ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.08.29 05:46
Прогриміли вибухи і зразу
Здійнялись пожежі навкруги, –
І дими ядуче-чорномазі
Огорнули щільно береги.
Темна мла забарвлювала місто
Пройняте плачами, від яких
Струменіли тихо тужні вісті
По дорогах давніх і нових.

Борис Костиря
2025.08.28 22:01
Крізь хмару тютюнового диму
не можна побачити істину,
а лише диявола.
Сон розуму породжує чудовиськ.
Літери стають
так само розпливчатими,
як дим. Крізь смог безумства
не можна побачити

Олена Побийголод
2025.08.28 21:43
Із Бориса Заходера

– Скажіть, а хто пошкодив сир,
нарив у ньому стільки дір?

«Без жодних сумнівів, не я!» –
квапливо рохнула Свиня.
«Це загадка! – ґеґекнув Гусь,

Євген Федчук
2025.08.28 19:27
Цар москальський скликав кодло все на раду.
Пика скривлена, немов життю не радий.
Вся зібралася на раду ту «еліта».
Скоса зиркають, немовби пси побиті.
Забагато розвелося «горлопанів»,
Що говорять й по тверезому, й по п‘яні,
Що зажерлась влада та на

Віктор Кучерук
2025.08.28 06:17
Вишгород високий, Вишгород горбатий,
Вишгород яристий і зелений вкрай, –
У віках не зникнув та красу не втратив,
Попри грабування під гарматний грай.
Вишгород прадавній берегом похилим
До Дніпра приникнув, а не в бран попав,
Бо з ріки святої набува

Ярослав Чорногуз
2025.08.28 00:54
Не люби, не люби, не люби --
Темна смуга лягає між нами.
Як вселенська печаль - тінь журби,
Наче тріщина між берегами.

Розверзається прірвою лих,
Твої руки з моїх вириває,
Пекла лютого видих і вдих -

Борис Костиря
2025.08.27 21:20
Голоси із покинутого будинку,
голоси із далеких епох,
дитячий щебет.
Як воскресити голоси
із магми часу?
Вони доносяться, ледь живі,
ледве відчутні,
майже нерозбірливі.

Віктор Насипаний
2025.08.27 17:23
Мені якусь пораду мудру дай! –
Знайомій жіночка жаліється. –
Не знаю, чи дурниця, чи біда,
Бо щось із чоловіком діється.
Гіпноз йому чи лікаря б мені.
Не знаю, що з ним врешті коїться.
Раніше часто говорив у сні,
Тепер лиш хитро посміхається.

Світлана Пирогова
2025.08.27 12:42
Повітря пряне...Чорнобривці
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.

Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.

Віктор Кучерук
2025.08.27 11:40
Коли мрійливо сню тобою,
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.

Юрій Гундарєв
2025.08.27 09:15
Заплющую очі та, аж важко повірити,
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…

-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем

Борис Костиря
2025.08.26 21:33
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,

Олександр Сушко
2025.08.26 11:52
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.

Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,

Віктор Кучерук
2025.08.26 05:38
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Назар Федорак (1974) / Вірші

 СНИ ОБ ВАСИЛІ. ПЕРЦЕПЦІЯ
Василеві Фабіяну,
чугайстрові Криворівнянському,
кривавому функціонерові
Володимира Великого -
присвячую

1
А Василеві сниться Криворівня.
Вже тисяча минула і одна
Самотня ніч. А багнеться царівна -
І бесіда її, відтак жона -
Найліпша чічка у гуцульськім краї, -
Він ще не знає, тілько висинає
Арабські кольори її принад.

Синдбад-Василь жене дарабу ночі
За сто морів, за тридев'ять земель, -
Де Черемош Скутарою клекоче,
Де Піп Іван. І наче Шах-Наме,
Змережаний тонкими співанками,
Дарабу Писаний зустріне Камінь,
І Василеві плакатися ме.


2
І знову сон приснився Василеві:
Гуцули повертаються ід хаті, -
Несуть в руках чуприни волохаті
І п'ястуками б'ють у кришталеві
Крисані, що показують дорогу...
Відтак пермішалися картини,
І Василеві сниться площа Ринок,
І вже Василь веде якусь небогу,
Сливе розхристану і чи не босоногу,
За межі Львова (певно, до Синаю?)...
Тим часом зомбійовані гуцули -
На Прут, на Серет, - тільки їх і чули,
І бачили на життьовому плаю
(Десь голосили - снилося - крисані)...
Василь же й пані, бачиться, у Жєб'ї,
Та порожньо в столиці: кілька жєб є,
Старі котюги виють, наче пані...
Химерні сни у Львові на світанні.

3
Гуцульська ніч і Криворівня...
І. Малкович

Столична ніч. Горбатий Київ.
Квартира майже в центрі, аж
на сьомім поверсі, де виє
вночі у вухо екіпаж.

То мчить літак до Станіслава
над Борисфеном і Дністром
(у мене по забаві кава
скрутись, п'яна, під столом).

Столична ніч. Горбатий Київ.
Зі Станіслава ж навпрошки
гуцули йдуть до Коломиї,
відтак до Косова; бартки,

мов зорі, миготять верхами, -
я звідси бачу їхню путь
і вже лечу за літаками!..
Але гуцульськими ночами
у Криворівні ня не ждуть.


4

У Бистреці валять сніги,
На Водохреща годі вийти
До церкви. Блимає благий
У печі вогник. Московити?
Давно забув про них Василь.
Натомість бракне Криворівні,
Бо хліб - не хліб і сіль - не сіль,
В куті мачини - й ті не рідні...

У вікна зазирає сніг,
Зриває вітер капелюхи
Смерекам, букам. При вогні
У Бистреці, від ностальгухи
Знемігши, спить Василь. Із рук
Його звисає шмат паперу -
Листа подоба. Кріс де Бурґ
Бринить тихенько (дух лікеру

Понад столом витає). Цить!
Опришок на чужині спить...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-07 09:11:33
Переглядів сторінки твору 1339
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.833 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.861 / 5.51)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.12.24 22:47
Автор у цю хвилину відсутній