ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б

Борис Костиря
2026.09.19 15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.

Артур Сіренко
2026.09.19 12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг

Вячеслав Руденко
2026.09.19 09:33
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,

Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів

Віктор Кучерук
2026.09.19 06:51
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Долик (1965) / Вірші

 Тюльпановий сюрреалізм
Пелюстки тюльпанні
в'януть

стають
волоссям
Медузи Горгони
жовтими зміями

або
тропічними
квітами
хижими

або
старими
повіями

скручують
вузлуваті пальці
у прокльонах

жовкнуть
соковиті стебла
гнуться-бабчаться руки

старість тюльпанів
потворна

а може
то вони
так от
рятують світ
від справжніх змій
від
Медузи Горгони
погляду

краще стануть такими самі
аніж дозволять
закаменіти мені
чи тобі
чи іще комусь

посади
і собі
жовту цибулинку
тюльпанову
хай
виросте
квітка
і може
тобі
не зів'яне




2012




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-10-04 16:24:47
Переглядів сторінки твору 4812
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.082 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.027 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.08.01 01:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віринея Гірська (М.К./Л.П.) [ 2013-10-04 17:25:47 ]
може не зів'яне...
Сподобалося читати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-10-04 21:23:43 ]
Трохи дивний текст,правда? Я вчора знайшла його помежи своїх книг, загубився листок. Але пам"ятаю, як писала. То був березень, мої тюльпани у вазі зів"яли, але стали такими дивними, я лежала на дивані і дивилася на них знизу догори... От і побачила - те, що написала) Дякую, Віринеє, за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-10-04 18:30:58 ]
Настроєва замальовка)))Не зів*яне!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-10-04 21:24:12 ]
Дякую, Світланочко! Нехай завжди квітнуть, правда ж!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Флора Генрик (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-04 20:12:19 ]
прегарна і життєва)))замальовка... буває...ой)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-10-04 21:24:39 ]
Стільки посмішок, Флоро! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 20:31:16 ]
Класно. Мені на такий сюрреалізм фантазії не вистачило б. :)Коли мої тюльпани втрачають пелюстки, я їх бачу підстаркуватими джентельменами в стареньких зелених фраках.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-10-04 21:20:00 ]
От, а сама каже - фантазії не вистачить) Тетяно, та така фантазія ще й мою перевершує)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 21:55:49 ]
Але ж то не сюрреалізм, то казки, не здатні вивітритись з моєї сивої голови.:))Сюрреалізм завжди трошки страхітливий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-10-04 22:15:06 ]
так і було - мені навіть страшно стало, як я побачила ті вузлуваті пальці...))) але все витримав папір - і після того, як написала, вже навіть з пошаною дивилася на свої постарілі тюльпани - отака трансформація свідомості)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-10-04 22:02:31 ]
Цікаво написано, а ти філософ, Люб!
Про старість правдиво... вона не тільки у тюльпанів потворна... Житіє. А завершальні рядки тішать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-10-04 22:19:12 ]
Дякую, Іване, за філософа! Колись, ще в політеху, дуже любила філософію, мабуть, з викладачем пощастило - дуже цікаво було, вчив нас бачити життя не тільки в математичності формул, а бачити глибше, з різних ракурсів, рівнів. Філософія - теж поетична наука, вона має свої закони, але ... деколи вони такі несподівані, прості речі відкривають у несподіваному світлі... от, нафілософствувала, будеш тепер сміятися... але хай!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-10-04 23:10:49 ]
... а мені ж так подобалися тюльпани...
Не хочу бачити, як вони в'януть....(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-10-05 12:17:19 ]
..тому й пропоную - тре посадити цибулинку! Дякую, Наталю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-10-05 05:59:15 ]
Несподівані роздуми про очевидні речі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-10-05 12:18:14 ]
Таки так - несподівані! Дякую, Вікторе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-10-13 15:00:06 ]
настроєво. тільки не згідно з тезою про потворну старість. мені вона видається швидше сумною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-10-14 12:14:11 ]
І сумно, звісно... Дай Боже, аби не була потворною - бо я вже таке бачила... і це ... ні, не буду про таке писати.