Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.25
11:11
Коли піду незнаними стежками
У світ непізнаний, у світ новий,
Я піднімусь над згубними віками,
Здійнявши неймовірний буревій.
У світ, захований за ста замками,
Я доберусь у епіцентр подій.
Коли пізнаю я нові закони
У світ непізнаний, у світ новий,
Я піднімусь над згубними віками,
Здійнявши неймовірний буревій.
У світ, захований за ста замками,
Я доберусь у епіцентр подій.
Коли пізнаю я нові закони
2026.05.25
09:22
сонцю – миті, утіхам - шеляг,
самоті довгий шлях до дна,
благодатна чи нищівна
в сенсі духу твоя оселя?
де ховає себе душа,
щоб цуратись думок недбалих -
самота без ремісій стало
самоті довгий шлях до дна,
благодатна чи нищівна
в сенсі духу твоя оселя?
де ховає себе душа,
щоб цуратись думок недбалих -
самота без ремісій стало
2026.05.25
09:15
Оперна прима Людмила МОНАСТИРСЬКА виступає на найпрестижніших сценах: «Ла Скала» в Мілані, Королівському театрі Ковент-гарден у Лондоні, «Метрополітен-опера» у Нью-Йорку.
«Дуже пишаюся тим, що я українка! - зізнається співачка.- Дякувати Богові, маю змог
«Дуже пишаюся тим, що я українка! - зізнається співачка.- Дякувати Богові, маю змог
2026.05.25
06:09
Свіжістю наповнюю легені
За селом на березі ріки,
Що неспинно плещеться повз мене,
Берегам лоскочучи боки.
Ген самотньо журиться на лузі
Щедрому травицею коза, -
Певно, зачекалась на бабусю
І тремтить в очікуванні вся.
За селом на березі ріки,
Що неспинно плещеться повз мене,
Берегам лоскочучи боки.
Ген самотньо журиться на лузі
Щедрому травицею коза, -
Певно, зачекалась на бабусю
І тремтить в очікуванні вся.
2026.05.24
21:08
у травневій грозі
на тім березі
де живуть невідоме
життя
я все біг кудись
я сидів один
не вірив я
власним очам
на тім березі
де живуть невідоме
життя
я все біг кудись
я сидів один
не вірив я
власним очам
2026.05.24
19:17
Як флажолету, здається,
Нема вже сил для лету
І, мов той жайвір,
Зависає він у високості,
І пада раптом грудкою од млості,
Знай: то Ніколо Паганіні творить диво,
Аби злетіть на височінь незвідану.
То холодом, то жаром серце обпече,
Нема вже сил для лету
І, мов той жайвір,
Зависає він у високості,
І пада раптом грудкою од млості,
Знай: то Ніколо Паганіні творить диво,
Аби злетіть на височінь незвідану.
То холодом, то жаром серце обпече,
2026.05.24
12:54
Люди! Ратибор вернувся! – рознеслось по Родні. -
Буде свято і гостина у нього сьогодні.
Всіх, хто чує, батьки в гості на вечір скликають,
Вже готується гостина, столи накривають!
Син з походу повернувся, що вже й не чекали,
Думали, що дитя їхнє в чуж
Буде свято і гостина у нього сьогодні.
Всіх, хто чує, батьки в гості на вечір скликають,
Вже готується гостина, столи накривають!
Син з походу повернувся, що вже й не чекали,
Думали, що дитя їхнє в чуж
2026.05.24
12:50
Я заснув майже тільки під ранок,
А всю ніч мене хтось катував.
І тривога тремтлива і рання
Так постала, як вічний Ваал.
Ти чекаєш сну, ніби оази
У пустелі нещадній, страшній.
Ти безсоння утомлений в'язень
А всю ніч мене хтось катував.
І тривога тремтлива і рання
Так постала, як вічний Ваал.
Ти чекаєш сну, ніби оази
У пустелі нещадній, страшній.
Ти безсоння утомлений в'язень
2026.05.24
12:33
Поцікавився в інтернеті в гуглі в режимі ШІ Джеміні словом - "вірш",
і він раз у раз пише таке:
Джерело у слові
Коли весь світ затихне у тривозі,
І тінь лягає на розпутті доль,
Шукай розраду не в чужій дорозі,
і він раз у раз пише таке:
Джерело у слові
Коли весь світ затихне у тривозі,
І тінь лягає на розпутті доль,
Шукай розраду не в чужій дорозі,
2026.05.24
09:52
Коли премудрість вщухне,
Дріматиме оплот,
З* льодяниками пачка
Зійде до нас на корт.
Під враженням постійним,
Що нам дають у борг,
Щоб стати самостійним
Із Гайдеґґером вдвох.
Дріматиме оплот,
З* льодяниками пачка
Зійде до нас на корт.
Під враженням постійним,
Що нам дають у борг,
Щоб стати самостійним
Із Гайдеґґером вдвох.
2026.05.23
20:32
якийсь бардак у голові
із перепадом тиску
я мав сказати щось тобі
тому що ти неблизько
люблю чекаю вірю це
ти знаєш і без мене
і мусиш пильнувати все
свої кордони ревно
із перепадом тиску
я мав сказати щось тобі
тому що ти неблизько
люблю чекаю вірю це
ти знаєш і без мене
і мусиш пильнувати все
свої кордони ревно
2026.05.23
19:42
Мабуть не пригадати
Сенсу віршів своїх -
Це як солодкий гріх,
Годі і починати
Думка як глупа ніч,
З вірою в нерозчуте,
Де надривають пути
Сенсу віршів своїх -
Це як солодкий гріх,
Годі і починати
Думка як глупа ніч,
З вірою в нерозчуте,
Де надривають пути
2026.05.23
14:03
Тут, в Уричі*, спокій і тиша чіпка,
лиш річка в камінні дзюркоче в’юнка
та інколи дзвонів гучний передзвін
несеться дзюрчанню тому навздогін.
А там, де бескидів у брижах лоби,
тріпочуть лісів пелехатих чуби
і в просторі згуслім, немов у смолі,
лиш річка в камінні дзюркоче в’юнка
та інколи дзвонів гучний передзвін
несеться дзюрчанню тому навздогін.
А там, де бескидів у брижах лоби,
тріпочуть лісів пелехатих чуби
і в просторі згуслім, немов у смолі,
2026.05.23
13:04
дім меґі макґі на пагорбові
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя
коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя
коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун
2026.05.23
11:53
римоване есе)
Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.
Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.
2026.05.23
11:31
Як добре, що не треба завтра бігти
У суєту і у нові пастки.
І загнаний, немов собака біглі,
Ти упадеш в обійми темноти.
Не треба гнатись навіжено, дико
За морквою, насправді - у обрив.
Так люди падають з надсадним риком
На землю, коли вигорів пори
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У суєту і у нові пастки.
І загнаний, немов собака біглі,
Ти упадеш в обійми темноти.
Не треба гнатись навіжено, дико
За морквою, насправді - у обрив.
Так люди падають з надсадним риком
На землю, коли вигорів пори
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Хелені Оуел (1993) /
Проза
Підготуйтеся більше не готуватись...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Підготуйтеся більше не готуватись...
«…Підготуватись до життя…Ми всі маємо підготувати себе до дорослого життя»…Пф..Це що за бздура ще така? Да тебе кидатиме з права на ліво,з ліва на право,катапультуватиме в небо і розчавлюватиме по асфальту! «Підготуватись до життя.» Що ж вони всі мають на увазі? Підготуватись можна до зими,втепливши стіни і купивши пару теплих шкарпеток,підготуватись можна до літа,відклавши гроші на морський курорт і придбавши новий купальник останнього фешену.Підготуватись можна до весілля,купивши сукню,кільця,розіславши останнє запрошення 2052 гостю,і те не ясно,що ти там відчуєш і як далеко тобі захочеться бігти,стоючи з ним(з нею) біля святого папулі,оточений(оточена) людом,гадаючи там щось про вічні цінності.
Я тільки хочу,щоб ви відкрили очі і зрозуміли,що ви абсолютно голі перед цим світом,і єдине,що ви зможете придбати і вдягнути на себе-це убрання досвіду.Якої якості і кольорів-залежатиме від вас.І в кінці шляху ще багатьом пощастить приміряти лахміття,а можливо й королівські сукні і костюми,а хтось так і лишиться ходити голим,все далі купуючи шкарпетки і купальники,так і не осягнувши суть. Зал сидів онімілий,якась дивна хвиля прокотилась по всій його площині.Здається Містер Джуді вклав в ці слова все своє життя. Мабуть так приходить розуміння. Хтось сидів,задумливо опустивши очі,а хтось різкими рухами,підскочивши з місця,нахабно і впевнено пробираючись крізь ряди,вилетів з аудиторії,очевидно в поривах негайно змінити своє життя,змінити все з цього дня. І це був я..
В той день я продав свій дім,звільнився з ненависної безпечної роботи,подзвонив своїй дівчині і сказав,щоб через годину чекала мене з зібраними речами. Найбільше я боявся,що вона не зрозуміє,що вона не на тій хвилі,що вона все ще не прокинулась. Але по слухавці моїй збігали сльози,почувши,що вона згодна уїхати. В той день я дякував Богу за її зірваність.Плакав і дякував.В момент мене пробило,я зрозумів що щастя дуже близько. Вона лишила записку для своїх рідних,не пояснюючи нічого,а лише накресливши лінію від Техасу до Ванкувера. Так,наш майбутній дім.
Нас чекала довга дорога. Гадаю в той день ми вперше кинулись в життя незахищеними,голими.
Ми відірвались…
Я тільки хочу,щоб ви відкрили очі і зрозуміли,що ви абсолютно голі перед цим світом,і єдине,що ви зможете придбати і вдягнути на себе-це убрання досвіду.Якої якості і кольорів-залежатиме від вас.І в кінці шляху ще багатьом пощастить приміряти лахміття,а можливо й королівські сукні і костюми,а хтось так і лишиться ходити голим,все далі купуючи шкарпетки і купальники,так і не осягнувши суть. Зал сидів онімілий,якась дивна хвиля прокотилась по всій його площині.Здається Містер Джуді вклав в ці слова все своє життя. Мабуть так приходить розуміння. Хтось сидів,задумливо опустивши очі,а хтось різкими рухами,підскочивши з місця,нахабно і впевнено пробираючись крізь ряди,вилетів з аудиторії,очевидно в поривах негайно змінити своє життя,змінити все з цього дня. І це був я..
В той день я продав свій дім,звільнився з ненависної безпечної роботи,подзвонив своїй дівчині і сказав,щоб через годину чекала мене з зібраними речами. Найбільше я боявся,що вона не зрозуміє,що вона не на тій хвилі,що вона все ще не прокинулась. Але по слухавці моїй збігали сльози,почувши,що вона згодна уїхати. В той день я дякував Богу за її зірваність.Плакав і дякував.В момент мене пробило,я зрозумів що щастя дуже близько. Вона лишила записку для своїх рідних,не пояснюючи нічого,а лише накресливши лінію від Техасу до Ванкувера. Так,наш майбутній дім.
Нас чекала довга дорога. Гадаю в той день ми вперше кинулись в життя незахищеними,голими.
Ми відірвались…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
