ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.07 06:54
О, як повільно рухається ніч,
Коли не спиш в очікуванні світла, -
Коли пітьму розсіяти невміч,
А туга в серці, наче терн, розквітла.
Судомить щемом душу самота,
Коли пітьма тримає у полоні, -
Молитвами вже втомлені уста,
Слізьми украй зволожені д

Артур Курдіновський
2026.11.07 02:21
Нехай в піску ховають очі страуси,
Нехай рожевим їм здається шлях.
Втомився я заповнювати паузи
У недотичних та чужих життях.

Гидую компліментами убогими -
Порожні звуки. Пухне голова.
Я нехтую скляними діалогами,

хома дідим
2026.11.06 23:47
хмари навіть і не сунуть
смугами лежать оце
вітер листя трусить сумно
ще поцілює лице
що пригоди що нагоди
ні до чого і нема
осінь при небесних водах
ексклюзивна і сама

Володимир Бойко
2026.11.06 22:59
Ненависті ніякої любов'ю не зіпсуєш. Хто не боровся з москалями, той надаремно вік прожив. Низькі люди похваляються високими ідеалами. Усі незалежні від когось таки залежні. І купаючись у золоті не забувай про рятівне коло. Носіїв глибоких

Ігор Шоха
2026.11.06 21:21
На душі не затишно одному
у часи великих перемін
цього світу. Може, хоч на тому
не побачу на шляху додому
моторошне капище руїн.

Як не буде, тільки б не конати
при електораті сатани,

Юрій Лазірко
2026.11.06 17:06
Текст:
-------
1.
He’s one of those warlocks,
who rummages through souls
in temples.

How many strange souls

Борис Костиря
2026.11.06 12:29
Нехай мене засиплять листям
І вкриють мулом забуття.
Осяє істина столика
Мої шляхи в нове буття.
Приїду в сонячну столицю
Для перемоги й каяття.

Нехай це листя заговорить

Віктор Кучерук
2026.11.06 06:43
Ярує осінь вітром і дощем,
Вихрить опалим листям до незмоги, -
Давай назад у літо утечем
Від лицемірства холоду й вологи.
Гайнем туди, де вчора на піску
Були ми сонцем щедро обігріті, -
Давай забудем осінь цю слизьку
У теплих чарах лагідного літа.

Вікторія Лимар
2026.11.05 21:26
Пісня

Дивовижна пані в пошуку, пізнанні.
Пензель у руці.
Фарби різнобарвні в стильному єднанні.
Всесвіту творці.

Приспів:

Артур Курдіновський
2026.11.05 16:56
Віват американському народу!
Завершилися жалюгідні спазми.
Сьогодні він обрав собі свободу
Від торгашів токсичного маразму.

Коротка й переконлива розмова!
Англійською ніхто не крикне "гойда".
Народ сказав своє вагоме слово,

Євген Федчук
2026.11.05 16:38
Лиш два роки проминуло з кривавої битви,
Де вдалося Радзивіллу козаків побити.
Де Кричевський славний згинув й козаків багато,
А вже знову з Литви хмари стали насувати.
Король польський нове військо, кажуть набирає,
Покінчити із козацтвом, мабуть пла

Борис Костиря
2026.11.05 13:05
Тепер автобус більше не приїде
За визначеним шляхом. Пізній час
Втонув у річці, ніби "Ріо-ріта",
Так відійшов, що вже забув про нас.
Замість вогнів - задавнені корита.
Колючий дріт обплутує Парнас.

За визначеним шляхом не приїдуть

хома дідим
2026.11.05 12:11
пора блекаутів і віршів
читати ще писати щось
вигадувати рими ліпші
немовби транс немов гіпноз
коли побачиш чи повіриш
у цьому вирі із марнот
бреде через дорогу лірник
на думці в нього анекдот

Ірина Вовк
2026.11.05 08:30
ЖАННА Д’АРК: ПОВЕРНЕННЯ В ДОМРЕМІ
(драматичний есей-містерія в голосах з прологом і трьома післядіями)

(до 595-их роковин смерті на вогнищі ЖАННИ Д’АРК, присвячується)


ПРОЛОГ: Три виміри Руана
(30 травня 1431 року. Руанська площа зас

Вячеслав Руденко
2026.11.05 08:25
Чую знову клацання копит -
Під копитом кольоровий вид
Крихіток піску на камінцях,
На кривих стежках і манівцях,
У картографічній ворожбі,
Де граки нудьгують на вербі,
Де роки у полум’ї століть
Мимоволі сунуть мимохіть

Віктор Кучерук
2026.11.05 06:07
Вологою насичене повітря
Повисло понад містом уночі, -
Німа пітьма приглушує палітру -
Ні вогника від лампи чи свічі.
Убралось місто в чорні оксамити,
Заснули вулиці, будинки і мости, -
Без світла важко і тривожно жити,
Без світла, знаю, спокій не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анатолій Криловець (1961) / Вірші

 ***
Ми в любові хочем позостатись,
Зупинивши часу вічний плин.
Тільки ж де оте, що вище статі
І скрипіння ліжкових пружин?

Скільки вас, брати наївні й сестри,
В пошуках непроминущих цнот
Розбивалось о звичайний еструс,
З піднебесних падало висот!

Споконвіку на одній планеті
Водночас ростуть із двох пагіль
Чорна злість Монтеккі й Капулетті,
Пристрасних губів бентежний хміль.

Хай говорять медики: гормони!
Хай святенник гнівом вибуха!
Хто співати пісню заборонить
Праведного й чистого гріха?!.

Що комусь до того: є – немає?
Та душа наповнилася вщерть!
Я тебе кохаю – я злітаю
Понад вічність, мить, життя і смерть.

4 жовтня 1998 року


Контекст : http://poezia.org/ua/id/18277/personnels


Найвища оцінка Ярослав Чорногуз 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-15 18:22:59
Переглядів сторінки твору 2971
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.662
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.05.15 22:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-15 20:25:42 ]
"Я тебе кохаю – я злітаю
Понад вічність, мить, життя і смерть" - чудові рядки. Та й увесь вірш - струменить відвертістю та щирістю почуттів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-15 21:04:28 ]
Що комусь до того: є – немає?
Та душа наповнилася вщерть!
Я тебе кохаю – я злітаю
Понад вічність, мить, життя і смерть.

Анатолію, Ви справжній. А більшість і живе, і навіть "кохає", озираючись...

Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-05-15 23:32:29 ]
Дуже!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-15 23:38:51 ]
Балуєте Ви жінок ПМ своїми інтимними віршами, Анатолію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-15 23:52:12 ]
Могутньо написано, особливо - кінцівка, згоден із Світланою. Справді, кохання - це високе почуття, а не тільки скрип ліжкових пружин. Філософськи осмислено і майстерно зроблено, Анатолію. Вітаю!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-05-16 04:16:42 ]
Велика сила Любові!
Сильно подали Ви це у своїх рядках!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-05-16 10:25:55 ]
А Ви, пане Анвтолію, ще той мачо із старих добрих чи не дуже часів. Бажаю Вам міцного здорвя


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-05-16 10:29:03 ]
здоров'я на ниві кохання і творчого натхнення для його поетизації. Мабуть, більшість жінок сайту із нетерпінням чекають Ваших подальших одкровень на цю тему. Успіхів!