ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.06.01 00:17
Прошу тебе! Не помирай!" -
Слова відверті та безцінні,
Коли здається, що каміння
Востаннє вкрило небокрай.

Красива рятівна надіє,
Прошу тебе! Не помирай!
І не потрібен вогнеграй -

Ілахім Поет
2024.06.01 00:04
Формула щастя в теперішнім світі проста.
Гроші-товар… І з коханням щось схоже, як звісно.
Так, особистого ніц, але це не біда.
Бізнес, дівчатка і хлопчики, все тільки бізнес.
В щире кохання повірять хіба в дитсадку.
То є казки, актуальні, можливо, в

Влад Лиманець
2024.05.31 18:18
губи всихають
рельєфом скелястих гір
на шкірі рожевій
подих сплітається
з рухами грудної клітини
сльози-кришталь
стікають у море
мандрівниця в тісноті

Світлана Пирогова
2024.05.31 10:49
Червня полуничний смак цілує сонце,
Ллються пахощі меліси, м*яти.
І малини аромати у долонях,
Трави поглядом небес прим*яті.

Подих літа із спекотної Трезени,
І думки у нас тепер синхронні,
Бо закоханість ураз біжить по венах,

Володимир Каразуб
2024.05.31 09:13
Обмовитись словом; не більше рукостискань.

Найкраще не знати, ні хто він, ні звідки, ні пристань

З якої відправилось слово у море зітхань
Піднявши вітрило з малюнком сліпучого сонця.

Найкраще не знати яким він насправді був.

Микола Соболь
2024.05.31 05:53
Коли я чую: великий русский язык,
то розумію, які ми неповноцінні,
хтось просто, до болю, вторинним бути звик
і тягне у ярмо прийдешні покоління,
нате, їжте Єсеніна, Блока натще,
або ковтайте Бодрова збочені фільми.
Цікаво, що треба суспільству дати

Віктор Кучерук
2024.05.31 05:24
Красу весни в обіймах літа
Уже не видно так, як слід,
Хоча продовжує жаріти
З останніх сил весняний цвіт.
Він ще повсюди погляд гріє
І трохи пахне на зорі,
Але менш зроджуються мрії
Біля цвітінь цих у дворі.

Артур Курдіновський
2024.05.31 00:10
Софійка. Шість років. Чернігів.
Сьогодні з'явилась нова
Сторінка злочинної книги,
Яку написала москва.

Софійка. Чернігів. Шість років.
Ракетний удар. Тільки мить.
Вивчати багато уроків

Ілахім Поет
2024.05.31 00:04
Він інший. Він - мачо. А я – звичайнісінький хлопець.
Він впорає бізнес; розкрутить занедбаний блог.
З ним точно не в'яжуться «дурість» або «вузьколобість».
А в мене життя – послідовність дурних помилок.

У нього душа - наче Оз, там суцільні смарагд

Євген Федчук
2024.05.30 20:32
Зимова ніч спустилася на ліс.
Сніг припинився, але що від того?
Усе біліло навкруги від нього,
Лежав на гіллі сосен і беріз.
У верховіттях вітер завивав,
Дарма старався між дерев сховатись.
Ліс не збирався вниз його пускати.
Тож він сердито голос п

Микола Соболь
2024.05.30 14:08
Струмки шукають виходу із ринв,
збігаються до склепу річки Либідь,
не чує небо молитовних злив,
якщо не чує, певно, і не треба.
Почайна обернулася на Стікс,
ріка Монашка всохла у скорботі,
скоро й Дніпро поверне не в той бік,
стає тісніше і душі у

Володимир Каразуб
2024.05.30 09:40
Вам тут сподобається. На вибір багато міст.

Безліч вулиць, кафе, філософських концепцій, танців.

До пари – поети, злочинці, верховні правителі,
Посадовці із міністерств,

Чи хтось із демократичної більшості.

Іван Потьомкін
2024.05.30 08:50
Відтоді, як Україна стала
Лиш чеканням стрічі,
Де б не довелося бути,
Шукаю гору, на яку зійти спроможен.
З літами нижча вона й нижча,
Але незмінно одна й та ж – Чернеча.
І коли сходжу на ту гору,
Дозбирую думки про Україну,

Віктор Кучерук
2024.05.30 05:00
Хоч мав безліч інших справ, –
Лікувальний душ прийняв,
Адже мав надію,
Що волосся відросте
Кучеряве та густе,
Й чорне, як на віях.
Потім дощик – кап-кап-кап
На відкритий мій пікап

Ілахім Поет
2024.05.30 02:13
Моє терпіння стегнами її,
Здається, спокушає сам диявол.
Спокійна зовні, хоч веде бої
З собою без пощади та без правил.

Де битий шлях в нікуди з усіма,
Їй ближче одиноке бездоріжжя.
Яскраве світло, затишна пітьма…

Артур Курдіновський
2024.05.30 00:37
Зелений оксамит... Він міг би стати
Обкладинкою, сутністю та змістом,
Настільки неспаплюженим та чистим,
Що налякав би злодія чи ката.
Нав'язливий, оманливий туман
Перемогла б нечувана прозорість,
Коханням міг завершитись роман.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Якимчук (1956) / Вірші

 Спека
Спекотний день,
на небі ні хмарини.
У затінку сховатися б тепер...
Болючим блиском
в очі б'ють вітрини,
Де ж той фонтан
і прохолодний сквер?
А час пливе,
минає невблаганно,
Спекота чередується з дощем.
Так і в житті,
від вечора до рання,
Доля замінює журбу
щасливим днем.




Найвища оцінка Параска Коливашаласка 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-09-01 19:24:48
Переглядів сторінки твору 3997
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.803 / 5.38  (4.175 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 3.343 / 5.25  (3.670 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.699
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.10.09 01:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-09-01 20:42:54 ]
Симпатично, але ніби випадає з-за наголосу "Доля замінює журбу"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-01 21:05:10 ]
Можна "міняється журба щасливим днем"...:) Вітаю на Майстернях. Файно)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Якимчук (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-01 23:13:35 ]
Дякую за коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-09-01 22:41:37 ]
Тепер - гетер - Англетер.
ЧаС-СПЛиває. Суперзбіг приголосних.
Чому не "збігає час"?
Тому що з чимось сусіднім не римується.
А чому техніка віршування на такому рівні?
Тому що все попереду.

Захвалювати, нмсмдд, не треба.

Без критики,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-09-01 22:55:30 ]
Не можу достеменно точно пригадати, коли це сталось, але фахова критика на сайтів багато втратила після того дня, коли на одного редактора поменшало.
Мабуть, спокійне нині життя у Ч.Ж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-09-03 12:52:36 ]
Проблема не у фаховій критиці, яка, як на моє скромне розуміння, завжди зводиться до ложа того чи того "Прокруста", або ж до майже зникнення силаботоніки на Заході )
Проблема в реаліях. А реалії багаторівневі. Здебільшого жоден так званий критик не може оцінити актуальний рівень перебування автора тої чи тої творчої спроби, тому співставляє рівень свого перебування з рівнем, так би мовити, написаного, що є дивним вирішенням, принаймні для автора оригіналу. Тому адміністрація ставить загалом технічні вимоги, які діють на всіх рівнях авторського онтогенезу - пишімо милозвучно! ) А розвиток всіх авторів, які прагнуть розвиватися угору, адміністрація забезпечить більш магічним чином, аніж самопіаром з власної Джомолунгми. )
Тобто - не конкретна практична ціль, а дорога, поступова дорога набуття, в процесі доброчинності. Перепрошую, але жодні "фахові критики" тут безсилі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-09-03 13:12:40 ]
З прокрустовим ложем не можна не погодитись.
Що було - то було. І воно нікуди не поділося.
Шкода, що до критиків Ви припасовуєте сумнозвісне "так званий". Ця обставина, нмсдд, розмазує це поняття, якщо взагалі не зараховує до цієї когорти потрібних фахівців будь-кого.
"Так званим" можна назвати будь-кого, і це, нмсдд, виглядатиме образливо для фахівця і менш образливо для аматора.

У даному випадку я, можна сказати, з усім погоджуюсь, а особливо - з оцнкою Редакції.
А чому вслід посипались більш високі бали - це мене трішки дивує. Мене дивує. А кого-небудь іншого, можливо, ні.
На сайті нинішні митці 5,5 вже не вважають високою оцінкою. Для них вона вже занизька, вже не кажчи про Ваші 5,25, шановна Редакціє.

Без комплімансів і претензій,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-09-03 13:25:40 ]
Ну, розумієте, шановний Гаррі, нам, чоловікам, потрібно визначитися - подобається в жінках емоційність чи розсудливість? Ось проявляють наші красуні емоційність, оцінюючи творчу спробу галантного джентльмена. І оглядачі мають правильно зрозуміти ситуацію... Якщо ж не розуміють, то щось в них із точністю, схоже, сталося )) Але це таке, навколопсихологічні жарти. )

Щодо "так би мовити критиків", то жорсткість до них, на мою скромну думку, більш виправдана, аніж жорсткість до авторів. Критик - це ж не просто базікало, а часто й продажне базікало, це ж начебто особа, яка має бути в цілому фахівцем у відповідній царині-галузі. Та й фахівець - це від слова "фах", а не "фак". Так ось абсолютно аргументовано заявляю, що фаху "поета" 99,9 так званих критиків реально не мають. І посилати спершу їх до власних творчих спроб найдоцільніше. А порожнеча, яка ніби відчується навколо, назветься простором для розвитку всіх і кожного...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-09-03 13:44:32 ]
Чомусь мало хто бажає звертатись до творчості того дописувача, який висловлює критичні зауваження.
Зазвичай його, напевне, подумки матюкнуть і проігнорують, щоб не псувати собі настрій.
Бажання цікавитись творчістю (роззнайомлюватись) не виникає.
От, наприклад, мені цікаво йти у гості до когось з тих, хто прийшов до мене без винограду, тортів і шампанського? Ні. Нащо мені такий новий знайомий?
Така от паралель.

З думкою про продажність можу погодитись.
Нині - це як ніколи раніше, проблема з проблем.
Ото і маємо таку владу на усіх рівнях.

Дякую за увагу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-09-03 13:58:25 ]
Дякую і вам за спробу порозуміння в таких тонких сферах. Ми ж хочемо кращого, прагнемо порад, але хто ж порадить краще, аніж серце? Та який критик критикує серцем? Не володіє цим? А хто ж володіє?