Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.19
12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
2026.09.19
09:33
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,
Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,
Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів
2026.09.19
06:51
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн
2026.09.19
06:28
І. ДОКИ НЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ
«Коли небо затягне вогняна ніч і камінь стане дощем, єдиним надійним сховком залишаться обійми тих, кого ти любиш».
Ранок у домі Авла починався як зазвичай. Сонце м’яко освітлювало мармуровий внутрішній дворик-атріум, де у фо
2026.09.18
21:13
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз
2026.09.18
20:46
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.
Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.
Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув
2026.09.18
18:50
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри
2026.09.18
17:10
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками
2026.09.18
14:18
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.
2026.09.18
13:32
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.
Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.
Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,
2026.09.18
12:09
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно.
Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти.
Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними.
Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди.
У панібра
2026.09.18
09:52
У кістки, що вище лоба,
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе
2026.09.18
07:05
сюжетів з життя мешканців римського міста,
навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ»
ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней
(задум авторки)
Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з
2026.09.18
05:57
Вже осінню пахнуть тумани,
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.
2026.09.17
23:52
атож до чого ми прийшли
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само
2026.09.17
21:49
Ти моя спрага -
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.11
2023.12.07
2018.01.02
2017.03.14
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Олехо (1954) /
Новини (Критика | Аналітика)
Євро-12(актуально сьогодні)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Євро-12(актуально сьогодні)
Вийдуть мужні українці на футбольне поле
та й помоляться удачі: підсоби нам, доле.
Вміння й сили геть положать на олтар звитяги
і піднімуть в день двобою жовто-сині стяги.
Впадуть духом вороженьки, як роса на сонці,
привітаємо героїв у своїй сторонці.
* * *
Якщо не зараз, то коли?
Немає віри без натхнення.
У серці щирому живе
звитяжна мрія сьогодення.
Тож повернутися з щитом
належить вам сьогодні, браття,
і увінчають вас вінком,
і ушанують жар завзяття.
* * *
Якщо нема сили і воля ослабла,
згадай про надію у наших очах,
яка до останнього не помирала,
хоча й потерпала в ранимих серцях.
Згадай, що не кожного дня ти виходиш
супроти маестро футбольних арен
і тільки здолавши «не можу», ти зможеш
лишити в історії зоряний трен.
Не класом єдиним, а духом й жагою,
торують дорогу до славних вершин.
Борись до знемоги і станеш героєм,
і знай, що ніколи не був ти один.
* * *
Де наше місце під сонцем надії?
Через поразки та болі падінь
йдемо за обрій, там зоряні мрії
мають розраду для всіх поколінь.
Ми ще в дорозі до слави і Бога,
твердо за кроком карбуємо крок.
В горнах змагання жага перемоги
виведе нас до футбольних зірок.
* * *
Вам потрібні сьогодні воля
і натхнення найвищий час,
бо сьогодні виводить доля
чемпіонів супроти вас.
Вам потрібні сьогодні сили
і надії безсмертний дух,
чуєш, брате, як в буйній хвилі
шаленіє овальний круг.
Вам потрібна сьогодні віра,
трішки вдачі і шал сердець,
а поетам співуча ліра,
щоб осанни сплести вінець.
Ми поділимо славу згодом
і народну любов на всіх,
а сьогодні трудом і потом
ви долайте тягар доріг.
* * *
І буде день, і буде свято
на нашій змученій землі
і чужоземця-супостата
ми подолаємо у грі.
2012р.
та й помоляться удачі: підсоби нам, доле.
Вміння й сили геть положать на олтар звитяги
і піднімуть в день двобою жовто-сині стяги.
Впадуть духом вороженьки, як роса на сонці,
привітаємо героїв у своїй сторонці.
* * *
Якщо не зараз, то коли?
Немає віри без натхнення.
У серці щирому живе
звитяжна мрія сьогодення.
Тож повернутися з щитом
належить вам сьогодні, браття,
і увінчають вас вінком,
і ушанують жар завзяття.
* * *
Якщо нема сили і воля ослабла,
згадай про надію у наших очах,
яка до останнього не помирала,
хоча й потерпала в ранимих серцях.
Згадай, що не кожного дня ти виходиш
супроти маестро футбольних арен
і тільки здолавши «не можу», ти зможеш
лишити в історії зоряний трен.
Не класом єдиним, а духом й жагою,
торують дорогу до славних вершин.
Борись до знемоги і станеш героєм,
і знай, що ніколи не був ти один.
* * *
Де наше місце під сонцем надії?
Через поразки та болі падінь
йдемо за обрій, там зоряні мрії
мають розраду для всіх поколінь.
Ми ще в дорозі до слави і Бога,
твердо за кроком карбуємо крок.
В горнах змагання жага перемоги
виведе нас до футбольних зірок.
* * *
Вам потрібні сьогодні воля
і натхнення найвищий час,
бо сьогодні виводить доля
чемпіонів супроти вас.
Вам потрібні сьогодні сили
і надії безсмертний дух,
чуєш, брате, як в буйній хвилі
шаленіє овальний круг.
Вам потрібна сьогодні віра,
трішки вдачі і шал сердець,
а поетам співуча ліра,
щоб осанни сплести вінець.
Ми поділимо славу згодом
і народну любов на всіх,
а сьогодні трудом і потом
ви долайте тягар доріг.
* * *
І буде день, і буде свято
на нашій змученій землі
і чужоземця-супостата
ми подолаємо у грі.
2012р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
