
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.21
05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
2025.06.20
21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
2025.06.20
15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
2025.06.18
19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2025.06.18
14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами.
Коментарі свого часу сподобались, як сві
2025.06.18
05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
2025.06.17
22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Хелені Оуел (1993) /
Проза
Підготуйтеся більше не готуватись...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Підготуйтеся більше не готуватись...
«…Підготуватись до життя…Ми всі маємо підготувати себе до дорослого життя»…Пф..Це що за бздура ще така? Да тебе кидатиме з права на ліво,з ліва на право,катапультуватиме в небо і розчавлюватиме по асфальту! «Підготуватись до життя.» Що ж вони всі мають на увазі? Підготуватись можна до зими,втепливши стіни і купивши пару теплих шкарпеток,підготуватись можна до літа,відклавши гроші на морський курорт і придбавши новий купальник останнього фешену.Підготуватись можна до весілля,купивши сукню,кільця,розіславши останнє запрошення 2052 гостю,і те не ясно,що ти там відчуєш і як далеко тобі захочеться бігти,стоючи з ним(з нею) біля святого папулі,оточений(оточена) людом,гадаючи там щось про вічні цінності.
Я тільки хочу,щоб ви відкрили очі і зрозуміли,що ви абсолютно голі перед цим світом,і єдине,що ви зможете придбати і вдягнути на себе-це убрання досвіду.Якої якості і кольорів-залежатиме від вас.І в кінці шляху ще багатьом пощастить приміряти лахміття,а можливо й королівські сукні і костюми,а хтось так і лишиться ходити голим,все далі купуючи шкарпетки і купальники,так і не осягнувши суть. Зал сидів онімілий,якась дивна хвиля прокотилась по всій його площині.Здається Містер Джуді вклав в ці слова все своє життя. Мабуть так приходить розуміння. Хтось сидів,задумливо опустивши очі,а хтось різкими рухами,підскочивши з місця,нахабно і впевнено пробираючись крізь ряди,вилетів з аудиторії,очевидно в поривах негайно змінити своє життя,змінити все з цього дня. І це був я..
В той день я продав свій дім,звільнився з ненависної безпечної роботи,подзвонив своїй дівчині і сказав,щоб через годину чекала мене з зібраними речами. Найбільше я боявся,що вона не зрозуміє,що вона не на тій хвилі,що вона все ще не прокинулась. Але по слухавці моїй збігали сльози,почувши,що вона згодна уїхати. В той день я дякував Богу за її зірваність.Плакав і дякував.В момент мене пробило,я зрозумів що щастя дуже близько. Вона лишила записку для своїх рідних,не пояснюючи нічого,а лише накресливши лінію від Техасу до Ванкувера. Так,наш майбутній дім.
Нас чекала довга дорога. Гадаю в той день ми вперше кинулись в життя незахищеними,голими.
Ми відірвались…
Я тільки хочу,щоб ви відкрили очі і зрозуміли,що ви абсолютно голі перед цим світом,і єдине,що ви зможете придбати і вдягнути на себе-це убрання досвіду.Якої якості і кольорів-залежатиме від вас.І в кінці шляху ще багатьом пощастить приміряти лахміття,а можливо й королівські сукні і костюми,а хтось так і лишиться ходити голим,все далі купуючи шкарпетки і купальники,так і не осягнувши суть. Зал сидів онімілий,якась дивна хвиля прокотилась по всій його площині.Здається Містер Джуді вклав в ці слова все своє життя. Мабуть так приходить розуміння. Хтось сидів,задумливо опустивши очі,а хтось різкими рухами,підскочивши з місця,нахабно і впевнено пробираючись крізь ряди,вилетів з аудиторії,очевидно в поривах негайно змінити своє життя,змінити все з цього дня. І це був я..
В той день я продав свій дім,звільнився з ненависної безпечної роботи,подзвонив своїй дівчині і сказав,щоб через годину чекала мене з зібраними речами. Найбільше я боявся,що вона не зрозуміє,що вона не на тій хвилі,що вона все ще не прокинулась. Але по слухавці моїй збігали сльози,почувши,що вона згодна уїхати. В той день я дякував Богу за її зірваність.Плакав і дякував.В момент мене пробило,я зрозумів що щастя дуже близько. Вона лишила записку для своїх рідних,не пояснюючи нічого,а лише накресливши лінію від Техасу до Ванкувера. Так,наш майбутній дім.
Нас чекала довга дорога. Гадаю в той день ми вперше кинулись в життя незахищеними,голими.
Ми відірвались…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію