ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Аня Біла / Вірші

 Зима
Мете.. зима нарешті...
сніжинок літ у скло...
і я шукаю... Де ж ти?
дороги замело...
Та місяця чарівний
блиск стежку освітив
і я до тебе, рідний,
дійду! Якраз до жнив.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-01-30 22:58:38
Переглядів сторінки твору 5201
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.234 / 5.03)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.206 / 5.04)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 23:08:25 ]
Привіт, Аню. Гарний вірш, оптимістичний.
Тільки манюньке питання "а чому аж до жнив"? Невже "він" на іншому боці землі? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 23:24:49 ]
А чого спішитися? Світ такий цікавий... Правда? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-31 02:41:37 ]
Та, як постаратися, то можна і скоріше дочалапати ;) А далі - разом із ним - і до жнив ... постаратися успіти ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аня Біла (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 09:20:38 ]
Привіт усім! Жнива - то найкраща пора року для мене :). Ми повинні зустрітися саме тоді - таке життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-01-31 11:49:01 ]
Непогано. Трішечки би ще на дрібнички звернути увагу і буде ще краще. Короткі форми вимагають дуже усвідомленого відношення до кожного слова.
"сніжинки ліпляться на скло..." - трішки задовге?
"сніжинок (літ?) (у скло?)...
якщо є найменше відчуття, що сніжинки таки чогось шукають (крізь скло) або натикаючись на скло (у скло?) - то можна використати "і я шукаю...Де ж ти?" Напевно, тоді краще розширити "дорогу" на "дороги".
Другу строфу теж було би краще ледь ускладнити, забрати дійство з переднього плану. Додати трохи ефіру загадковості, якого так багато у першій строфі.
І до кінця зрозуміти, має бути крапелька іронії, чи ні? Це все реалізується у двох наступних рядках:
"Та місяць цей чарівний
мій шлях вже освітив"

"Та місяця чарівний
(блиск?) (далеч?) освітив…
“І я до тебе, рідний,
дійду. Якраз до жнив.”


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 12:25:43 ]
Вав, Аня повернулася! кілько уваги... :) я вже починаю Ревнувати Аню до Редакції, і Редакцію до Ані :)...

Де пропадала?) і ще, щодо жнив. Ти його мабуть знатимеш ще до жнив, просто подивишся на нього інакше саме у той момент :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аня Біла (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 15:34:31 ]
Дякую за увагу, шановна Редакціє! Я написала кілька речень, а такий великий коментар. Якось не задумувалася про те, що писала - писалося та й все :)). Віршування - то моє захоплення. Але я постараюся серйозніше до цього відноситися.
Ростику, так приємно... Я не часто буваю на Самвидаві. Нічого не зрозуміла про що йшлося в останньому твоєму реченні... Але все одно дякую. тобі. Буду заходити частіше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 15:58:35 ]
я мав на увазі, що те, чого ми так сильно прагнемо чи шукаємо, дуже часто знаходиться поруч :) тому бажаю Тобі помітити Це ще до жнив... :) нащо так довго чекати :)

радий, що Ти тут... скучив троха :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аня Біла (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 16:04:34 ]
Ти ще скажи пару таких слів і я почну задумуватися над цим. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 16:13:46 ]
скучив, скучив, скучив :) якби снігу не насипало, то вже мабуть здурів би... бо так бракувало чогось БІЛОГО (чи то когось) :))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аня Біла (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 16:21:05 ]
Ти думаєш, що я - Зима? Тільки не холодна, а гаряча :)) Гаряча зима - як звучить?!.. Можна вірш написати :))
Я теж скучаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 16:23:14 ]
Ростик, так Ти що до Ані в Київ їздив???? ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 16:39:38 ]
Я знаю, що Ти гаряча зима :) добре знаю і вірю :)
я колись навіть писав: про січень - "Друже! Ти спокóю Приніс гарячою рукою" :)))

Юрку, знав би, що Аня у Києві - безумовно забіг би в гості чи здибався за чашечкою чаю, ну за згоди звичайно... :)

А відкіля знаєш про те, що Аня звідти?.. бачу Ти знаєш більше... :) Чи Ти так це все бачиш добре, з високих штатів?:)))) чи просто ревнуєш?)