаймні, лижники потішаться тиждень-другий... А там і до весни недалеко :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Горденко (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-27 00:48:35 ]
Дітки на санках покатаються :). Неодноразово бачила на вокзалі з лижами людей, у вашу сорону їдуть.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-27 00:53:41 ]
:) Та в горах вже сніг є. Всім гарного катання, хто нас чує!
А я піду сни дивитися...
На добраніч!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-27 00:57:11 ]
Прочитала запитання Ганни - чомусь на думку прийшла приказка "Ученье - свет, а неученье - тьма", не пам*ятаю звідки вона...

А Зима прийшла саме вчасно - це її Царство, а ми - у неї в гостях :)) Готуйтеся - Лютий ще запитає, хто добре взутий ;) Сипати буде майже цілий Місяць - це вам прогноз від пустотливої Оксанки ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-27 00:58:09 ]
Надю, я відповіла на твоє запитання під моїм етюдом ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Горденко (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-27 01:00:47 ]
На добраніч, Іринко-сніжинко :)

Де ж там була моя шуба, - злякала ти мене, Оксано!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-27 01:21:01 ]
Яке співпадіння ;) Я теж нині свою шубу згадувала :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-01-27 12:57:06 ]
Ми, хоча і читали книжечку Булгакова "Майстер і Маргарита", та було це давно, нагадайте, яка сторіночка і на 90% відповідь гарантується. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-01-28 09:53:19 ]
Люба редакціє! Це було наприкінці твору, у главі 32 (Прощение и вечный приют), коли Коровьев перетворився на рицаря. Цитую:
- Почему он так изменился? - спросила тихо Маргарита под свист ветра у Воланда.
- Рыцарь этот когда-то неудачно пошутил, - ответил Воланд, - его каламбур о свете и тьме был не совсем хорош. И рыцарю пришлось после этого пошутить немного больше и дольше, нежели он предполагал. Но сегодня такая ночь, когда сводятся все счеты. Рыцарь свой счет оплатил и закрыл!
Уважаемые знатоки! Кто єто!?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-01-28 23:02:12 ]
Ганно, Ірино - дещо у нас знайшлося: :)

"Рыцарь этот когда-то неудачно пошутил, - ответил Воланд, поворачивая
к Маргарите свое лицо с тихо горящим глазом, - его каламбур, который он
сочинил, разговаривая о свете и тьме, был не совсем хорош. И рыцарю пришлось
после этого прошутить немного больше и дольше, нежели он предполагал. Но
сегодня такая ночь, когда сводятся счеты. Рыцарь свой счет оплатил и закрыл!
Что же это за шутка, если пришлось так расплачиваться за нее?
Первое, на что нужно обратить внимание - это на то, что Азазелло и
Бегемот в лунном свете обретают свои истинные облики и становятся самими
собой: первый - демоном-убийцей, второй - демоном-пажом. И только Фагот
остается, как и был, рыцарем, не меняя официального статуса. И у нас нет
причин вдруг не поверить Михаилу Афанасьевичу и усомниться; так что
принимаем на веру - Фагот и на самом деле был рыцарем, в той части своей
судьбы, которая не описана в романе, но подразумевается для имеющих желание
уразуметь.
Обратимся еще раз к слову fagotin. И тут нас ждет сюрприз, ибо второе
значение этого слова - ветки или прутья, связанные в пучок; а вот третье,
крайне интересно - это еретик.
Какая же рыцарская шутка о свете и тьме может считаться ересью?
Скорее всего, шутка альбигойцев. Об альбигойцах в энциклопедии читаем
следующее:
Участники еретического движения в Южной Франции 12-13 века; приверженцы
учения катаров. Выступали против догматов католической церкви, церковного
землевладения и десятины. К альбигойцам примкнула часть местной знати.
Осуждены Вселенским собором 1215 г, разгромлены в Альбигойских войнах.
Наверное, ровно столько, сколько теперь и нужно знать. Но на самом-то
деле все было и веселее, и трагичнее, и... словом, не так все это было.
Это был веселый народ: рыцари, трубадуры, поэты. И они искренне не
понимали, что же происходит в этом странном мире. Незабвенная альбигойская
ересь заключалась в следующем утверждении: Если Господь Бог всемогущ и
допускает то, что творится в этом мире, значит Он не всеблагой. Если же Он
всеблагой и допускает то, что творится в мире, значит Он не всемогущий.
Альбигойской ересью были охвачены, в основном, три провинции Франции -
Тулуза, Прованс и Лангедок. А во главе восставших встал граф Раймонд YI
Тулузский. При его дворе собрались самые блестящие, самые талантливые рыцари
и трубадуры.
Первое время альбигойцам сопутствовала удача, и тогда католическая
церковь, обеспокоенная происходящим, по приказу самого папы послала в Тулузу
послов.
Раймонд YI не принял заманчивые предложения, уверенный в своей победе.
А когда послы собрались назад, призвал придворных и с тревогой сообщил им о
своем сне: он-де видел, как послы были зарезаны в лесу, недалеко от
переправы, в безлюдном месте. Их убили ударами ножей, и теперь граф думает,
что так оно и должно произойти.
Говорят, что кто-то из вельмож возразил ему: такое невозможно, ибо
личность посла неприкосновенна. Однако граф настаивал на своем: приснилось,
и сон этот вещий, он уверен. Сон, кстати, сбылся; послов зарезали. Видимо,
кто-то из придворных правильно понял своего повелителя. Точно так же, как
начальник тайной службы Афраний в романе Булгакова правильно понял
предчувствие Понтия Пилата:
- ... его зарежут сегодня, - упрямо повторил Пилат, - у меня
предчувствие, говорю я вам! Не было случая, чтобы оно меня обмануло, - тут
судорога прошла по лицу прокуратора, и он коротко потер руки.
- Слушаю, - покорно отозвался гость, поднялся, выпрямился и вдруг
спросил сурово: - Так зарежут, игемон?
- Да, - ответил Пилат...
Волею Мастера Иуда из Кириафа был убит так же, как папские послы в
Тулузе - в безлюдном месте, ночью. И это вряд ли можно считать простым
совпадением.
Что касатся альбигойцев, то они так напугали своих противников, что
церковь объявила против них крестовый поход. Он так и назывался Альбигойский
крестовый поход. В самом конце войны к крестоносцам примкнул со своими
войсками и французский король Людовик YIII.
Когда армия крестоносцев пришла на юг Франции, у одного из верховных
священнослужителей спросили: а как же отличить добрых христиан от еретиков.
И он ответил знаменитой фразой:
- Убивайте всех. Господь на небе отберет своих.
В 1215 году восстание альбигойцев было подавлено, Раймонд VI погиб, а
большая часть Тулузского графства присоединена к королевскому домену.
Несколькими годами позже рыцарь Бернард Сиккарт де Марведжольс и трубадур
Каденет создали, независимо друг от друга, два великих произведения
французской литературы: Песнь об Альбигойском крестовом походе и Плач по
альбигойцам.
Песнь об Альбигойском крестовом походе считается второй по значимости
после Песни о Роланде. Средневековая рукопись с ее текстом хранится и в
Румянцевской библиотеке. Именно на каменной террассе этого, одного из самых
красивых в Москве зданий, с балюстрадой из гипсовых ваз с гипсовыми цветами,
Воланд и Азазелло сидели в ожидании неугомонной парочки Бегемот-Коровьев.
Замечателен тот факт, что рукопись эта принадлежала некоему Базилю де
Бомбарду, имя которого Булгаков не забыл и поместил, правда в другом своем
романе, в дословном переводе. Так, видимо, и появился Василий Бомбардов -
герой Театрального романа.
А заглавная буква Песни... была выполнена в виде фигуры рыцаря в
темно-фиолетовых одеяниях. Очевидно, именно это воспоминание заставило
Михаила Афанасьевича назвать Фагота фиолетовым рыцарем.
Еще несколько слов на эту тему. Ересь катаров, у которых черпали свои
идеи и альбигойцы, полагала весь материальный мир порождением дьявола;
осуждала все земное, призывая к аскетизму. Наверное, поэтому рыцарь
оплачивал свой счет, служа у князя тьмы."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-01-29 09:58:32 ]
Щиро вдячна, пане Володимире!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 14:18:42 ]
Ірчик, вітаю з незаперечною перемогою!:)) Хоча це і роблю на твоїй сторінці з трохи сумнуватим, але від того ще більш прекрасним віршем. Ну що ж, залишилась тільки Шевченківська ну і Нобелівська з літератури...:) Проте, не зазнавайся - головне, щоб твою творчість сприймали серцем всі поціновувачі поезії, так само, як це роблять Редактори і Автори "Самвидаву"...
P.S.Оркестр грає туш, небо квітне спалахами салюту, лунають гучні аплодисменти...:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-01-31 23:03:07 ]
Мої вітання, Ірусю!!! Всього найкращого!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-02-01 00:22:05 ]
Дякую, Серже :) Дуже приємно :) А щодо Твого побажання ( чи побоювання? :))) , то я спокійно ставлюся до конкурсів, тому не хвилюйся - в паву не перетворюся :)))) Бажаю Тобі здійснення творчих (і не тільки ) мрій!
P.S. Люблю салюти... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-02-01 00:24:58 ]
Дякую, Ганночко! Вітаю навзаєм!!! З Любов'ю до Твоєї Поезії і з щирими побажаннями...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-01 00:35:11 ]
Іринко, я залишив мої привітання на "Інтерв`ю". :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-02-01 18:50:18 ]
:) Дякую :)


1   2   3   Переглянути все