ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / VII Лірика російською мовою

 Судьба
Судьбу свою ни в чем не упрекаю,
На много бы ее хватило книг.
Да кто напишет? Кто их прочитает?
Вон сколько "героинь" вокруг таких!

Я даже не мечтаю о покое,
От жизни все приму как благодать,
А в ней порой случается такое,
Что ни в одной из книг не прочитать...




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-09-30 07:58:33
Переглядів сторінки твору 3543
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-09-30 11:34:21 ]
Хотелось посоветовать, очень хотелось посоветовать - где-то разжижить, что-то сгустить. Я же не из тех читателей, которые пребывают в безоглядном серфинге на волнах чисто эмоций.
"Героини" не заставили долго ждать. Припомнилась Золушка (в прямом переводе "Замарашка", а сказочном - Попелюшка), чудесная девочка на выданье из глубинки. Припомнилась и печальная история, мудро оборвавшаяся для читателя на самом счастливом моменте :)

http://maysterni.com/publication.php?id=95662
В гиперссылках я БМП (Без Малейшего Понятия).

Благодарствую за стихотворение.
P.S. "Книг" благозвучнее рифмуется с "миг" и т.п.
"Упрекаю - читает" - уж больно прозрачна.
Вторая строфа великолепна :)
Кроме шуток, а тоже чисто субъективно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-01 15:16:12 ]
Все ж обіцяю подумати над вдосконаленням першої строфи. Хоч і "бррошенное вскользь", а хочеться-таки, щоб було гарно.
Дуже вдячна за поради і підказки. Повторюсь, бо вже не раз таке писала іншим моїм "коментаторам" - дуже ціную небайдужий погляд "со стороны".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-01 17:08:39 ]
А я обещаю подкинуть свежие идеи :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-03 14:51:27 ]
Судьба моя, тебя не отвергая,
Я отдаюсь писательской среде.
И там ты есть, но чуточку другая -
Такая же, по сути, как везде.

Затем можно плавно перейти к мысли, лишающей покоя Вашу ЛГ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 08:12:56 ]
Цікавий варіант!
А знаєте, "даже не мечтая о покое", я вже кілька днів мудрую, як би цей віршик "прихорошити". Ось що придумалося, як Вам такий варіант:

Судьбу свою ни в чем не упрекаю,
На много бы ее хватило книг:
Про Золушку, лягушку, Герду с Каем,
Скитаний век и счастья - редко - миг...

Якщо матимете час і бажання, загляньте на мій "вірш-візитку" "Золушка" (перший в рубриці "Лірика російською"). Цікава була б Ваша думка щодо нього:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-03 14:57:48 ]
Я не против правок-поправок.
Это экспромт, к которому я шел три дня и две ночи.
Безусловно, он может не понравиться поэтам, пришедшим, так сказать, за орденами. Дефицит мощнейших метафор и взрывной поэзии наяву. Но многим вещам свойственно являть свою красоту в развитии - и эта аксиома известна еще со времен андерсеновских сказок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 08:17:58 ]
У кожного автора - свій стиль і "почерк". Я захоплююсь поетами, які пишуть витончено, високо, алегорично. Та сама так, напевно, ніколи не писатиму. При бажанні, напевно, зуміла б, але то були б "штучні вірші", російською "искусственные" - тобто несправжні, ненатуральні, не мої. Бо так не тільки писати - думати треба. Комусь це вдається, і таких авторів не можна не помітити серед тисяч, а комусь - краще щось простіше:)
Така моя особистп думка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 10:47:10 ]
Знаєте, Алексію, такі співрозмовники, як Ви - для мене на вагу золота, без іронії. Чому? Бо примушують працювати над кожним твором, відкинувши виправдання, що це- серйозний вірш, а оце - так, етюд, "що Бог послав"... Ваші доброзичливі "пенделі":)) спонукали мене допрацювати цей "набросок" про судьбу. Ось що наразі вимальовується:

Судьба моя! Тебя понять непросто:
То радости, то горести струя,
Бываешь и молитвой ты, и тостом, -
Такая, как у многих, но своя.

Ни в чем тебя, поверь, не упрекаю,
Читаю дни фрагментами из книг,
Про Золушку, лягушку, Герду с Каем,
Скитаний век и счастья светлый миг...

И даже не мечтаю о покое,
От жизни все приму как благодать,
А в ней порой случается такое,
Что ни в одной из книг не прочитать...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 11:36:20 ]
"Бываешь и молитвою, и тостом".
Правда, "тост" мне не по душе. Не люблю выпивку. Лучше, как по мне, "косячок забить". Цивилизованно, конечно, и не конфликтуя с законом.
Сиюминутные стихи выигрывают за счет их сиюминутности, при том условии, что автор - истинный мастер поэтического слова.
Стихи же, рожденные в результате кропотливого труда, могут выглядеть мертвыми, по крайней мере, в глазах тех поэтов, которые не признают правок и какой-либо работы над текстами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 11:43:49 ]
Улетной метафористики, похоже, маловато.
Здесь на сайте есть, как минимум, несколько таких школ. Их марксами и энгельсами являются известные нам талантливые поэты, а отчасти - и ремесленники и графоманы. В интересах этики форумного общения имена не обнародуются. А понятия "ремесленники" и "графоманы" я использую в самом лучшем смысле.

Привет из Белокаменной.
Некогда :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 13:33:06 ]
Возможно, Лягушка неуместна. Речь, как я понимаю, идет о брачных союзах.
Всем ли известна сказка, где главными фигурантами по делу выступали явно не сказочные герои?
Может быть, Золушка и принц более известны?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 14:41:41 ]
Лягушка - и правда, спорно. Наверное, лучше: про Золушку и принца, Герду с Каем.
А тосты, пожалуй, оставлю. Это намек на праздничные застолья, которые время от времени дкорируют наши судьбы, по крайней мере, конкретную "воспеваемую" судьбу.
п.с. А Вы действительно, живя в Москве, пребываете на укр. поэтическом сайте? Ничего такого, просто интересно. Хотя понимаю - этот сайт достаточно высокого уровня требований к мастерству, посему на нем интересно тем, кто стремится к росту.