ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.11.28 10:02
Журбою пахне жінка —
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.

Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі

Віктор Кучерук
2025.11.28 06:14
Таїться тиша в темряві кромішній
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2025.11.28 03:57
І Юда сіль розсипавши по столу
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова

не чуючи спішить він мимоволі

Світлана Пирогова
2025.11.27 19:09
В білих смужках, в смужках чорних,
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.

Євген Федчук
2025.11.27 18:12
Поляки – нація страшенно гонорова.
То в них сидить іще, напевно, од віків.
Хоч мати гонор – то є, начебто чудово.
Та, як його занадто дуже?! А такі
Уже поляки… Щоб не надто гонорились
Та спільну мову з українцями знайшли,
Таку б державу сильну сотво

Борис Костиря
2025.11.27 12:41
Він вискакує з двору
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2025.11.27 10:13
Я у душі, мов Іов серед гною,
сиджу паршивий, у коростах весь.
На себе сам збираюся війною,
і правда це, хоча й брехав я десь.
Колись брехав я, мов отой собака,
що брязка на подвір’ї ланцюгом.
Ця книга скарг складе грубезний том,
вмережаний дрібнен

Микола Дудар
2025.11.27 09:21
Профан профан і ще профан
На полі радісних взаємин
На день народження - диван
Аж пам’ять скорчилась… дилеми
Дзвінок дзвінок і ще дзвінок
Приліг проспав ну вибачайте
Бо притомило від пліток
А про народження подбайте…

Тетяна Левицька
2025.11.27 09:21
Не спи, мій друже, світ проспиш,
бери перо, твори шедеври!
Та не шукай тієї стерви,
що вимагає з тебе лиш
смарагди, перла чарівні,
речей коштовних подарунки.
Хай жадібно скуштує трунку,
що наслідований мені!

Віктор Кучерук
2025.11.27 07:03
Студеніє листопад
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.

Артур Курдіновський
2025.11.27 06:05
Не зможу я для тебе стати принцом -
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.

Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,

В Горова Леся
2025.11.26 16:55
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.

І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів

Микола Дудар
2025.11.26 15:35
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…

В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель

Світлана Пирогова
2025.11.26 13:00
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.

Тетяна Левицька
2025.11.26 12:09
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!

Іван Потьомкін
2025.11.26 11:12
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / VII Лірика російською мовою

 Судьба
Судьбу свою ни в чем не упрекаю,
На много бы ее хватило книг.
Да кто напишет? Кто их прочитает?
Вон сколько "героинь" вокруг таких!

Я даже не мечтаю о покое,
От жизни все приму как благодать,
А в ней порой случается такое,
Что ни в одной из книг не прочитать...




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-09-30 07:58:33
Переглядів сторінки твору 3824
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-09-30 11:34:21 ]
Хотелось посоветовать, очень хотелось посоветовать - где-то разжижить, что-то сгустить. Я же не из тех читателей, которые пребывают в безоглядном серфинге на волнах чисто эмоций.
"Героини" не заставили долго ждать. Припомнилась Золушка (в прямом переводе "Замарашка", а сказочном - Попелюшка), чудесная девочка на выданье из глубинки. Припомнилась и печальная история, мудро оборвавшаяся для читателя на самом счастливом моменте :)

http://maysterni.com/publication.php?id=95662
В гиперссылках я БМП (Без Малейшего Понятия).

Благодарствую за стихотворение.
P.S. "Книг" благозвучнее рифмуется с "миг" и т.п.
"Упрекаю - читает" - уж больно прозрачна.
Вторая строфа великолепна :)
Кроме шуток, а тоже чисто субъективно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-01 15:16:12 ]
Все ж обіцяю подумати над вдосконаленням першої строфи. Хоч і "бррошенное вскользь", а хочеться-таки, щоб було гарно.
Дуже вдячна за поради і підказки. Повторюсь, бо вже не раз таке писала іншим моїм "коментаторам" - дуже ціную небайдужий погляд "со стороны".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-01 17:08:39 ]
А я обещаю подкинуть свежие идеи :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-03 14:51:27 ]
Судьба моя, тебя не отвергая,
Я отдаюсь писательской среде.
И там ты есть, но чуточку другая -
Такая же, по сути, как везде.

Затем можно плавно перейти к мысли, лишающей покоя Вашу ЛГ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 08:12:56 ]
Цікавий варіант!
А знаєте, "даже не мечтая о покое", я вже кілька днів мудрую, як би цей віршик "прихорошити". Ось що придумалося, як Вам такий варіант:

Судьбу свою ни в чем не упрекаю,
На много бы ее хватило книг:
Про Золушку, лягушку, Герду с Каем,
Скитаний век и счастья - редко - миг...

Якщо матимете час і бажання, загляньте на мій "вірш-візитку" "Золушка" (перший в рубриці "Лірика російською"). Цікава була б Ваша думка щодо нього:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-03 14:57:48 ]
Я не против правок-поправок.
Это экспромт, к которому я шел три дня и две ночи.
Безусловно, он может не понравиться поэтам, пришедшим, так сказать, за орденами. Дефицит мощнейших метафор и взрывной поэзии наяву. Но многим вещам свойственно являть свою красоту в развитии - и эта аксиома известна еще со времен андерсеновских сказок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 08:17:58 ]
У кожного автора - свій стиль і "почерк". Я захоплююсь поетами, які пишуть витончено, високо, алегорично. Та сама так, напевно, ніколи не писатиму. При бажанні, напевно, зуміла б, але то були б "штучні вірші", російською "искусственные" - тобто несправжні, ненатуральні, не мої. Бо так не тільки писати - думати треба. Комусь це вдається, і таких авторів не можна не помітити серед тисяч, а комусь - краще щось простіше:)
Така моя особистп думка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 10:47:10 ]
Знаєте, Алексію, такі співрозмовники, як Ви - для мене на вагу золота, без іронії. Чому? Бо примушують працювати над кожним твором, відкинувши виправдання, що це- серйозний вірш, а оце - так, етюд, "що Бог послав"... Ваші доброзичливі "пенделі":)) спонукали мене допрацювати цей "набросок" про судьбу. Ось що наразі вимальовується:

Судьба моя! Тебя понять непросто:
То радости, то горести струя,
Бываешь и молитвой ты, и тостом, -
Такая, как у многих, но своя.

Ни в чем тебя, поверь, не упрекаю,
Читаю дни фрагментами из книг,
Про Золушку, лягушку, Герду с Каем,
Скитаний век и счастья светлый миг...

И даже не мечтаю о покое,
От жизни все приму как благодать,
А в ней порой случается такое,
Что ни в одной из книг не прочитать...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 11:36:20 ]
"Бываешь и молитвою, и тостом".
Правда, "тост" мне не по душе. Не люблю выпивку. Лучше, как по мне, "косячок забить". Цивилизованно, конечно, и не конфликтуя с законом.
Сиюминутные стихи выигрывают за счет их сиюминутности, при том условии, что автор - истинный мастер поэтического слова.
Стихи же, рожденные в результате кропотливого труда, могут выглядеть мертвыми, по крайней мере, в глазах тех поэтов, которые не признают правок и какой-либо работы над текстами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 11:43:49 ]
Улетной метафористики, похоже, маловато.
Здесь на сайте есть, как минимум, несколько таких школ. Их марксами и энгельсами являются известные нам талантливые поэты, а отчасти - и ремесленники и графоманы. В интересах этики форумного общения имена не обнародуются. А понятия "ремесленники" и "графоманы" я использую в самом лучшем смысле.

Привет из Белокаменной.
Некогда :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 13:33:06 ]
Возможно, Лягушка неуместна. Речь, как я понимаю, идет о брачных союзах.
Всем ли известна сказка, где главными фигурантами по делу выступали явно не сказочные герои?
Может быть, Золушка и принц более известны?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 14:41:41 ]
Лягушка - и правда, спорно. Наверное, лучше: про Золушку и принца, Герду с Каем.
А тосты, пожалуй, оставлю. Это намек на праздничные застолья, которые время от времени дкорируют наши судьбы, по крайней мере, конкретную "воспеваемую" судьбу.
п.с. А Вы действительно, живя в Москве, пребываете на укр. поэтическом сайте? Ничего такого, просто интересно. Хотя понимаю - этот сайт достаточно высокого уровня требований к мастерству, посему на нем интересно тем, кто стремится к росту.