ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.07.17 18:48
Нічний Гейдельберг
Місяць золотою щукою
Упірнув в Неккар,
Бризги розлетілись зорями -
Дивоночі дар.
Замок - синьоокий велетень
Задививсь на міст,
Вітер награє мелодію:
Чи Шопен? Чи Ліст?

В Горова Леся
2026.07.17 16:19
Відмінність
Червона макова пелюстка. Де взялася?
Злетіла, як метелик до руки.
Цей літній вітер - до легкого ласий,
Таку тендітність, бавлячись, образив:
Зірвав і кинув порухом хвиським
В подвійний спін повітряного вальсу.

А може піддалася на поталу

С М
2026.07.17 16:15
До Вечері (Genesis)
Частина I: Стрибок Закоханого

Рухаючись вітальнею
Я вимикаю телевізор
Дивлюсь на тебе
Усівшися напроти
Поки звук автомоторів
Щеза в нічну мить

Борис Костиря
2026.07.17 13:36
* * *
Він тікав у далеку місцевість,
Кігті рвав, ніби загнаний звір.
І жадана мета, ніби церква,
Все манила кудись від зневір.

Сподівався в далекому місті
Збудувати кар'єру і дім.
Та не виліпиш генія з тіста

хома дідим
2026.07.17 11:40
* 144 *
богемний сплін любов і ницість
протанцювали й шо тепер
вікно відбите у зіницях
вечірні сутінки
четвер
заводитись немає смислу
писати тексти ні про що
не надихають стіл ні крісло

Віктор Кучерук
2026.07.17 07:28
* * *
Пітьма густіла і зростала тиша,
І прохолода ширилась навкруг, -
Десь у стіжку попискували миші
Та запах косовиці повнив луг.
Снопами іскор бризкало багаття,
Потріскував ледь-чутно й слізно хмиз,
А я сидів, як вартовий на чаті
І цю красу любити кращ

Ірина Вовк
2026.07.17 06:14
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 2)
Розділ ІІІ: Царський пурпур над Субурою Коли над Нілом зійшов Сиріус, палац затих. Навіть римські вартові біля воріт пересувалися навшпиньки. У глибокій внутрішній кімнаті, де стіни були викладені холодним зеленкуватим порфіром, Клеопатра народила син

Ірина Вовк
2026.07.17 05:59
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 1)
Розділ ІІ: Цей круглий світ в Александрії Вона не готувала для нього ложа зі спартанського пурпуру чи шовків, які привозили купці з Серики. Вона знала, що чоловік, який провів тридцять років у шкіряних наметах серед вогких лісів Галлії, втомився від н

Євген Федчук
2026.07.16 17:58
Яких героїв кому шанувати?
Бурлить Польща, шипить Польща, Польща вимагає,
Що робити Україна має – що не має.
Чиє їм’я прославляти, а чиє ганьбити,
Щоб дозволили поляки з собою дружити.
Піднімають на знамена події минулі,
Мовляв, злочини ми ваші й досі не забули.
Про Волинську

Артур Сіренко
2026.07.16 16:43
Шукаю фарби
Шукаю фарби:
Цей сірий світ сумний розмалювати
Наче б то він розмальовка дитяча,
а не вигадка божевільного деміурга.
Шукаю фарби:
Жовті кульбаби у мій старий сад
Прийшли дивувати волохатих
Марногудів крилатого травня,

Охмуд Песецький
2026.07.16 15:58
Майже самотній
Мене могла спасти віра, і вона це зробила. Така, як моя, напевно, відома багатьом — тим, які йдуть (о, цей вічний образ руху до безсмертя) і знаходять себе. Це легше зробити, коли перебуваєш наодинці із собою, інколи переходячи від самоти зовнішньої

Борис Костиря
2026.07.16 13:43
Мелодія снігу
Сповільнений тихий сніжок,
Мов друг призабутий, далекий.
Вкривається снігом порок.
Пророк у снігу, мов лелека.

Так тихий засніжений вальс
В гаю прозвучить непомітно.
Це ніжне послання до вас,

М Менянин
2026.07.16 13:05
Четвер такий
Таємно, щоб ніхто не знав,
Ісус вечеряти зібрав,
Четвер цей день на небесах,
а жертва в Храмі, бо Песах.

Піднесений панує стан,
бо відповідний мають сан,
відсутні поспіх, суєта –

хома дідим
2026.07.16 12:36
* 143 *
що хотів сказати
не згадаю вже
звабили без ради
випадкові жести
сонцесхід на трасі
чобітки дівчат
шини від камазів
згар пекельний чад

Ірина Вовк
2026.07.16 10:27
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ.
ЧАСТИНА ПЕРША: ЮЛІЙ «Я знайшов її в пісках, де час не має влади. Вона була маленькою, але її очі вже вміли рахувати чужі страхи». (З неофіційних записів ветерана Х ЛЕГІОНУ) Розділ І: Вага золотого жука

Тетяна Левицька
2026.07.16 10:05
У грудині...
У грудині стогне вітровій,
ветхими нитками губи зшито.
Мабуть, що не варто в буревій
кочергою згадки ворушити.

Блискавиця вдарила, ніяк
з того пекла вирватись на волю.
Знепритомніла, зневірилась, ще б пак,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анатолій Криловець (1961) / Вірші

 На захист більшовиків
Даремно ви ховаєтесь у шанці.
Не устоїть кремлівський Вавилон.
Ми – вільні люди, ви – системи бранці.
Виходьте, вже настав Армагеддон!

Не бійтеся, не нам катів карати.
Будь проклят, хто гадючу кров проллє!
Вам перед Богом відповідь тримати.
Крім Нюрнберзького, Суд Господній є.

Генсеки, юди, леніни, пилати,
Душителі свободи у Литві,
Готуючи народу каземати,
Рятуєтесь в тюрмі від нього ви!

Ви нам вбивали в душах Україну,
На наші мізки тиснули згори,
Розпростуючи звивини людини
У грані п’ятикутної зорі.

...Нема тобі іще, народе, прощі.
Ти всіх тиранів заслужив сповна.
Допоки будуть Ленінові мощі
У Мавзолеї, доти і вина

Не зніметься... Вставайте, озвіжденні,
Чий розум ще в пелюшках кумача!
Хай ляже в землю злий кривавий геній,
Щоб одержимі духом Ілліча

Очистились, щоб спала з віч полуда.
Страшний не людський, а Господній Гнів.
...Скажені леніністи йдуть! О люди!
Не доторкайтесь до більшовиків!

Кріпімося, щоб нас не спокусили.
Я вірю в те, що вистачить нам сил,
Якщо, почувши “Господи, помилуй!”,
Душа озветься: “Господи, помил...”

18 лютого 1991 року

Вірш написаний ще в далекі радянські часи. Тепер видно, що багато чого сталося не так. Леніна не поховали, як передбачав колись "пророк" і математик Сидік Афган.
Залишки "прогресивного людства" й нині вшановують свого вождя...


Контекст : http://poezia.org/ua/id/25108/personnels


Найвища оцінка Валентина Попелюшка 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мішель Платіні 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-05-09 06:16:05
Переглядів сторінки твору 4223
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм
Автор востаннє на сайті 2017.05.15 22:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 06:30:14 ]
Кривавий геній переродився у демагогів і лицемірів із буржуазним душком споживання, але дай їм владу - ох скільки ще бід натворять ці невтомні борці за "щастя" народу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 06:39:07 ]
Сильний і потрібний вірш.
Вибачте, що правлю...
Крім Нюрнберзького, Суд Господній є.
Як варіант...
Крім Нюрнберга, Суд Господній є.
Найкращі рядки -
Не устоїть кремлівський Вавилон.
Ми – вільні люди, ви – системи бранці.
Виходьте, вже настав Армагеддон!
Ви молодець, Анатолію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 07:21:45 ]
Уклін за цей вірш, побратиме!
Надактуально й нині. На жаль...

Але:

"...Кріпімося, щоб нас не спокусили.
Я вірю в те, що вистачить нам сил,
Якщо, почувши “Господи, помилуй!”,
Душа озветься: “Господи, помил...” ".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 08:52:27 ]
Правдиво, та ліпше шукати Божої моці, тільки в Ньому перемога і немає скорботи...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Базів (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 11:29:44 ]
Бог не допомагає рабам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 09:12:37 ]
Ох, який сильний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 10:32:43 ]
"Розпростуючи звивини людини
У грані п’ятикутної зорі." - у декого й досі п'ятикутні звивини... Так, двадцять з гаком років Вашому віршу, "а віз і нині там..." Нажаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 11:23:48 ]
Переконливо. Щиро. Хвилює.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 12:27:56 ]
Ваша правка, Мішелю, не вписується сюди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 12:07:24 ]
Дякую, Мішелю, за увагу до вірша. Правки ж, на жаль, прийняти не можу. Ви ж мене ритму хочете збити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 13:04:42 ]
"Розпростуючи звивини людини
У грані п’ятикутної зорі.", "пелюшки кумача", "скажені леніністи" і ще багато, практично у кожній строфі - сильні і несподівані образи, метафори.
А як актуально й сьогодні! Аж страшно...
Дякую за Ваше слово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 15:21:52 ]
"Я помню! Я горжусь!" С "Днём Победы"!
Как в июне 1941 НКВД сделал братской могилой тысяч казнённых "врагов народа" львовскую шахту в оккупированной СССР Украине. - По самый вверх она была забита трупами. И это при том, что ее глубина достигла более 100 метров, диаметр 5 метров.
---------
В советское время до 80-х годов близ городка Добромиль на Старосамборщине находился известный лечебный санаторий. Его построили на территории соляных шахт. Соляные ванны особенно полезны астматикам и туберкулезникам.
До германо-советской войны здесь не отдыхали, а тяжело работали, на протяжении десятилетий добывая соль. Местная соль была известна далеко за пределами Галичины.
Урочище с соляными шахтами в народе давно называлось Салина. По латыни — Солона.
Сейчас для окрестностей жителей слово Салина вызывает лишь чувство ужаса. В июне 41-го года после бегства советских войск и вступления Вермахта в одной из шахт обнаружили тысячи трупов. 70 лет назад, 26 июня 1941 года, выяснилось, что одну из четырех шахт карательные органы советской власти тогда использовали как могильник для неугодных мирных украинцев.

Операция «Разгрузка»
Понятие кровавого июня 1941 года для Западной Украины имеет несколько иное значение, чем в восприятии большинства украинцев. За неделю в этот период здесь были убиты 22 тысячи человек. Убиты руками не нацистского, а советского режима.

С нападением Гитлера на Советский Союз перед Москвой стал вопрос, что делать с тысячами заключенных, среди которых были и идеологические враги. Это были не только члены патриотических организаций, а обычные студенты, учителя, священники, бизнесмены — то есть элита, которая потенциально могла представлять для сталинского режима опасность. Впоследствии среди уничтоженных узников находили и детей.
На начало германо-советской войны эвакуировать заключенных, которые не были приговорены к смертной казни, уже не успевали. Не было времени и для поочередного вынесения и исполнения смертных приговоров. Нужна была оперативная и массовая ликвидация идеологических врагов.

Как следствие, последние дни пребывания большевиков в оккупированной ими Украине ознаменовались массовыми убийствами, жестокость которых ничем не уступает преступлениям нацистов.
Указ о разгрузке тюрем издал нарком госбезопасности СССР Меркулов. Как результат, современные исследователи насчитали тридцать восемь мест массовых убийств совершонных советскими солдатами в Западной Украине.

Июнь 41-го года — страшная страница истории каждой западной тюрьмы.

Количество убитых узников в Западной Украине в период с 22 по 30 июня: Львов (три тюрьмы) — 4000, Дрогобыч — 1000, Добромиль — 1000, Золочев — 749, Стрый — 1101, Самбор — 1200, Демьянов Лаз — 2500, Чертков — 800, Тернополь — 1000, Луцк — 2754, Дубно — 1500, Перемышль — 1000. В остальных городах число жертв измеряется десятками и сотнями.

Могила глубиной сто метров

Убедиться в своих догадках о массовых убийствах люди смогли 26 июня, когда советские войска уже скрылись при наступлении немецких войск. В село приехали первые разведочные словацкие группы. Узнав от крестьян о возможной трагедии, словаки с украинцами вместе начали искать могильник.

Шли по вытоптанной траве, по которой вели заключенных, и так обнаружили присыпанную землей и ветками шахту, а в ней — месиво из тысяч человеческих трупов.

«После того, как солдаты отошли, люди со страхом стали выходить из домов. Видим: бежит народ на Салину. Мы за ним. То, что я там увидела, лучше бы не видела. В саду, у молодой черешни, лежала куча одежды. Разной. Все в крови... Кто-то пошел смотреть в костел и оттуда послышался нечеловеческий крик. Люди туда устремились, и я за ними... А там на стене распятый человек», — вспоминает пани Евгения с Добромиля.

По словам Прокопец, пол в храме был по щиколотку в засохшей крови. Но еще страшнее картину люди увидели, когда раскопали шахту.

По самый вверх она была забита трупами. При том, что ее глубина достигла более 100 метров, диаметр 5 метров. Удалось достать лишь около 500 тел. Остальные уже разложились на части. Из-за ужасной невыносимой вони, а в это время, по воспоминаниям людей, стояла страшная жара, шахту с остатками людей закопали снова.

Полсотни тел перезахоронили в нескольких сотнях метров от шахты, сверху сделали насыпь и поставили крест.

То, что тела были в таком истерзанном состоянии и большинство из них были уже разложены, приводит исследователей к мысли, что Салина использовалась как могильник и раньше. Ведь после прихода советской власти в 1939 году в Галичину, в одной из четырех шахт приостановили добычу соли, огородили колючей проволокой, и у нее разместили часть НКВД.

«Догадки о том, что в шахты Салины бросали тела замученных в тюрьмах людей задолго до начала войны, подтверждает и тот факт, что советские нелюди хотели истребить рабочих сользавода. Они боялись, что те что-то знают, о чем-то догадываются. Поэтому директор передал людям немедленно прийти за зарплатой», — вспоминает жительница Добромиля Мария Яцык.

По версии исследователей, в Салине встретили смерть около 3600 человек.

Потерянная память

Могилу в Салине в советское время органы КГБ несколько раз разрушали — сбрасывали крест, а насыпь сравнивали с землей. Однако каждый раз люди находили это место и вновь облагораживали.

С 1990 года в последнее воскресенье июня здесь проводятся молебны по инициативе местных активистов. Они намерены построить на этом трагическом месте пантеон памяти с музеем. Сейчас построили часовню и памятный знак над самой шахтой.

Средства в честь невинно убиенных получили из пожертвований. Ни копейки — от государства.

Вот уже четыре года старосамборские активисты пишут письма в Кабмин с просьбой внести Салину в перечень памятных мест Украины. Только с таким статусом Салина сможет претендовать на государственную финансовую поддержку.

Из-за нехватки внимания к Салине информация об этом месте советских военных перступлений известна немногим, даже мало что о ней знают жители Львова и Львовщины. По словам Прокопец, в месяц здесь бывает максимум три экскурсионные группы, а может не быть ни одной.

Во время пребывания в Салине автору этих строк удалось увидеть группу польских школьников. По словам их руководителя, в польских школах детям рассказывают о Салине. Ведь среди заключенных Перемышлянской тюрьмы была и польская элита.

Поляков не останавливает даже граница, чтобы познавать трагическую историю господства оккупационного советско-большевистского режима и почитать память невинно убиенных. В Украине до сих пор значительная часть людей отрицает преступления НКВД и возвеличивает коммунистические знамена и коммунистических лидеров.

P.S.
Вчора мій школяр приніс оберемок квітів до дому і сказав що їх школа завтра з ранку йтиме на парад. Мають бути всі...
Наголошую - не панахида, а парад  (???)