ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.10.19 09:43
Від війни
Для тебе також, любий, я змогла б
зірвати з хмари айстри вересневі;
вмочити у безмежжя два весла
і витягти з безодні повний невід;
звільнити з сіті рибку золоту,
серпанок непроглядний загадати,
щоб ворог не знайшов і за верству
на мапі всесвіту коо

Сергій СергійКо
2025.10.19 09:25
Про вовка промовка
Я мало жив і жив у лісі.
Це вам не те, що в шоубізі,
Де завжди їжу знайде ніс.
А тут, у лісі – тільки ліс.
Щось їстівне шукаю завжди –
Усі стежинки перетовк.
Куди не глянь – сумний пейзаж, де
Онука, Бабка є і Вовк.

Віктор Кучерук
2025.10.19 06:14
* * *
Білопері, сизокрилі,
Ненаситні голуби, -
Кусень хліба не поділять
Під балконом півдоби.
Галасують, метушаться
Поруч скиби й навпаки, -
Кожна птаха хоче вкрасти
Дуже ситні грудочки.

Микола Дудар
2025.10.19 00:31
Задоволення
Звинувачуєш… а кого?
І завбачуєш без "ого"
Черга виникне… зачекаєте
Страхокриками… ще пізнаєте
Відхрестилися, як ото…
Звідки й хто ви є… по можливості
Виє поштовх той без поживностей
Розірву…

Ярослав Чорногуз
2025.10.18 22:28
Література для потреби
Світ знавіснілих торгашів
Я так ненавиджу страшенно.
Хіба в нім є щось для душі?
Все - для бездонної кишені.

Ти слухаєш музичний твір --
Сяйну Бетховена сонату...
Вривається реклами звір --

Борис Костиря
2025.10.18 22:14
Тріщина у стиску рук
Пара ніби єдина,
але між ними розверзлася
прірва. Голос потонув
у сплетінні чагарників,
тепло розтануло
у всесильному розпаді.
Пара ніби єдина,
але кожен - волаючий

Микола Дудар
2025.10.18 21:53
Коли тебе...
Коли тебе шматують крадькома
І гнізда в’ють в душі твоїй надмірно
Ти, видно, цілувався з багатьма
До виснаження висновку покірно…

Коли тебе, не ти, гнівили тим,
Що між людьми живе ще й параноя —
Ти радужно плескався до тих Рим,

Тетяна Левицька
2025.10.18 15:36
Видаляю з життя
Всіх потворних істот видаляю з життя,
не з'ясовуючи в чому справа.
Вимітаю із серця токсичне сміття
й тих, у кого душа порохнява.

Підлість не визнаю, як у спину плювки,
зневажаю Іуд лицемірних.
Не подам психопату я більше руки —

Артур Курдіновський
2025.10.18 04:38
На захист Тетяни Левицької
Шановна Редакція Майстерень! Наш видатний покидьок (ой, вибачте) автор Самослав Желіба під черговим ніком продовжує робити гидоту авторам. На цей раз він образив нашу чудову поетесу Тетяну Левицьку. На її вірш "Щенячий" він написав таку рецензію (текст

Володимир Бойко
2025.10.17 23:05
Ані спогаду
Вже ні чарів, ні спокуси,
Ні цілунку в темноті.
Навіть спогаду боюся,
Бо і спогади не ті.

А гулялось - так гулялось,
Наче буря - вглиб і вшир,
Нижче пояса дістало

Борис Костиря
2025.10.17 21:50
Голос віків
Із тиші комори,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,

Віктор Насипаний
2025.10.17 21:49
Я і ти ( пісня )
Так буває, вір не вір,
Я від щастя сам не свій.
Бо мені таки щастить:
Моя вдача – то є ти.

Приспів:
Круглий світ, як не крути,
Мов клубочок непростий.

Віктор Кучерук
2025.10.17 16:29
* * *
Щоб не пускати дим у очі
Заради зниклої краси,
Які слова почути хочеш
У найсуворіші часи?
Куди нестерпну правду діти,
Аби від сліз уберегти, -
І як я маю говорити,
Щоб усміхалась звично ти?

Марія Дем'янюк
2025.10.17 15:14
***
Коли тобі сняться рожеві сни,
Чи неймовірно яскрава картина,
Це мами молитва летить в небесах,
Бо ти завжди її люба дитина.

Коли на ранок усміхаєшся дню,
В душі плекаєш передчуття свята,
То це кружляє в височині

Ірина Білінська
2025.10.17 13:56
І велелюдно...
І велелюдно,
і пустельно -
у плетиві людських орбіт.

Шматує сни
гудок пекельний,
мов апокаліптичний біт, -
ламається у хату, душу:

С М
2025.10.17 12:29
Пазли на підлозі (The Rolling Stones)
На порозі волоцюга
Їсить без турбот
Метильований сендвіч
Сам – ходячий гардероб
Ось іде дочка єпископа
Із іншого кута
Йому так ніби заздрить
Її гнали все життя
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 Ліричне з епічного
Образ твору ...
перейти до тексту твору

Контекст : http://poezia.org/ua/id/37428/


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-06-23 23:04:46
Переглядів сторінки твору 7703
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.745
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.01.26 22:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 23:15:28 ]
А потяг таки справді на дорогу подібний. Пуповина - ще тонше... Захоплений.

Тут варто ще раз глянути:
Мова монолог - Мов монолог?
Що віддає проміння - Що віддаЮТЬ проміння ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 23:20:50 ]
Зі СВЯТОМ! Сильно написано, і чути, що біль прихований у серці, а це наймайстерніше, коли емоційне навантаження вірша перепрвнює читача! Я -відчула...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 23:25:37 ]
Моцна проба, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 23:34:59 ]
Щиро дякую, шановний Ярославе.
Таки "мов монолог", звичайно.

Але відддає - бо душа (вона)...
Тисну руку і всього.

До зустрічі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-06-24 00:18:47 ]
Зрозуміло, друже. Проте якось не годиться до душі вживати ЩО, вона ж не КАМІНЬ (одухотворена) )) Мало б тоді бути:

Вечірні зорі душу мою гріють,
КОТРА дає проміння золоте


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 23:36:01 ]
Взаємно, дорога Юліє!
Дякую.
Для таких, як Ви, і розміщую вірші свої тут...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 23:37:17 ]
Ну... Хай буде моцна, світлий Іване. І ніжна нехай також.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-06-24 01:46:48 ]
Похвалять, обплюють... Гарно, бо так і є...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Жибірова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-24 09:58:36 ]
Віршами казати…
Почує хто-небуть?
Чи хто прочитає о пізній порі
Як очі дивились
У синєє небо,
Як руки торкались
Святої землі.

Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-06-24 11:56:53 ]
Спонукає до роздумів, як й інші твори Павлюка.Дякую, Ігоре! У справжніх поетів завжди міцна позиція. Одні весь час ниють і колобродять навколо свого "Я",інші - не забувають про те, що вони на світі не одні, що врешті-решт - є укр.народ, якому важче,ніж самому поету. Вважаю, що поет через усілякі болі-волі, мусі-пусі не повинен забувати свого народу.Одначе не все так просто...
Народ мовчить. Поет – завершив
Писать про біль народу. Зник.
Вже за народ не йдуть на страту
Поети, смілі при званнях.
І надихне мене стократно
Не їх майстерність – тільки страх.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-24 11:59:27 ]
Ще раз дякую, Ярославе.
Приймаю.

Тисну руку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-24 12:00:14 ]
Чудово написали Ви.
Взаємно, Олено.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-24 12:01:37 ]
Тисну руку, Сергію, і запрошую на пиво. Скоро буду на Волині рідній.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-06-24 12:17:07 ]
Дякую,Ігре! Побачимось - вип'ємо!Хоча нещодавно мене запросили... баварці на Баварське море пити баварське пиво!Але це на треба робити протягом тижня у перервах між літбесідами та літзаняттями. Я,напевне, такого не витримаю...Дома - краще!
На завершення теми твого вірша мої рядки:
Поэта со шлюхой сравнить
Не в силе и Левиафану.
Но есть здесь и тонкая нить:
Поэту дать ум барабанный.

С наградами вручат его,
Он с лёгкостью в череп залезет.
Но будет пронзённый стихом,
Рождённым от боли и рези.

А дальше – рванут облака,
Начнется дождей очищенье.
И станет вновь жизнь широка
В поэзии и в ощущеньях.

Да, видно, под камень не скласть
Тот клад, все мои откровенья.
-- Не ново, – вы скажете. – Страсть!
Отвечу: «Нет, это – терпенье!».



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-06-24 12:20:19 ]
Ігре = Ігoре


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-24 12:03:40 ]
Так і є, дорога Тетяно. Але коли на собі реально випробовуєш ці вічні максими - ох і боляче буває... Але - що не зломить, те загартує. Тримаймося. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-24 12:58:36 ]
Добре, Сергію.
Вірю.

При бажанні можете надіслати на моє "мило" свій моб. Буду на Волині...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-06-24 13:04:52 ]
Ок.,Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-06-24 13:08:55 ]
Оце вразило, як відкриття істини -
"В глибоких прірвах часто – небо знов...
Сам перевірив, там і там побувши."
Дякую,Ігоре! Ти поет. І тут нічого додати.
Дякую за поезію і твої думки. Заставляєш думати і даєш можливість розуміти. Гарно так! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-06-24 13:55:20 ]
До таких витоків глибоких повертаєш, Ігорю.

А поїзд сам на Шлях подібний теж...
На Шлях подібна ж навіть пуповина.

І Божий Шлях в мені не має меж,
Як двоголоса пісня старовинна.