ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
2024.11.19
18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Хелені Оуел (1993) /
Проза
Підготуйтеся більше не готуватись...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Підготуйтеся більше не готуватись...
«…Підготуватись до життя…Ми всі маємо підготувати себе до дорослого життя»…Пф..Це що за бздура ще така? Да тебе кидатиме з права на ліво,з ліва на право,катапультуватиме в небо і розчавлюватиме по асфальту! «Підготуватись до життя.» Що ж вони всі мають на увазі? Підготуватись можна до зими,втепливши стіни і купивши пару теплих шкарпеток,підготуватись можна до літа,відклавши гроші на морський курорт і придбавши новий купальник останнього фешену.Підготуватись можна до весілля,купивши сукню,кільця,розіславши останнє запрошення 2052 гостю,і те не ясно,що ти там відчуєш і як далеко тобі захочеться бігти,стоючи з ним(з нею) біля святого папулі,оточений(оточена) людом,гадаючи там щось про вічні цінності.
Я тільки хочу,щоб ви відкрили очі і зрозуміли,що ви абсолютно голі перед цим світом,і єдине,що ви зможете придбати і вдягнути на себе-це убрання досвіду.Якої якості і кольорів-залежатиме від вас.І в кінці шляху ще багатьом пощастить приміряти лахміття,а можливо й королівські сукні і костюми,а хтось так і лишиться ходити голим,все далі купуючи шкарпетки і купальники,так і не осягнувши суть. Зал сидів онімілий,якась дивна хвиля прокотилась по всій його площині.Здається Містер Джуді вклав в ці слова все своє життя. Мабуть так приходить розуміння. Хтось сидів,задумливо опустивши очі,а хтось різкими рухами,підскочивши з місця,нахабно і впевнено пробираючись крізь ряди,вилетів з аудиторії,очевидно в поривах негайно змінити своє життя,змінити все з цього дня. І це був я..
В той день я продав свій дім,звільнився з ненависної безпечної роботи,подзвонив своїй дівчині і сказав,щоб через годину чекала мене з зібраними речами. Найбільше я боявся,що вона не зрозуміє,що вона не на тій хвилі,що вона все ще не прокинулась. Але по слухавці моїй збігали сльози,почувши,що вона згодна уїхати. В той день я дякував Богу за її зірваність.Плакав і дякував.В момент мене пробило,я зрозумів що щастя дуже близько. Вона лишила записку для своїх рідних,не пояснюючи нічого,а лише накресливши лінію від Техасу до Ванкувера. Так,наш майбутній дім.
Нас чекала довга дорога. Гадаю в той день ми вперше кинулись в життя незахищеними,голими.
Ми відірвались…
Я тільки хочу,щоб ви відкрили очі і зрозуміли,що ви абсолютно голі перед цим світом,і єдине,що ви зможете придбати і вдягнути на себе-це убрання досвіду.Якої якості і кольорів-залежатиме від вас.І в кінці шляху ще багатьом пощастить приміряти лахміття,а можливо й королівські сукні і костюми,а хтось так і лишиться ходити голим,все далі купуючи шкарпетки і купальники,так і не осягнувши суть. Зал сидів онімілий,якась дивна хвиля прокотилась по всій його площині.Здається Містер Джуді вклав в ці слова все своє життя. Мабуть так приходить розуміння. Хтось сидів,задумливо опустивши очі,а хтось різкими рухами,підскочивши з місця,нахабно і впевнено пробираючись крізь ряди,вилетів з аудиторії,очевидно в поривах негайно змінити своє життя,змінити все з цього дня. І це був я..
В той день я продав свій дім,звільнився з ненависної безпечної роботи,подзвонив своїй дівчині і сказав,щоб через годину чекала мене з зібраними речами. Найбільше я боявся,що вона не зрозуміє,що вона не на тій хвилі,що вона все ще не прокинулась. Але по слухавці моїй збігали сльози,почувши,що вона згодна уїхати. В той день я дякував Богу за її зірваність.Плакав і дякував.В момент мене пробило,я зрозумів що щастя дуже близько. Вона лишила записку для своїх рідних,не пояснюючи нічого,а лише накресливши лінію від Техасу до Ванкувера. Так,наш майбутній дім.
Нас чекала довга дорога. Гадаю в той день ми вперше кинулись в життя незахищеними,голими.
Ми відірвались…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію