ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2025.10.05 12:43
Всілися каштанчики
На листках-диванчиках.
Поглядають навкруги
Деревцяток дітлахи.
У коричневій кофтині
Ці каштанчики осінні.
Скучили під шкарлупою,
Гомонять поміж собою.

С М
2025.10.05 04:13
Чекав на перехресті, там де 42-га Стрит
І копав камінчика, що валявся собі
Почув дивний шум, озирнувся всебіч
А причина метушні о просто віч-на-віч
Як тут не дивуватися, удома я лишав його
Але немає сумніву, це мій власний надгробок

До гендляра за

Борис Костиря
2025.10.04 22:30
Із кущів простягаються
сотні рук.
Це руки мовчання.
Катарсис дерев
дає необмежені можливості.
Синтаксис тополь
помножений
на пунктуацію кленів.

Леся Горова
2025.10.04 22:28
Мила ластівко, швидкокрила!
Де щебечеш сьогодні, люба?
Осінь стріла і відлетіла.
Хай тебе оминає згуба,

Хай щасливиться в тому краї,
Де погожі приходять ранки,
День турботливо зігріває,

Іван Потьомкін
2025.10.04 19:58
Так сталося, що у батька зі старшим сином збіглися відпустки, тож вирішили поїхати в Київ, де не були вже кілька років після переїзду в Ізраїль. Хотілося насамперед відвідати дім, в якому мешкали, а головне - школу, де син закінчив десятилітку. І ось н

Артур Курдіновський
2025.10.04 09:35
Жовтого місяця перше число.
Підсумок. Видих. Межа. Рубікон.
Жовтень погладив м'якеньким крилом
Зболене серце. Жорстокий закон

Літа спекотного - вже не формат.
Тільки, хіба що, гіркий післясмак
Рваних надій, тих, яким - шах і мат, -

Віктор Кучерук
2025.10.04 05:29
У тих краях, де цвітом чистим
Сади квітують навесні, -
Колись у сутінках імлистих
Мені не вимовили "ні".
А далі - всюди відмовляли
І не дотримували слів,
Тому, окрім садів опалих,
Ніяких інших не зустрів.

Борис Костиря
2025.10.03 22:31
Куди я біжу? Навіщо?
Чи більше я намагаюся
відірватися від місця втечі,
тим більше наближаюся
до нього. Подорожній,
який мені трапиться,
також біжить від чогось?
Від своїх гризот,

Володимир Мацуцький
2025.10.03 20:50
Зелені ягоди калини,
життя криваві береги.
Шануй історію країни,
якщо збагнути до снаги…
Коли ж ті ягоди поспіють?
Чи, може, то з чужих калин?
Коли ворожу зграю спинить
народ? Змужніє він коли?

Артур Курдіновський
2025.10.03 17:17
Вересню холодний!
Прірву чи безодню
Створиш у пораненій душі?
Дихають алеї
Ямбом і хореєм...
Ти, поете, слухай та пиши!

Вересень сльозливий

Марія Дем'янюк
2025.10.03 12:22
Осінні ружі - відгомін літа,
Жовті троянди - сонцеві квіти,
І хризантеми, немов королеви,
Сонцепроміння золотить дерева,
Клени вдягають жовті хустини,
Відблиски сонця - янтарні модрини,
Сяйво фарбує гору жовточолу,
Світло тече водограєм до долу,

С М
2025.10.03 12:21
О цей експрес поштовий, бейбі
Де взяти чуттів
Усю ніч не спав
На підвіконні висів
Якщо я помру
То на пагорбові
А якщо я не встигну
Бейбі рада усім

Юрій Гундарєв
2025.10.03 11:53
Цей поетичний ужинок присвячено нашим героям.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.


ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.

Віктор Кучерук
2025.10.03 06:52
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анатолій Криловець (1961) / Вірші

 ***
ЩО до почуттів моїх тобі?
У душі на тебе зла не маю.
Я востаннє слово дав собі
І тепер його вже не зламаю.

Безміром вселенським я і ти
В одночассі поруч пропливали.
…Тихо розбігаються світи.
Ті світи, яких ми не пізнали.

24 березня 1993 року

Контекст : http://poezia.org/ua/id/18058/personnels

Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-06-30 21:00:56
Переглядів сторінки твору 3715
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.810
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.05.15 22:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-30 21:19:43 ]
Майстерно викресані рими обох строф зачаровують.
Глибинний зміст усього, що між ними, викликає згадки - де, кого і які шанси залишились втраченими.
Шість 'лайків'.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 21:41:06 ]
Вірш і коментар С.С. викликали в мені почуття пародійного змісту. Як окремо взятий твір, цей вірш не має літературної вартості, а як коментар, - чому б і ні?
Що до віршиків моїх тобі?
Я, Семене, рими полюбляю
Типу «очі – ночі». Я собі
Їх, як класик, здавна позволяю .
Сталось так, що я, Семене , й ти
Поруч морем слова пропливали.
…Розминімось тихо, - хто куди,
Буцімто друг друга ми й не знали.

Сподіваюся на ваше почуття гумору!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-30 21:53:52 ]
Досмієтесь. Це лірика.
Не можна так, бо і якась трагедія. Профспілка дає путівку до санаторію, де хворі жіночки надвечір шукають чоловіків у тонусі, а хворі та у тонусі чоловіки - жінок без комплексів. Одні знаходять, другі - стидаються або цнотливі.
А це все - втрати. Міг бути вальс, соловейко, шалений секс. А залишаються згадки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 22:52:57 ]
Тихо розбігаються світи...
Слово ллється, як музика, хоч і трохи сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 22:59:09 ]
Володимире, дякую за пародію. Тільки, очевидно, я сьогодні і не в тонусі, і не в гуморі... Погоджуюсь, що рима "тобі - собі" така ж цінна, як "очі - ночі". Але тут можна знайти і щось краще, скажімо, "зла не маю" - "не зламаю". Про літературну вартість можна посперечатися... Звісно, це не "Маруся Чурай" чи ще щось епохальніше... Це так.
А над останніми двома рядками пародії мені хочеться сплакнути:
…Розминімось тихо, - хто куди,
Буцімто друг друга ми й не знали.
Жаль ДРУГ ДРУГА...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 23:00:45 ]
Семене, Інно, дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-01 05:23:35 ]
Анатолію, я люблю Вашу відкритість, щирість та інтелігентність!!! А це в поезії нині рідкість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-01 08:38:11 ]
Безміром вселенським я і ти
В одночассі поруч пропливали.

Гарно сказано!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-07-01 09:05:36 ]
Гарна, тонка лірика...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-01 12:25:46 ]
Не спізнане- це ще не втрачене! :)
неймовірно щемно...сльозою поезійною викраплено з душі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 14:13:37 ]
ВАВ! Яке завершення щемно- чуттєве і тонко відчуте...Вірю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 14:24:48 ]
Розійшлись, як в морі кораблі - ЛГ і його кохана. Філософсько-утверджуючий вірш, контрастний. Спокійно і сильно написано, Анатолію!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 22:05:01 ]
…Тихо розбігаються світи.
Ті світи, яких ми не пізнали.... - і жаль, що не пізнали...Хоча- хто його знає!...люблю таку сповідальну лірику, - просту, на перший погляд. І ще... Пане Анатолію, вам, як землякові - особливе спасибі за те, що підтримували мене тут. Вірю, що ще зустрінемося, бо Вашу пораду стосовно візиту в Народний дім я пам*ятаю. Щасти!