ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.17 06:43
* * *
Мерехтіли зорі в небі,
Тиша танула в пітьмі, -
Я збирався йти без тебе
Навстріч збудженій зимі.
Та лише подався з хати,
Як спинився за дверми,
Бо почав тепло втрачати
Задалеко до зими.

хома дідим
2026.10.16 23:45
* 232 *
на правах інтермедії
побути поетом
побути красивою осінню
побути жовтнем
курити якусь целюлозу
майже тирсу якусь
але ж
перечитуючи епістолярії

С М
2026.10.16 23:06
Безлад (The Rolling Stones)
чи ти прокидався із чуттями
щось помінялося явно
розірвано циклічне часосприйняття

цей демонічний безлад ухопив тебе
цей демонічний безлад ухопив тебе

не крапає сльоза, хай забринить

Іван Потьомкін
2026.10.16 22:35
Болеслав Лесьмян "Запізніле визнання"
Люблю, як, весела, розбуджуєш гомін довкіль
І твоїми очима простежену далеч дороги,
І ті чари, що явлені сміхом твоїм –тії ж чари завжди!..
Що тебе я досі не покохав - неспроможен збагнути.

А тепер,як сад зашумить чи скрипнуть двері,
Зриваюсь,аби п

Світлана Пирогова
2026.10.16 20:23
Малює осінь філігранно
Малює осінь філігранно:
У півтонах охри і бронзи.
Вдягає клену шарф багряний,
Заводить з листя справжнє рондо.

Вона не квапиться, бо знає:
Краса у кожній миті парку.
І таємничості ознаки -

Мирон Шагало
2026.10.16 19:44
Ранок народиться
Тихо жоржиною
до скроней твоїх доторкну,
казкою мрійною
вечірні уста пригорну.
Ніч засвітить зірки
для нас двох.
Ранок народиться
без тривог.

Ігор Терен
2026.10.16 15:09
У школі гри на виліт
Життя запрошує до школи
не перший раз у перший клас
і поки ходимо по колу
з минулого в майбутній час
останній дзвоник із ніколи
ночами доганяє нас.

ІІ

Борис Костиря
2026.10.16 13:35
Кара
Намагався заснути, та тільки дарма.
Не вдалося поринути в небо таємне.
Огортає, як військо, тотальна пітьма.
І в раю не побачиш сподівану Єву.

Намагався заснути, та кара тебе
Наздогнала в домівці й ударила в серце.
Ти прикутий до скелі, де небо ря

Катерина Савельєва
2026.10.16 11:14
Береги (рондель)
Осiннiй холод навкруги,
Вже час напевно вiдпускати:
Пожовкле листя вiддавати,
Де били вiтру батоги.

Самотньо дивляться луги,
Їх також можна привiтати.
Осiннiй холод навкруги,

В Горова Леся
2026.10.16 11:07
Цілу ніч
Дощ бавився із вітром цілу ніч,
Дзвенів по блясі, шурхотів у шибку,
То цівкою наспівував мені,
То булькав у трубі сердитий хрипко.

Він безліч раз міняв відтінки тем:
Тужив за літом, шепотів про осінь,
Замріяно дзюрчав мені про те,

Віктор Кучерук
2026.10.16 06:15
* * *
Плине небом ясний місяць,
Сповиває землю сон.
Тче пітьма тонку завісу
Між густих дубових крон.
Сплять пташки в гніздечках тихих,
Вітер також спати ліг.
Лиш зістарену безвихідь
Подолати сон не зміг.

хома дідим
2026.10.15 23:54
* 231 *
ідеалізм чи нігілізм
часописи й бібліотеки
ще пантоміми та балетки
олівчики з мосяжних гільз
овідія метаморфози
варфоломей морфін у дозах
шуруй до раю і вернись
в кінці обовязково приз

Артур Сіренко
2026.10.15 16:58
Сьогоніч бистрина зірок
Були часи Троянові,
Були часи трояндові,
А були часи ковили,
Коли печаль міняли на шмати
Волової шкіри шляхетної втоми,
Коли печаль заплітали в загубленість,
А тихим землям привозили дзвони -
Посріблені, зі знаком сокола

Володимир Бойко
2026.10.15 16:38
Лімерики F-12
Держслужбовцям у місті Валенсії
Дуже гарно живеться на пенсії.
Безкоштовне кіно,
Казино і вино -
Фантастичне життя у Валенсії.

Із поклоном в російську столицю
Мчить, мов птах, вірнопідданий фіцо

Борис Костиря
2026.10.15 15:58
Небесний меч
Небесний меч над нами висне,
Непізнаний, як чисте зло.
Його вкриває, наче віспа,
Іржа і мудрості чоло.
Небесний меч - небесна правда,
Небесна істина блищить
У гострім лезі. Кожен практик
Відчує силу зброї вмить.

Артур Курдіновський
2026.10.15 15:15
Освідчення осені
Які б рядки про тебе не писав я,
Освідчення, поеми - все не те.
Ловлю твоє натхнення золоте
І прикрашаю віршів різнотрав'я.

Твій сум - така близька мені природа!
Самотність - наш одвічний спільний стиль.
Ти - незаміжня жінка, я - бобиль.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анатолій Криловець (1961) / Вірші

 На захист більшовиків
Даремно ви ховаєтесь у шанці.
Не устоїть кремлівський Вавилон.
Ми – вільні люди, ви – системи бранці.
Виходьте, вже настав Армагеддон!

Не бійтеся, не нам катів карати.
Будь проклят, хто гадючу кров проллє!
Вам перед Богом відповідь тримати.
Крім Нюрнберзького, Суд Господній є.

Генсеки, юди, леніни, пилати,
Душителі свободи у Литві,
Готуючи народу каземати,
Рятуєтесь в тюрмі від нього ви!

Ви нам вбивали в душах Україну,
На наші мізки тиснули згори,
Розпростуючи звивини людини
У грані п’ятикутної зорі.

...Нема тобі іще, народе, прощі.
Ти всіх тиранів заслужив сповна.
Допоки будуть Ленінові мощі
У Мавзолеї, доти і вина

Не зніметься... Вставайте, озвіжденні,
Чий розум ще в пелюшках кумача!
Хай ляже в землю злий кривавий геній,
Щоб одержимі духом Ілліча

Очистились, щоб спала з віч полуда.
Страшний не людський, а Господній Гнів.
...Скажені леніністи йдуть! О люди!
Не доторкайтесь до більшовиків!

Кріпімося, щоб нас не спокусили.
Я вірю в те, що вистачить нам сил,
Якщо, почувши “Господи, помилуй!”,
Душа озветься: “Господи, помил...”

18 лютого 1991 року

Вірш написаний ще в далекі радянські часи. Тепер видно, що багато чого сталося не так. Леніна не поховали, як передбачав колись "пророк" і математик Сидік Афган.
Залишки "прогресивного людства" й нині вшановують свого вождя...


Контекст : http://poezia.org/ua/id/25108/personnels


Найвища оцінка Валентина Попелюшка 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мішель Платіні 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-05-09 06:16:05
Переглядів сторінки твору 4326
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм
Автор востаннє на сайті 2017.05.15 22:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 06:30:14 ]
Кривавий геній переродився у демагогів і лицемірів із буржуазним душком споживання, але дай їм владу - ох скільки ще бід натворять ці невтомні борці за "щастя" народу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 06:39:07 ]
Сильний і потрібний вірш.
Вибачте, що правлю...
Крім Нюрнберзького, Суд Господній є.
Як варіант...
Крім Нюрнберга, Суд Господній є.
Найкращі рядки -
Не устоїть кремлівський Вавилон.
Ми – вільні люди, ви – системи бранці.
Виходьте, вже настав Армагеддон!
Ви молодець, Анатолію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 07:21:45 ]
Уклін за цей вірш, побратиме!
Надактуально й нині. На жаль...

Але:

"...Кріпімося, щоб нас не спокусили.
Я вірю в те, що вистачить нам сил,
Якщо, почувши “Господи, помилуй!”,
Душа озветься: “Господи, помил...” ".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 08:52:27 ]
Правдиво, та ліпше шукати Божої моці, тільки в Ньому перемога і немає скорботи...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Базів (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 11:29:44 ]
Бог не допомагає рабам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 09:12:37 ]
Ох, який сильний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 10:32:43 ]
"Розпростуючи звивини людини
У грані п’ятикутної зорі." - у декого й досі п'ятикутні звивини... Так, двадцять з гаком років Вашому віршу, "а віз і нині там..." Нажаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 11:23:48 ]
Переконливо. Щиро. Хвилює.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 12:27:56 ]
Ваша правка, Мішелю, не вписується сюди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 12:07:24 ]
Дякую, Мішелю, за увагу до вірша. Правки ж, на жаль, прийняти не можу. Ви ж мене ритму хочете збити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 13:04:42 ]
"Розпростуючи звивини людини
У грані п’ятикутної зорі.", "пелюшки кумача", "скажені леніністи" і ще багато, практично у кожній строфі - сильні і несподівані образи, метафори.
А як актуально й сьогодні! Аж страшно...
Дякую за Ваше слово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 15:21:52 ]
"Я помню! Я горжусь!" С "Днём Победы"!
Как в июне 1941 НКВД сделал братской могилой тысяч казнённых "врагов народа" львовскую шахту в оккупированной СССР Украине. - По самый вверх она была забита трупами. И это при том, что ее глубина достигла более 100 метров, диаметр 5 метров.
---------
В советское время до 80-х годов близ городка Добромиль на Старосамборщине находился известный лечебный санаторий. Его построили на территории соляных шахт. Соляные ванны особенно полезны астматикам и туберкулезникам.
До германо-советской войны здесь не отдыхали, а тяжело работали, на протяжении десятилетий добывая соль. Местная соль была известна далеко за пределами Галичины.
Урочище с соляными шахтами в народе давно называлось Салина. По латыни — Солона.
Сейчас для окрестностей жителей слово Салина вызывает лишь чувство ужаса. В июне 41-го года после бегства советских войск и вступления Вермахта в одной из шахт обнаружили тысячи трупов. 70 лет назад, 26 июня 1941 года, выяснилось, что одну из четырех шахт карательные органы советской власти тогда использовали как могильник для неугодных мирных украинцев.

Операция «Разгрузка»
Понятие кровавого июня 1941 года для Западной Украины имеет несколько иное значение, чем в восприятии большинства украинцев. За неделю в этот период здесь были убиты 22 тысячи человек. Убиты руками не нацистского, а советского режима.

С нападением Гитлера на Советский Союз перед Москвой стал вопрос, что делать с тысячами заключенных, среди которых были и идеологические враги. Это были не только члены патриотических организаций, а обычные студенты, учителя, священники, бизнесмены — то есть элита, которая потенциально могла представлять для сталинского режима опасность. Впоследствии среди уничтоженных узников находили и детей.
На начало германо-советской войны эвакуировать заключенных, которые не были приговорены к смертной казни, уже не успевали. Не было времени и для поочередного вынесения и исполнения смертных приговоров. Нужна была оперативная и массовая ликвидация идеологических врагов.

Как следствие, последние дни пребывания большевиков в оккупированной ими Украине ознаменовались массовыми убийствами, жестокость которых ничем не уступает преступлениям нацистов.
Указ о разгрузке тюрем издал нарком госбезопасности СССР Меркулов. Как результат, современные исследователи насчитали тридцать восемь мест массовых убийств совершонных советскими солдатами в Западной Украине.

Июнь 41-го года — страшная страница истории каждой западной тюрьмы.

Количество убитых узников в Западной Украине в период с 22 по 30 июня: Львов (три тюрьмы) — 4000, Дрогобыч — 1000, Добромиль — 1000, Золочев — 749, Стрый — 1101, Самбор — 1200, Демьянов Лаз — 2500, Чертков — 800, Тернополь — 1000, Луцк — 2754, Дубно — 1500, Перемышль — 1000. В остальных городах число жертв измеряется десятками и сотнями.

Могила глубиной сто метров

Убедиться в своих догадках о массовых убийствах люди смогли 26 июня, когда советские войска уже скрылись при наступлении немецких войск. В село приехали первые разведочные словацкие группы. Узнав от крестьян о возможной трагедии, словаки с украинцами вместе начали искать могильник.

Шли по вытоптанной траве, по которой вели заключенных, и так обнаружили присыпанную землей и ветками шахту, а в ней — месиво из тысяч человеческих трупов.

«После того, как солдаты отошли, люди со страхом стали выходить из домов. Видим: бежит народ на Салину. Мы за ним. То, что я там увидела, лучше бы не видела. В саду, у молодой черешни, лежала куча одежды. Разной. Все в крови... Кто-то пошел смотреть в костел и оттуда послышался нечеловеческий крик. Люди туда устремились, и я за ними... А там на стене распятый человек», — вспоминает пани Евгения с Добромиля.

По словам Прокопец, пол в храме был по щиколотку в засохшей крови. Но еще страшнее картину люди увидели, когда раскопали шахту.

По самый вверх она была забита трупами. При том, что ее глубина достигла более 100 метров, диаметр 5 метров. Удалось достать лишь около 500 тел. Остальные уже разложились на части. Из-за ужасной невыносимой вони, а в это время, по воспоминаниям людей, стояла страшная жара, шахту с остатками людей закопали снова.

Полсотни тел перезахоронили в нескольких сотнях метров от шахты, сверху сделали насыпь и поставили крест.

То, что тела были в таком истерзанном состоянии и большинство из них были уже разложены, приводит исследователей к мысли, что Салина использовалась как могильник и раньше. Ведь после прихода советской власти в 1939 году в Галичину, в одной из четырех шахт приостановили добычу соли, огородили колючей проволокой, и у нее разместили часть НКВД.

«Догадки о том, что в шахты Салины бросали тела замученных в тюрьмах людей задолго до начала войны, подтверждает и тот факт, что советские нелюди хотели истребить рабочих сользавода. Они боялись, что те что-то знают, о чем-то догадываются. Поэтому директор передал людям немедленно прийти за зарплатой», — вспоминает жительница Добромиля Мария Яцык.

По версии исследователей, в Салине встретили смерть около 3600 человек.

Потерянная память

Могилу в Салине в советское время органы КГБ несколько раз разрушали — сбрасывали крест, а насыпь сравнивали с землей. Однако каждый раз люди находили это место и вновь облагораживали.

С 1990 года в последнее воскресенье июня здесь проводятся молебны по инициативе местных активистов. Они намерены построить на этом трагическом месте пантеон памяти с музеем. Сейчас построили часовню и памятный знак над самой шахтой.

Средства в честь невинно убиенных получили из пожертвований. Ни копейки — от государства.

Вот уже четыре года старосамборские активисты пишут письма в Кабмин с просьбой внести Салину в перечень памятных мест Украины. Только с таким статусом Салина сможет претендовать на государственную финансовую поддержку.

Из-за нехватки внимания к Салине информация об этом месте советских военных перступлений известна немногим, даже мало что о ней знают жители Львова и Львовщины. По словам Прокопец, в месяц здесь бывает максимум три экскурсионные группы, а может не быть ни одной.

Во время пребывания в Салине автору этих строк удалось увидеть группу польских школьников. По словам их руководителя, в польских школах детям рассказывают о Салине. Ведь среди заключенных Перемышлянской тюрьмы была и польская элита.

Поляков не останавливает даже граница, чтобы познавать трагическую историю господства оккупационного советско-большевистского режима и почитать память невинно убиенных. В Украине до сих пор значительная часть людей отрицает преступления НКВД и возвеличивает коммунистические знамена и коммунистических лидеров.

P.S.
Вчора мій школяр приніс оберемок квітів до дому і сказав що їх школа завтра з ранку йтиме на парад. Мають бути всі...
Наголошую - не панахида, а парад  (???)