ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анатолій Криловець (1961) / Вірші

 На захист більшовиків
Даремно ви ховаєтесь у шанці.
Не устоїть кремлівський Вавилон.
Ми – вільні люди, ви – системи бранці.
Виходьте, вже настав Армагеддон!

Не бійтеся, не нам катів карати.
Будь проклят, хто гадючу кров проллє!
Вам перед Богом відповідь тримати.
Крім Нюрнберзького, Суд Господній є.

Генсеки, юди, леніни, пилати,
Душителі свободи у Литві,
Готуючи народу каземати,
Рятуєтесь в тюрмі від нього ви!

Ви нам вбивали в душах Україну,
На наші мізки тиснули згори,
Розпростуючи звивини людини
У грані п’ятикутної зорі.

...Нема тобі іще, народе, прощі.
Ти всіх тиранів заслужив сповна.
Допоки будуть Ленінові мощі
У Мавзолеї, доти і вина

Не зніметься... Вставайте, озвіжденні,
Чий розум ще в пелюшках кумача!
Хай ляже в землю злий кривавий геній,
Щоб одержимі духом Ілліча

Очистились, щоб спала з віч полуда.
Страшний не людський, а Господній Гнів.
...Скажені леніністи йдуть! О люди!
Не доторкайтесь до більшовиків!

Кріпімося, щоб нас не спокусили.
Я вірю в те, що вистачить нам сил,
Якщо, почувши “Господи, помилуй!”,
Душа озветься: “Господи, помил...”

18 лютого 1991 року

Вірш написаний ще в далекі радянські часи. Тепер видно, що багато чого сталося не так. Леніна не поховали, як передбачав колись "пророк" і математик Сидік Афган.
Залишки "прогресивного людства" й нині вшановують свого вождя...


Контекст : http://poezia.org/ua/id/25108/personnels


Найвища оцінка Валентина Попелюшка 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мішель Платіні 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-05-09 06:16:05
Переглядів сторінки твору 3573
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм
Автор востаннє на сайті 2017.05.15 22:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 06:30:14 ]
Кривавий геній переродився у демагогів і лицемірів із буржуазним душком споживання, але дай їм владу - ох скільки ще бід натворять ці невтомні борці за "щастя" народу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 06:39:07 ]
Сильний і потрібний вірш.
Вибачте, що правлю...
Крім Нюрнберзького, Суд Господній є.
Як варіант...
Крім Нюрнберга, Суд Господній є.
Найкращі рядки -
Не устоїть кремлівський Вавилон.
Ми – вільні люди, ви – системи бранці.
Виходьте, вже настав Армагеддон!
Ви молодець, Анатолію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 07:21:45 ]
Уклін за цей вірш, побратиме!
Надактуально й нині. На жаль...

Але:

"...Кріпімося, щоб нас не спокусили.
Я вірю в те, що вистачить нам сил,
Якщо, почувши “Господи, помилуй!”,
Душа озветься: “Господи, помил...” ".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 08:52:27 ]
Правдиво, та ліпше шукати Божої моці, тільки в Ньому перемога і немає скорботи...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Базів (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 11:29:44 ]
Бог не допомагає рабам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 09:12:37 ]
Ох, який сильний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 10:32:43 ]
"Розпростуючи звивини людини
У грані п’ятикутної зорі." - у декого й досі п'ятикутні звивини... Так, двадцять з гаком років Вашому віршу, "а віз і нині там..." Нажаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 11:23:48 ]
Переконливо. Щиро. Хвилює.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 12:27:56 ]
Ваша правка, Мішелю, не вписується сюди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 12:07:24 ]
Дякую, Мішелю, за увагу до вірша. Правки ж, на жаль, прийняти не можу. Ви ж мене ритму хочете збити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 13:04:42 ]
"Розпростуючи звивини людини
У грані п’ятикутної зорі.", "пелюшки кумача", "скажені леніністи" і ще багато, практично у кожній строфі - сильні і несподівані образи, метафори.
А як актуально й сьогодні! Аж страшно...
Дякую за Ваше слово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 15:21:52 ]
"Я помню! Я горжусь!" С "Днём Победы"!
Как в июне 1941 НКВД сделал братской могилой тысяч казнённых "врагов народа" львовскую шахту в оккупированной СССР Украине. - По самый вверх она была забита трупами. И это при том, что ее глубина достигла более 100 метров, диаметр 5 метров.
---------
В советское время до 80-х годов близ городка Добромиль на Старосамборщине находился известный лечебный санаторий. Его построили на территории соляных шахт. Соляные ванны особенно полезны астматикам и туберкулезникам.
До германо-советской войны здесь не отдыхали, а тяжело работали, на протяжении десятилетий добывая соль. Местная соль была известна далеко за пределами Галичины.
Урочище с соляными шахтами в народе давно называлось Салина. По латыни — Солона.
Сейчас для окрестностей жителей слово Салина вызывает лишь чувство ужаса. В июне 41-го года после бегства советских войск и вступления Вермахта в одной из шахт обнаружили тысячи трупов. 70 лет назад, 26 июня 1941 года, выяснилось, что одну из четырех шахт карательные органы советской власти тогда использовали как могильник для неугодных мирных украинцев.

Операция «Разгрузка»
Понятие кровавого июня 1941 года для Западной Украины имеет несколько иное значение, чем в восприятии большинства украинцев. За неделю в этот период здесь были убиты 22 тысячи человек. Убиты руками не нацистского, а советского режима.

С нападением Гитлера на Советский Союз перед Москвой стал вопрос, что делать с тысячами заключенных, среди которых были и идеологические враги. Это были не только члены патриотических организаций, а обычные студенты, учителя, священники, бизнесмены — то есть элита, которая потенциально могла представлять для сталинского режима опасность. Впоследствии среди уничтоженных узников находили и детей.
На начало германо-советской войны эвакуировать заключенных, которые не были приговорены к смертной казни, уже не успевали. Не было времени и для поочередного вынесения и исполнения смертных приговоров. Нужна была оперативная и массовая ликвидация идеологических врагов.

Как следствие, последние дни пребывания большевиков в оккупированной ими Украине ознаменовались массовыми убийствами, жестокость которых ничем не уступает преступлениям нацистов.
Указ о разгрузке тюрем издал нарком госбезопасности СССР Меркулов. Как результат, современные исследователи насчитали тридцать восемь мест массовых убийств совершонных советскими солдатами в Западной Украине.

Июнь 41-го года — страшная страница истории каждой западной тюрьмы.

Количество убитых узников в Западной Украине в период с 22 по 30 июня: Львов (три тюрьмы) — 4000, Дрогобыч — 1000, Добромиль — 1000, Золочев — 749, Стрый — 1101, Самбор — 1200, Демьянов Лаз — 2500, Чертков — 800, Тернополь — 1000, Луцк — 2754, Дубно — 1500, Перемышль — 1000. В остальных городах число жертв измеряется десятками и сотнями.

Могила глубиной сто метров

Убедиться в своих догадках о массовых убийствах люди смогли 26 июня, когда советские войска уже скрылись при наступлении немецких войск. В село приехали первые разведочные словацкие группы. Узнав от крестьян о возможной трагедии, словаки с украинцами вместе начали искать могильник.

Шли по вытоптанной траве, по которой вели заключенных, и так обнаружили присыпанную землей и ветками шахту, а в ней — месиво из тысяч человеческих трупов.

«После того, как солдаты отошли, люди со страхом стали выходить из домов. Видим: бежит народ на Салину. Мы за ним. То, что я там увидела, лучше бы не видела. В саду, у молодой черешни, лежала куча одежды. Разной. Все в крови... Кто-то пошел смотреть в костел и оттуда послышался нечеловеческий крик. Люди туда устремились, и я за ними... А там на стене распятый человек», — вспоминает пани Евгения с Добромиля.

По словам Прокопец, пол в храме был по щиколотку в засохшей крови. Но еще страшнее картину люди увидели, когда раскопали шахту.

По самый вверх она была забита трупами. При том, что ее глубина достигла более 100 метров, диаметр 5 метров. Удалось достать лишь около 500 тел. Остальные уже разложились на части. Из-за ужасной невыносимой вони, а в это время, по воспоминаниям людей, стояла страшная жара, шахту с остатками людей закопали снова.

Полсотни тел перезахоронили в нескольких сотнях метров от шахты, сверху сделали насыпь и поставили крест.

То, что тела были в таком истерзанном состоянии и большинство из них были уже разложены, приводит исследователей к мысли, что Салина использовалась как могильник и раньше. Ведь после прихода советской власти в 1939 году в Галичину, в одной из четырех шахт приостановили добычу соли, огородили колючей проволокой, и у нее разместили часть НКВД.

«Догадки о том, что в шахты Салины бросали тела замученных в тюрьмах людей задолго до начала войны, подтверждает и тот факт, что советские нелюди хотели истребить рабочих сользавода. Они боялись, что те что-то знают, о чем-то догадываются. Поэтому директор передал людям немедленно прийти за зарплатой», — вспоминает жительница Добромиля Мария Яцык.

По версии исследователей, в Салине встретили смерть около 3600 человек.

Потерянная память

Могилу в Салине в советское время органы КГБ несколько раз разрушали — сбрасывали крест, а насыпь сравнивали с землей. Однако каждый раз люди находили это место и вновь облагораживали.

С 1990 года в последнее воскресенье июня здесь проводятся молебны по инициативе местных активистов. Они намерены построить на этом трагическом месте пантеон памяти с музеем. Сейчас построили часовню и памятный знак над самой шахтой.

Средства в честь невинно убиенных получили из пожертвований. Ни копейки — от государства.

Вот уже четыре года старосамборские активисты пишут письма в Кабмин с просьбой внести Салину в перечень памятных мест Украины. Только с таким статусом Салина сможет претендовать на государственную финансовую поддержку.

Из-за нехватки внимания к Салине информация об этом месте советских военных перступлений известна немногим, даже мало что о ней знают жители Львова и Львовщины. По словам Прокопец, в месяц здесь бывает максимум три экскурсионные группы, а может не быть ни одной.

Во время пребывания в Салине автору этих строк удалось увидеть группу польских школьников. По словам их руководителя, в польских школах детям рассказывают о Салине. Ведь среди заключенных Перемышлянской тюрьмы была и польская элита.

Поляков не останавливает даже граница, чтобы познавать трагическую историю господства оккупационного советско-большевистского режима и почитать память невинно убиенных. В Украине до сих пор значительная часть людей отрицает преступления НКВД и возвеличивает коммунистические знамена и коммунистических лидеров.

P.S.
Вчора мій школяр приніс оберемок квітів до дому і сказав що їх школа завтра з ранку йтиме на парад. Мають бути всі...
Наголошую - не панахида, а парад  (???)