ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.02.14 07:23
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.

М Менянин
2026.02.13 22:12
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється

Юрій Гундарєв
2026.02.13 14:57
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс. Спостерігається поле образів, в якому сакральне, космічне й наукове не стільки з’єднані логічно, як взаємно розчиняються. "Миро" як ритуальна субстанція

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.

С М
2026.02.13 03:10
Я – той
Ким він є, так само
Ти – той, ким я є
І ми всі разом

Бачте, свиня
Тікає від ножа
Або летить

Іван Потьомкін
2026.02.12 19:13
Заграйте, Маестро Перельмане ,
«Наспіви циганські» з Сарасате .
А поки настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту в моєму диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на

Сергій Губерначук
2026.02.12 18:03
У джунґлях я на тигра наступив,
і все довкола стало враз смугастим,
цей жах мене злякав і притупив –
сон зник – і в пащі я не встиг пропасти.

На ковзанах лечу по кризі я,
яка вже надломилася на краї;
ось ріже лід, ось-ось підводний яр –

Євген Федчук
2026.02.12 17:32
Серед степу в глухій балці багаття палає.
Утомився, зупинився козак, спочиває.
Коня пустив, хай пасеться – трави у достатку.
Сам сидить та на сорочці пришиває латку.
Вже подерлася сорочка, на тілі зіпріла.
Давно уже козаченьки в похід не ходили.
Нем

Борис Костиря
2026.02.12 11:59
Я піду крізь дощ, і град, і бурі.
Я піду крізь болі лихоліть.
Я піду крізь снігу кучугури,
Щоб пізнати глибину століть.

Я пройду випробування світу,
Пастку сатани, вогонь проклять,
Продерусь крізь зарості і віти,

В Горова Леся
2026.02.12 10:31
Мила подруго, сестро чи мамо старенька й недужа
У холодному домі, де зимно від вікон і стін,
У замерзлому місті, де небо тривогами тужить,
Там усе, що ти мала, поставила доля на кін.

Найрідніші твої опинились у кроці до прірви.
А усе, що бажалос
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леля Далія / Вірші

 Україна
із краю-в-край земля раїнами укрита
звита
барвінком й споришами люля
привілля де блакиті вись краплинна
в незабудках
— не забудь мене... не забудь мене...
я твій Рай з лугів правотчих
я духу прадідівські очі...
шепочуть
вітри волинкою в промінні раннім
рахманні
зажаданні
перевеслять
думи жайвора з житами
попід тинами
люляють мальви...
з келиха любави
у винні вечори жагу вливають в маки
чар-овид смеркне...

левади цвіркотять таїння зорям
на дозорі
місяць кружіль впотайки пряде...
бліде проміння впліта в рожевизну жердель
сова рай-соння смиренно стереже

і вже
розчулена, розмачена Зоря вії підіймає —
світає
віє соло з гам кохання соловейко
п’янко...
щемко...

мрійко
сповиває солодава мла

лукава вилискує поміж лататтям Растивиця
не спиться
........не спиться
...............не спиться
ремінця Ладонька сплітає
із краю-в-край де Рай люляє Світовид
на вірвечках райдуги
і роси з нього падають у Рось
тут Русь п’є води
і врода розквітає ружами

примружені світання
в хмарі вливають чари
і Вітер чало-чвалий
се розбризгує у жито
зігріті
тумани ловлять літо

вихлювато
жар
чар-цвітом із Стожар
падає у руту
не збагнути
не забути
як світляки світліють в росах терпких
і в лугах
на щастя
моляться лелеки

іздалеку сни солодять медограй
і кроплять Рай
із краю-в-край
із краю-в-край


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-07-24 18:01:31
Переглядів сторінки твору 9453
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.593 / 5.5  (4.494 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.879 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2013.11.25 08:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2013-07-24 18:32:52 ]
О, як чарівливо! з любов'ю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-24 19:14:51 ]
Гостинно дякую!
Приємно, що таке сприйняття...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-24 23:11:11 ]
Несподівано...
Мені сподобалося!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-25 14:59:03 ]
Дякую!!! Приємно.
А, що несподівано? - рваний ритм? - так я думала його перекинути в "іншу поезію". Можливо згодом перекину.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-25 20:02:54 ]
Ні, не ритм. Стиль написання й образність саме щодо цієї тематики. Для батька це було природньо. А у жінок-поетів зустрічала дуже рідко.

Тому приємно здивувалася)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-26 15:13:36 ]
О, а я думала, що він (стиль) тільки мій ... все одно мабуть є якісь відмінності...
Лесю, я там поподоружувала по вашим з батьком сторінках - лишила коментарії, буде час загляните.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Гора (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-25 01:44:42 ]
Сподобалась Божа велич Вашого Серця.
Навіялось таке:
Україна, рідна, наче край любистку,
Того, що мудрі матері
Кладуть дитині у колиску,
Серцем ніжні пахощі Любові.
А в лугах
на щастя
моляться лелеки.
Іздалеку, сни солодять медограй
і кроплять Рай!
Із краю-в-край,
Із краю-в-край...
Дякую, щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-25 15:12:18 ]
Дякую!!!
О, Олександре гарні рядочки вам навіялися!!!!
Запах любистку - запах дитинства --- купали нас всіх в любистку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-25 06:41:08 ]
Лелійно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-25 15:15:17 ]
Дякую!!!
Лелійно і люляйно...

Ще б наші політики нас так леліяли, як природа-мати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-25 09:54:14 ]
душа говорить...українська душа...
читала з насолодою )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-25 15:20:18 ]
Дякую п.Олено!!!

Приємно, що вилиті в слова почуття так сприйнялися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-25 16:59:55 ]
Файно)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-25 17:37:09 ]
Вельми вдячна пані Параскевіє!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-25 18:36:40 ]
Духмяно і чарівливо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-25 18:51:09 ]
Гостинно дякую!

Приємно, що так сприйняли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-25 18:54:50 ]
Для мене особисто - непросто, непросто усвідомити і зрозуміти, чесно. Багато таких слів, які я вперше чую, їх змісту то взагалі не знаю.
Але...
Але вірш динамічно-чарівний, він ніби живий, ніби диха...як міфічний дракон.
За Україну багато мені доводилося читати і чути, але таке я бачу і читаю вперше у житті. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-26 15:37:10 ]
Щиросердно дякую за такий емоційний і щирий коментар! Вельми приємно.

Палагеє, всі слова рідні - наші, що не знайшли можете запитати.

хіба що може бути "любава" - любка двухлиста - росте на некошених лугах, цвіте вночі і дуже гарно пахне.

Знаєте, можливо тому, що я в цьому вірші нічого не гіперболізувала - все так як є - друга сторона медалі - та краса, в якій ми живемо, але зачасту із-за буденних клопотів не замічаємо. Стоїть відійти на крок від суєти і ми пірнемо в цей Рай.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-08 08:09:43 ]
Красиво, щиро, ніжно.
І дуже оригінально...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-25 05:19:44 ]
Гостинно дякую, пане Мішелю, що не забуваєте - читаєте - дуже приємно!