ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Єгоза
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Морські походи козаків під проводом Сагайдачного, як про те переповів старий козак Опанас Ковбаня
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
***
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час…
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
Протилежності
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима!
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Бажання ще (Procol Harum)
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути!
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Переднє слiвце
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа

Володимир Бойко
2025.12.04 00:46
Контроверсійне - 2
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити. Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний. На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки. Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе. Дзеркало душі

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Світло
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
Малий Фонтан - моє село (акровірш)
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
Не треба "потім" (діалог у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.

Микола Дудар
2025.12.03 21:39
***
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…

Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
* * *
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Мала земля
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Аня Біла / Вірші

 Зима
Мете.. зима нарешті...
сніжинок літ у скло...
і я шукаю... Де ж ти?
дороги замело...
Та місяця чарівний
блиск стежку освітив
і я до тебе, рідний,
дійду! Якраз до жнив.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-01-30 22:58:38
Переглядів сторінки твору 5251
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.234 / 5.03)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.206 / 5.04)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 23:08:25 ]
Привіт, Аню. Гарний вірш, оптимістичний.
Тільки манюньке питання "а чому аж до жнив"? Невже "він" на іншому боці землі? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 23:24:49 ]
А чого спішитися? Світ такий цікавий... Правда? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-31 02:41:37 ]
Та, як постаратися, то можна і скоріше дочалапати ;) А далі - разом із ним - і до жнив ... постаратися успіти ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аня Біла (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 09:20:38 ]
Привіт усім! Жнива - то найкраща пора року для мене :). Ми повинні зустрітися саме тоді - таке життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-01-31 11:49:01 ]
Непогано. Трішечки би ще на дрібнички звернути увагу і буде ще краще. Короткі форми вимагають дуже усвідомленого відношення до кожного слова.
"сніжинки ліпляться на скло..." - трішки задовге?
"сніжинок (літ?) (у скло?)...
якщо є найменше відчуття, що сніжинки таки чогось шукають (крізь скло) або натикаючись на скло (у скло?) - то можна використати "і я шукаю...Де ж ти?" Напевно, тоді краще розширити "дорогу" на "дороги".
Другу строфу теж було би краще ледь ускладнити, забрати дійство з переднього плану. Додати трохи ефіру загадковості, якого так багато у першій строфі.
І до кінця зрозуміти, має бути крапелька іронії, чи ні? Це все реалізується у двох наступних рядках:
"Та місяць цей чарівний
мій шлях вже освітив"

"Та місяця чарівний
(блиск?) (далеч?) освітив…
“І я до тебе, рідний,
дійду. Якраз до жнив.”


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 12:25:43 ]
Вав, Аня повернулася! кілько уваги... :) я вже починаю Ревнувати Аню до Редакції, і Редакцію до Ані :)...

Де пропадала?) і ще, щодо жнив. Ти його мабуть знатимеш ще до жнив, просто подивишся на нього інакше саме у той момент :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аня Біла (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 15:34:31 ]
Дякую за увагу, шановна Редакціє! Я написала кілька речень, а такий великий коментар. Якось не задумувалася про те, що писала - писалося та й все :)). Віршування - то моє захоплення. Але я постараюся серйозніше до цього відноситися.
Ростику, так приємно... Я не часто буваю на Самвидаві. Нічого не зрозуміла про що йшлося в останньому твоєму реченні... Але все одно дякую. тобі. Буду заходити частіше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 15:58:35 ]
я мав на увазі, що те, чого ми так сильно прагнемо чи шукаємо, дуже часто знаходиться поруч :) тому бажаю Тобі помітити Це ще до жнив... :) нащо так довго чекати :)

радий, що Ти тут... скучив троха :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аня Біла (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 16:04:34 ]
Ти ще скажи пару таких слів і я почну задумуватися над цим. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 16:13:46 ]
скучив, скучив, скучив :) якби снігу не насипало, то вже мабуть здурів би... бо так бракувало чогось БІЛОГО (чи то когось) :))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аня Біла (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 16:21:05 ]
Ти думаєш, що я - Зима? Тільки не холодна, а гаряча :)) Гаряча зима - як звучить?!.. Можна вірш написати :))
Я теж скучаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 16:23:14 ]
Ростик, так Ти що до Ані в Київ їздив???? ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 16:39:38 ]
Я знаю, що Ти гаряча зима :) добре знаю і вірю :)
я колись навіть писав: про січень - "Друже! Ти спокóю Приніс гарячою рукою" :)))

Юрку, знав би, що Аня у Києві - безумовно забіг би в гості чи здибався за чашечкою чаю, ну за згоди звичайно... :)

А відкіля знаєш про те, що Аня звідти?.. бачу Ти знаєш більше... :) Чи Ти так це все бачиш добре, з високих штатів?:)))) чи просто ревнуєш?)