ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.09.10 15:15
Мisérables XI
Де ви, дозвілля невпізнані люди?
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.

Борис Костиря
2026.09.10 12:13
Оновлення
Нехай гряде оновлення весни,
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.

Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети

Ірина Вовк
2026.09.10 08:41
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 12)
«ЗАГИБЕЛЬ АТЛАНТИДИ: Коли Океан закрив Небо»

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється

Вячеслав Руденко
2026.09.10 08:04
Нерозчуте пророцтво
Зарясніли відтінки
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.

Віктор Кучерук
2026.09.10 06:52
росії
Ніким непереконана
Шукати компроміс,
Ти нехтуєш законами
І чвари сієш скрізь.
Якщо немає розуму,
А величі синдром,
То силою погрожуєш
І лупиш кулаком.

хома дідим
2026.09.09 21:29
* 197 *
віршики
віршатка віршульки
на спомин
добрий не добрий
довільно подряпані стулки
без примусу не без гонору
поспіль кимось прочитані
або непрочитані досі

Ольга Садкова
2026.09.09 19:40
Читання на ніч
Ніч наблизилась тихенько.
Мама — доні:
— Спи, рідненька.
— Я без казки не засну.
Прочитай бодай одну.
Розгорнула мама книжку
там, де оповідь про мишку,
про її сім’ю спочатку:

Кока Черкаський
2026.09.09 14:59
Королева, міліон
Де ж нам знайти королеву,
Де ж украсти один міліон???

Де знайти красавицю,
Ту, шо нам понравицця,
В інстаграм не спалицця?

Тетяна Левицька
2026.09.09 13:21
Пробач
Пробач, мій хороший, іще не готова
пірнути у вир недолугим дитям.
Пером не дописана ще передмова
до ветхозавітної книги життя.
Природи не випила смуток осінній,
на смак не пізнала наснагу жаги.
Проспали світанки давно треті півні,
завіяли сад хриз

Ірина Вовк
2026.09.09 12:53
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 11)
«АХІЛЛЕС: Кров на вівтарі Стріловержця»

(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі в дусі античного плачу-«коммосу», у трьох сценах)

«Долі ніхто із людей не уникне – ні слабкий, ні мужній,
З того самого дня, як на світ він родився земний».
Гомер,

Борис Костиря
2026.09.09 12:31
* * *
Так не хоче мороз відступати
Із делеких замерзлих долин,
Закувавши дерева у ґрати,
Ніби шмаття забутих билин.
Він погрожує люто, безбожно
Із минулого, ніби зі сну.
Та весні відступати не можна.
Я нечутно межу перетну.

Вячеслав Руденко
2026.09.09 12:01
Над глиною часу , глевкою як завжди
Для меншої частки минулого серпня,
На випадок дощику ранком на східцях,
Святі й чарівні на кордоні безсмертя
Живуть провидінням, як шах шахівниці.

Дикунське, мрійливе стриножених буднів
У звуках скорботних, у фарбах змарнілих,
Як текстів акадськи

Мирон Шагало
2026.09.09 08:50
Втікаємо
Втікаємо — від поглядів байдужих круговерті,
в окраїни, де ще дрімає місто сімдесятих,
до акварельних двориків, у ґрати ще не взятих,
де вікна без фіранок пишних — сонячні, відверті.

Втікаємо — кудись подалі від важких туманів,
де промені ласкають

Віктор Кучерук
2026.09.09 06:08
* * *
Ніжно і закохано дивлюся,
Попри те, що стільки літ пройшло, -
На твоє волосся світло-русе,
На підняте високо чоло.
Вік намилуватися незмога
Личком, що рум'янцем виграє,
Тож не помічаю анікого
Ні в глядацькій залі, ні в фойє.

Артур Курдіновський
2026.09.09 01:17
Письменник Валентин Троляк
Сопе і пише - все ніяк!
З поезією - повний швак!
Тому всіх тролити - мастак
Письменник Валентин Троляк.

Володимир Бойко
2026.09.09 00:44
Лімерики F6
Пілігрими із Хайфи до Умані
Прокладають маршрути задумані.
І ніяке пуйло
Ні за яке бабло
Не завадить дістатися Умані.

Ураган прошумів над Карпатами,
Позмітав москалів разом з матами,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Аня Біла / Вірші

  Згвалтована душа
Це день не той і сонце злісно гріє,
Та якось збуджено літає вітер.
Він не торкається думок – не сміє.
Дерева простягають в драмі віти.

Застигло все в очікуванні лиха.
Щось має статися… щось має… має…
Незнані і чужі сліди так тихо…
Навіщо хтось так сильно обіймає?!

Зламалось небо… Сонце з нього впало -
Від розпачу душа з грудей втікає...
Зчорнілий світ… Убите серце знає,
Що сталось так, як статися не мало..




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-02-10 16:31:34
Переглядів сторінки твору 7606
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.311 / 5  (4.234 / 5.03)
* Рейтинг "Майстерень" 4.280 / 5  (4.206 / 5.04)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-10 16:32:42 ]
Привіт, Аню... де так довго пропадаєш? ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аня Біла (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-10 16:34:06 ]
Привіт! Так, справи різні. Як у тебе справи?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-10 16:37:06 ]
У мене всьо помаленько але файно... :) насолоджуюся суботою на роботі... :) зараз мабуть буду шось писати, може шось получиться... :) от Тебе побачив і ліричний настрій з"являється... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-10 16:45:58 ]
... а може, втрата безповоротня? неждана, несподівана?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-10 16:48:21 ]
Слова на кшалт "хтось" не додають ваги віршу, краще писати конкретно, він, вона, ти, я...
Я так розумію, шо сталося воно між 2 і 3 строфами. Якщо це таки утрата, або хтось комусь сказав прощавай, то краще шось міняти, бо більше скидається на розчарування.

"Ніхто, ніде " - кому забери, можеш навіть йот добавити.

"Це день не той " мені чесно не подобається, чомусь... якось банально чи шо... не знаю...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-10 16:49:50 ]
"Навіщо хтось так сильно обіймає?!" - втрата таки очікувана. Може це таки Авторка каже прощавай Йому... Відповідно все заплутується ше більше. Розчарування у собі тоді хіба може бути, шо не полюбила і мусіла послати геть.... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аня Біла (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-10 16:51:56 ]
Це вірш про згвалтування. Не подумайте, що моє -НЕ ДАЙ БОГ!!! Це враження від фільму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-10 16:52:40 ]
Нєабратімость чи шо?)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аня Біла (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-10 16:54:21 ]
Не знаю назви, бо не дивилася від початку. Давно дивилася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-10 16:54:41 ]
ну те шо це згвалтування аж ніяк не ясно... якшо чесно. "Ніхто, ніде нікого не шукає.." про що?... якшо це таки згвалтування, то чи не варто вірш так і назвати? :) не пиши більше про таке... а то я переживаю!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аня Біла (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-10 16:56:35 ]
Думаю, що ти тепер розумієш що "хтось" має вагу у вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-10 16:57:32 ]
ну так... розумію. але чи насправді перша думка тієї, кого щойно обійняли у переході ззаду?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аня Біла (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-10 17:01:28 ]
Це і не повинна бути думка - загальна картина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-10 17:06:02 ]
"Незнані і чужі сліди так тихо…" - дійсно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-10 17:15:47 ]
"Щось має статися… щось має… має…" - зайвий рядок, це повтор попереднього для пошуку рими... його можна замінити змістовно новим ще й сильнішим. Наприклад "тремтить окрест ночі, він ж бо знає" або що... подумай ще...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аня Біла (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-10 17:21:25 ]
Я б сказала, що той рядок підсилює попередній. Принаймні, я хотіла, щоб так виглядало.