Дуже красиво! Я так, Роксоланочко, підходжу до текстів))

Мої вірші - найчастіше про вчорашнє.
Думав, спочатку, написати присвяту,
але потім зрозумів, що це узагальнуючий образ.
Багато моїх знайомих, можуть щось знайти про себе.
А щоб не закінчувався вірш, так сумно.
Написав пост скриптум. Роксолано, я по очах впізнаю
щасливих людей.

Якщо чесно, у мене зараз такий настрій, що ледь не заплакала....Розумнице...
Красуне...
Глянь -
Весна...
Цвітуть
Сади...
Тобі...
Пора...
Кохати...
І слів немає ... Дякую!

Красива жінка незаміжня

Слова: Анатолій Матвійчук Музика: Анатолій Матвійчук
Виконує: Алла Кудлай

Вона прокинеться до ранку,
Чи може зовсім не засне.
Привітне сонце крізь фіранку
В її обличчя зазирне
Нехитрі вранішні турботи,
І кава чорна та гірка.
І мов на крилах на роботу
Летить стурбована така.

Красива жінка незаміжня
Стоїть, задумавшись в метро.
В її очах печаль торішня,
А на вустах журби добро.
Красива жінка незаміжня
Очей до Вас не підійма.
Вона ще може бути ніжна,
Але в душі її зима.

Чи доля так пожартувала?
Чи щось не склалось у житті?
До неї сватались чимало
Та все не ті, та все не ті.
І вже шепочуться сусіди
З недобрим виразом обличь,
Що в інших вже дорослі діти,
А ця гуляє день та ніч.

Красива жінка незаміжня
Стоїть, задумавшись в метро.
В її очах печаль торішня,
А на вустах журби добро.
Красива жінка незаміжня
Очей до Вас не підійма.
Вона ще може бути ніжна,
Але в душі її зима.

А й би просто посміхнутись,
Журбою кинувши до ніг,
І несподівано проснутись
В обіймах ніжних і міцних.
І на роботу не летіти,
А вийти з ним, коханим, удвох.
І хай собі плетуть сусіди -
Суддя їм Бог, суддя їм Бог.

Красива жінка незаміжня
Стоїть, задумавшись в метро.
В її очах печаль торішня,
А на вустах журби добро.
Красива жінка незаміжня
Очей до Вас не підійма.
Вона ще може бути ніжна,
Але в душі її зима.

Красива жінка незаміжня...

Дуже дякую, всім чарівним, добрим, і дуже красивим
гостям і всім моїм вчителям. Ви моє натхнення.
Ваші добрі слова і дружні поради принесли перші плоди. Щоб все стало на свої місця, я повернув еіграф, з якого починався цей вірш. Ця пісня крутилася в голові і наспівувалася, доки я не знайшов олівця і не почав писати. Краще ніж в цій пісні, я не зможу написати. Але якісь штрихи до образу, спробував додати. Зі мною в вагоні їхало дві героїні цього вірша. Це про них обох.
Тому, з Вашого дозволу, я видалю деякі коментарі.
Вибачте мене, винуватий я. Деколи мене заносить...

Чудовий життєвий вірш! І слова пісні у епіграф підходять. Затьохкає не одне жіноче серце.Дякую!

Мішелю, не ставлю Вищої оцінки, бо маю надію на ще кращі вірші з під Вашого пера.Не ображайтесь. Усе це відносно. Класикам поезії усі ці ігри з рейтингами дуже б потішили. У мене повно низьких оцінок, та я цим не переймаюсь, було би внутрішнє задоволення від творчості. Не стане його, кому потрібні ці оцінки?
Дякую за розуміння.

Дякую ВАМ, Мішелю, і за перший отриманий відчук, і за надзвичайно гарний вірш. Натхнення!

Дякую, Юлю!
Ваша похвала - найкраща, бо зворушити людину до сліз
можуть тільки щирі рядки.
А це для мене - найголовніше,
а не оцінки...

Дуже радий Вас бачити, Роксолано!
Ви повністю праві, на рахунок епіграфа.
Виправився.
Мені дуже сподобався Ваш переклад Асадова,
І тому, я взяв його в епіграф.
А ще, я Вам найбільше вдячний, що
трішки підріс в віршах.
Хоч судити про це Вам.
Ви мене тягнули за вуха вверх в попередньому вірші. - Я з тобою... Він про мою дружину.
Дякуючи, тільки Вам, вірш вийшов і
цілісним і красивішим.
Другий вірш вже писався легше.
Ще раз дякую, за науку!
Щастя Вам і нових, красивих віршів!

Мішелю, змініть "БУла їм" на "їм була" і все стане на свої місця. ))
А вірш сподобався! Навіть дуже! Приємно було читати!
Нехай щастить! Весна!!! )))

Дякую, Наталю!
Зінив. Весни Вам, і надалі!

Гарний вірш, Мішелю. Мерсі боку.

Дякую, Анатолію!
Я тільки вчуся, тому побачити що добре, а що ні ,
в моїх віршах - ще не можу.
Збоку,завжди видніше.
А те, що Ви справедливо виділили цей вірш,
мене трохи направить,і покаже - як і про що треба писати.
Ще раз дякую...
Якщо, зможете, подивіться - Надвоє...