ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / ІІІ Кохання зрілої пори

 Ти просто будь
Буває часом, ти - увесь в роботі,
І поруч - а здається, що нема.

Ти часто - "з головою" у роботі,
І поруч - а здається, що нема.
Питання відкладаю всі на потім,
Аби не потривожити дарма.

Коли у справах з дому від’їжджаєш,
Без тебе я – мов пташка без весни.
В душі промінчик щастя залишаєш,
А дім стає порожнім і сумним.

Молюся за щасливий шлях зворотній,
Аби Господь від лиха уберіг,
І плачуть вікна, темні і самотні,
І віє прохолодою від них.


Лиш на порозі голос твій почую -
Промінчик щастя вирветься з душі
І радісно по стінах затанцює,
Що кілька днів були, немов чужі.
Як скинеш із плечей дорожню ношу,
То, перш ніж відпущу тебе до справ,
Скажу тихенько: «Любий мій, хороший,
Ти просто будь, щоб дім не сумував».








  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-06-01 12:16:05
Переглядів сторінки твору 5721
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.955
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-02 17:46:51 ]
"І ще в одному переконана - у цій сфері з програмістами воювати безглуздо." - Прекрасна Валентино, я чомусь сприйняв ці ваші слова як погрозу... просто кажучи - нашлю на вас хакерів...
Переконайте мене у тому, що ви не збираєтесь Поетичні Майстерні знищувати, бо мені буде дуже жаль в вас розчаровуватися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-06-02 20:58:26 ]
З днем народження, Ярославе!
Щастя Вам і натхнення! Ви щось переплутали.
Я - не народний месник чи Абдула- підпалювач.
Я всього-навсього вірші пишу. Два місяці тому знайшла для себе ПМ, почала тут публікуватись з радістю, бо побачила у цьому сайті той рівень вимог, що спонукає рости і самовдосконалюватись.
Звідки Ви взяли, що я тут щось знищувати збираюсь? Чули дзвін, та не добрали, звідки він.
Це мою роботу на сайті збираються знищити і вчора це дуже наочно показали, а сьогодні нагадали, хто в домі господар.
http://maysterni.com/publication.php?id=88666&comment_id=627208426#627208426
А щоб у комусь розчаруватись, потрібно бодай трішки цю людину знати. Я Вас пригадую тільки на одному з моїх восьми десятків опублікованих тут віршів. Краще спочатку "очаруйтесь":))
Почитайте, про що я пишу і тоді подібних страхів у Вас не виникатиме.
І з програмістами я знаюся такими, котрі створюють, а не нищать.
Так що спіть спокійно:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-06-02 17:55:50 ]
Дуже гарний вірш, і залишиться гарним незалежно від чого б там не було.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-06-02 21:02:38 ]
Дякую, Інно!
Полеміка виникла відносно оформлення моїх сторінок.
Учора адміністрацією сайту було тимчасово відключено всі ілюстрації та звукові файли.
Звідси й запахло "війною". Шкода... Завжди по життю гострі кути стараюся обминати, та всі, нажаль, не обминеш...
Завжди рада Вам! І дуже сподіваюся, що мої вірші читатимуть і без оформлення, якщо РМ все ж його заборонить, бо пишу їх щиро, хто б там що не говорив...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-02 21:26:54 ]
Щире спасибі за вітання!
Аналізуючи вашу відповідь на коментар Редакції... та слова Санатора - я сказав те,що сказав... а мої слова про те, що не хотів би в вас розчаруватись є свідченням того... що я вами зачарований... з першого погляду.
Надіюсь, що спосіб порозуміння знайдеться...і це узгодження додасть П М розвитку, а не знищення