ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Мазур (1961) / Вірші

 Повiтря осенi гiрчить

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-11-02 21:52:28
Переглядів сторінки твору 7455
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.949 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.807 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.27 01:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-02 22:18:55 ]
Така своєрідна гіркота осені...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 00:20:52 ]
Осінь гірчить неминучістю...
Та слід вірити, що все відродиться з весною.
Дякую, пане Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-02 22:53:58 ]
І глибина, і образність!
Дякую, Наталю)

І римування також сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 00:24:34 ]
Дякую, Лесю!
А римування - то експериментаторство. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-11-02 22:59:35 ]
Тому і гірчить, що так і не сказав...
Образно. Цікава форма.
Скучила за Вашими віршами, Наталю:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 00:25:42 ]
Дякую, Галинко, на доброму слові!
А я скучила за Львовом і всіма вами! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2013-11-02 23:49:13 ]
Гарний, мінорний, гойдаючий, образний вірш.
Вчуся, Наталю, Вашої майстерності!
"А може," - без першої коми."НіЯковий" - може, поставити на початку рядка? Нехай уже все буде ідеальним. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 00:30:57 ]
Дякую, Світлано!
Зайву кому прибрала.
А от слово "ніяковий" має два наголоси - на "і" та "я". http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/
Мусимо ж ми вірити словникам. ))
Дякую за уважне прочитання. Ціную людей, котрі допомагають у написанні віршів.
З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 09:42:37 ]
І глибоко, і образно, і чуттєво, і форма!!!Гарно, Наталочко)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 10:16:28 ]
Приємно,Таню, коли твоє "творіння" подобається. ))
Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-03 13:33:00 ]
Він іще скаже!!! Усе попереду!!! Дякую за вірш!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 22:21:44 ]
))) Будемо надіятися!
Дякую, Юрію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-11-03 15:32:49 ]
Вітаю, Наталю! Давно не чув...
Гарно, оригінальна структура вірша.
(хіба, може, журавлине "кру" замінити на властиве крукам "кар" чи "кра")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 22:33:01 ]
Вітаю, Мирославе!
Дякую, що відмітили оригінальність вірша. Для мене це експеримент, хоча починаючи писати, навіть не думала, що все так складеться. )))
Щодо птахів. Орнітолог з мене нікудишній, тому я скористалася розумним гуглом та його рідною сестрою вікіпедією. Ось що вони пишуть:"Крук - птах родини воронових. У природі їх визначають за розмірами, чорним кольором оперення і характерним криком «кру-кру» (за що дістали свою українську назву)."
Звичайно, можна замінити і на "кра" - якщо ви будете наполягати. ))
Мирославе, а журавлі хіба не курличуть - курли, курли? Ех... орнітолог я нікудишній... ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-11-03 23:43:29 ]
"Чути: Кру!Кру! Кру! В чужині умру..." (Богдан Лепкий, "Журавлі")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-11-03 15:47:58 ]
Осіння гіркота зігріта цьогоріч таким незвичним для цієї пори теплом. Нехай і усі слова будуть досказаними і теплими для усіх.
Недомовленість гірчить насправді.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 22:22:59 ]
Так, Ксеню, недомовленість - причина гіркоти.
Дякую за розуміння.
А осінь справді тепла. Сьогодні у лісі бачила, що верба котики розпустила. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 17:19:55 ]
Гірчить...Вірю ЛГ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 22:23:27 ]
Дякую, Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 17:21:12 ]
Справді, гірчить повітря осені...