ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.02.28 21:23
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв

Ігор Шоха
2026.02.28 20:36
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс

Володимир Невесенко
2026.02.28 18:12
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!

Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих

Борис Костиря
2026.02.28 11:24
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.

Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,

Ірина Вовк
2026.02.28 10:50
І. Мама
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.

ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,

Юрій Гундарів
2026.02.28 09:35
Перший доброволець, якому прижиттєво присвоєно звання "Герой України".
Навчався в Івано-Франківському ліцеї на художника. Його позивний "Да Вінчі" пов'язаний саме з талантом — він гарно малював.
Для нього найголовнішими у житті були — перемога і ко

Віктор Кучерук
2026.02.28 06:13
Творчості години світанкові
Раз у раз, немов найперший спів, -
Поріднився з музою і в слові
Збагатився, виріс, помужнів.
Стало розлучитися несила
З тим, що вабить чарами щомить, -
З тим, що серцю дороге і миле,
І нічим ніколи не тяжить.

Тетяна Левицька
2026.02.27 21:53
Навіщо, скажіть, молоді соколята,
тікаєте з дому на ситу чужину?
Нам разом боротись, або помирати
за рідну, стражденну, святу Батьківщину!

Куди ж ви лякливі? Не можна від себе
втекти не лишивши у хаті сльозини.
Кривава зоря заливає пів неба,

Ігор Шоха
2026.02.27 21:17
                    І
Ми і не юрба, і ніби, люди,
що забули, де існує знов
росіянське чудо і любов,
воля на тарілці і приблуди...
а тепер б’ємо себе у груди, –
не хотіли ми, він сам прийшов!

Іван Потьомкін
2026.02.27 19:44
«Слухай, дівчинко!» Вона не слуха…
«Цей день білий, це містечко…»
Немає містечка, нема живого духу,
По руїнах біга гола, руда Рівка,
Дитина тринадцяти років.

Проїжджали грубі німці в танку
(Тікай, тікай, Рівко!),

Юрій Лазірко
2026.02.27 15:39
так мало статися
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях

збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло

Микола Дудар
2026.02.27 10:43
То спиш... не спиш... Душа болить…
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?

Борис Костиря
2026.02.27 10:26
Прокидаєшся зранку крізь марення снів.
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.

Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня

Віктор Кучерук
2026.02.27 06:11
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...

Володимир Бойко
2026.02.27 00:26
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї. Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди. Фальсифікації

Ігор Терен
2026.02.26 22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.

***
А ми поперек горла глитаям
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анатолій Криловець (1961) / Вірші

 Котека, або Жіноча допитливість
Я мрію маю золоту
Й палющу, наче спеку.
В нас розтанцьовують фату,
Ну, а у них – котеку*.

Живе та мрія з юних літ,
Я палко мрію нею.
О матінко, благословіть
На шлюб в Нову Гвінею!

Як вишні цвіт фата злетить.
Я ж до кохання ласа.
Котека ув очах стоїть –
Бажаю папуаса!

За папуаса хочу я.
Набридли українці,
В яких в кишенях – ні хріна**.
Й так само – у ширінці.

Під серце мрія б’є, під дих.
Жага в’ялить, мов спека:
Якщо – такі! – котеки в них,
То що ж там у котеках?

23 листопада 2012 року

* Котека. Шановні читачі, будьте ласкаві, поґуґліть.
** Хрін звичайний (Armoracia rusticana P.G. Gaertn., B. Mey. & Scherb) — багаторічна трав'яна рослина висотою 40-150 см з родини хрестоцвітих, коріння якої вживають як приправу до їжі, у консервуванні та в домашньому лікуванні. Поширена по всій території Україні. Корінь м'ясистий, товстий. Стебло пряме, гіллясте.
Ні хріна - тут вказує на відсутність наявності чогось.


Контекст : http://poezia.org/ua/id/35116/personnels

Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-09 14:55:50
Переглядів сторінки твору 3269
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.825
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2017.05.15 22:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Сірий (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 15:02:37 ]
Супер!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 15:07:56 ]
Щиро зізнАюся: я не поспішав цей вірш друкувати, вагався, піч колупав... Але сьогодні Микола Базів мене спровокував...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 15:24:20 ]
... цікво, що скаже Редакція Майстерень, адже це... принаймні... провокація...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Базів (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 15:54:03 ]
Прекрасний гумористичний і пізнавальний вірш! І жіноча мрія тут аж тричі окреслена! Єдине зауваження, що двічі до "котеки" римуєте "спеку".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 16:08:11 ]
ОГО! Геніально...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 21:54:15 ]
Скажімо так, сам Ваш вірш, шановний авторе, ні на що більше як у "золотий фонд" весільного старости навряд чи претендує.
А ось зноски внизу - це уже щось!
Частіше провокуйте, пане Анатолію. РМ тоже л.. (упс) чоловік, хай і Він порегоче перед тим, як уже серйозно сказати Вам: "НЮ НЮ" ...
До речі, на цей вірш увагу мою звернула дружина.
І чого б це? Що за натяки???

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 22:10:32 ]
Веселий Ви чоловік, пане Анатолію!
Без жартів, життя - не життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-10 01:37:53 ]
А що? Прогуглила. - Пізнавально, етнографічно. Тисячолітній практичний досвід аборигенів - і безпечно і гігієнічно, - пристосовано до їхніх кліматичних і економічних умов ))
Вірш-жарт. Чом би й ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-10 13:28:07 ]
...ну що ж, пане Анатолію! Вважайте, ще одну жінку заінтригували й повеселили, до того ж землячку:))) Бо я з Радивилова)))