ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
* * *
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Струмок надій змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Історія
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Ролан Биков (1929-1998)
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Весні - осанну
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Журавель
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Вузли
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.

Борис Костиря
2026.04.27 11:45
* * *
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.

Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко

Вячеслав Руденко
2026.04.27 10:59
Що відділяє нас від плину часу?
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?

Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві

Тетяна Левицька
2026.04.27 10:34
Чорнобиль
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.

Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі

хома дідим
2026.04.27 06:34
* 57 *
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х

Віктор Кучерук
2026.04.27 05:51
* * *
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...

Володимир Бойко
2026.04.26 23:37
Нетривіальні думки – 3
На свято життя абонемент не купиш. Старечий маразм правителів успішно пережив часи СРСР і досі в світовому тренді. Кремлівський медвежатник міняє пуйло на бухло. Заполоханий диктатор міняє клаустрофобію на бункерофілію. Хто панічно боїться ни

Ігор Шоха
2026.04.26 20:41
Туманні перспективи
                    І
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.

хома дідим
2026.04.26 17:26
* 56 *
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм

Євген Федчук
2026.04.26 17:11
Похід суздальців на Новгород у лютому 1170 року
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни

Вячеслав Руденко
2026.04.26 17:08
Смерть під вітрилом
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,

щоб стати враз котигорошком -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Аня Біла / Вірші

 Зима
Мете.. зима нарешті...
сніжинок літ у скло...
і я шукаю... Де ж ти?
дороги замело...
Та місяця чарівний
блиск стежку освітив
і я до тебе, рідний,
дійду! Якраз до жнив.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-01-30 22:58:38
Переглядів сторінки твору 5368
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.234 / 5.03)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.206 / 5.04)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 23:08:25 ]
Привіт, Аню. Гарний вірш, оптимістичний.
Тільки манюньке питання "а чому аж до жнив"? Невже "він" на іншому боці землі? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 23:24:49 ]
А чого спішитися? Світ такий цікавий... Правда? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-31 02:41:37 ]
Та, як постаратися, то можна і скоріше дочалапати ;) А далі - разом із ним - і до жнив ... постаратися успіти ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аня Біла (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 09:20:38 ]
Привіт усім! Жнива - то найкраща пора року для мене :). Ми повинні зустрітися саме тоді - таке життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-01-31 11:49:01 ]
Непогано. Трішечки би ще на дрібнички звернути увагу і буде ще краще. Короткі форми вимагають дуже усвідомленого відношення до кожного слова.
"сніжинки ліпляться на скло..." - трішки задовге?
"сніжинок (літ?) (у скло?)...
якщо є найменше відчуття, що сніжинки таки чогось шукають (крізь скло) або натикаючись на скло (у скло?) - то можна використати "і я шукаю...Де ж ти?" Напевно, тоді краще розширити "дорогу" на "дороги".
Другу строфу теж було би краще ледь ускладнити, забрати дійство з переднього плану. Додати трохи ефіру загадковості, якого так багато у першій строфі.
І до кінця зрозуміти, має бути крапелька іронії, чи ні? Це все реалізується у двох наступних рядках:
"Та місяць цей чарівний
мій шлях вже освітив"

"Та місяця чарівний
(блиск?) (далеч?) освітив…
“І я до тебе, рідний,
дійду. Якраз до жнив.”


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 12:25:43 ]
Вав, Аня повернулася! кілько уваги... :) я вже починаю Ревнувати Аню до Редакції, і Редакцію до Ані :)...

Де пропадала?) і ще, щодо жнив. Ти його мабуть знатимеш ще до жнив, просто подивишся на нього інакше саме у той момент :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аня Біла (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 15:34:31 ]
Дякую за увагу, шановна Редакціє! Я написала кілька речень, а такий великий коментар. Якось не задумувалася про те, що писала - писалося та й все :)). Віршування - то моє захоплення. Але я постараюся серйозніше до цього відноситися.
Ростику, так приємно... Я не часто буваю на Самвидаві. Нічого не зрозуміла про що йшлося в останньому твоєму реченні... Але все одно дякую. тобі. Буду заходити частіше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 15:58:35 ]
я мав на увазі, що те, чого ми так сильно прагнемо чи шукаємо, дуже часто знаходиться поруч :) тому бажаю Тобі помітити Це ще до жнив... :) нащо так довго чекати :)

радий, що Ти тут... скучив троха :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аня Біла (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 16:04:34 ]
Ти ще скажи пару таких слів і я почну задумуватися над цим. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 16:13:46 ]
скучив, скучив, скучив :) якби снігу не насипало, то вже мабуть здурів би... бо так бракувало чогось БІЛОГО (чи то когось) :))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аня Біла (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 16:21:05 ]
Ти думаєш, що я - Зима? Тільки не холодна, а гаряча :)) Гаряча зима - як звучить?!.. Можна вірш написати :))
Я теж скучаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 16:23:14 ]
Ростик, так Ти що до Ані в Київ їздив???? ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 16:39:38 ]
Я знаю, що Ти гаряча зима :) добре знаю і вірю :)
я колись навіть писав: про січень - "Друже! Ти спокóю Приніс гарячою рукою" :)))

Юрку, знав би, що Аня у Києві - безумовно забіг би в гості чи здибався за чашечкою чаю, ну за згоди звичайно... :)

А відкіля знаєш про те, що Аня звідти?.. бачу Ти знаєш більше... :) Чи Ти так це все бачиш добре, з високих штатів?:)))) чи просто ревнуєш?)