А чого спішитися? Світ такий цікавий... Правда? :-)

Та, як постаратися, то можна і скоріше дочалапати ;) А далі - разом із ним - і до жнив ... постаратися успіти ;)

Привіт усім! Жнива - то найкраща пора року для мене :). Ми повинні зустрітися саме тоді - таке життя.

Непогано. Трішечки би ще на дрібнички звернути увагу і буде ще краще. Короткі форми вимагають дуже усвідомленого відношення до кожного слова.
"сніжинки ліпляться на скло..." - трішки задовге?
"сніжинок (літ?) (у скло?)...
якщо є найменше відчуття, що сніжинки таки чогось шукають (крізь скло) або натикаючись на скло (у скло?) - то можна використати "і я шукаю...Де ж ти?" Напевно, тоді краще розширити "дорогу" на "дороги".
Другу строфу теж було би краще ледь ускладнити, забрати дійство з переднього плану. Додати трохи ефіру загадковості, якого так багато у першій строфі.
І до кінця зрозуміти, має бути крапелька іронії, чи ні? Це все реалізується у двох наступних рядках:
"Та місяць цей чарівний
мій шлях вже освітив"

"Та місяця чарівний
(блиск?) (далеч?) освітив…
“І я до тебе, рідний,
дійду. Якраз до жнив.”

Дякую за увагу, шановна Редакціє! Я написала кілька речень, а такий великий коментар. Якось не задумувалася про те, що писала - писалося та й все :)). Віршування - то моє захоплення. Але я постараюся серйозніше до цього відноситися.
Ростику, так приємно... Я не часто буваю на Самвидаві. Нічого не зрозуміла про що йшлося в останньому твоєму реченні... Але все одно дякую. тобі. Буду заходити частіше.

Ти ще скажи пару таких слів і я почну задумуватися над цим. :))

Ти думаєш, що я - Зима? Тільки не холодна, а гаряча :)) Гаряча зима - як звучить?!.. Можна вірш написати :))
Я теж скучаю...

Ростик, так Ти що до Ані в Київ їздив???? ;-)