Скільки тривати ще смуті поміж українцями? (с) - а хіба це смута поміж українцями? :)

Тривожно...
Може такий варіант:

Хлопець і дівчина, юні, рука у руці,
Пісня та усмішка. Поряд ідуть сотні друзів їх...
(Знали б ви як "Беркут" трощить кістки та хрящі!
І як киями ламає дитячі ілюзії...)

"Современные рабы" - сильний хід. І правдивий. Бажанішого раба, який свої окови приймає за Божу благодать і відчуває себе вільним при цьому, для влади не існує. Рабська психологія - перемога влади і поразка самої людини, якою б вона не була: обмежена, примітивна чи освічена і культурна.

А мені здається, віршіше, я переконана, що всі ці розмисли про волю та неволю - демагогія. І нині, і потім ніхто не може бути вільним. Світ ловить............))))Ловців тьма!

Там -----вірніше).

Ніколи не можна виправдовувати владу і кожен раз треба намагатися її міняти на іншу без будь-якої гарантії, що наступна буде ліпше. Не буде - знову міняти. Мине час і до цього звикнуть, як чиновники, найняті на державну службу, так і народ, єдине джерело влади, як пише Конституція. Щось не так у наших життєвих принципах, якщо такі очевидні речі називати демагогічними.
Хочете весь свій вік вільно почуватися в обставинах не непереборного характеру, а таких, які можуть бути змінені вами, але вам цього не потрібно? Відносно волі- можна жити, вдовольняючись тим, що є і що не зачіпає ваше життя. Вас не б'ють кийком, не називають брутальним словом, не забороняють багато чого, але якщо при цьому ви є свідком того, як посадові особи шаленими темпами приростають багатством, як порушують закони ті, хто має забезпечити їх виконання, а ви навіть думати про це не бажаєте, то хіба ви вільні? Ілюзія, побудована на мнимій самодостатності.

Пишете:"Але якщо у ваше життя втручаються такі ж люди як ви"...
Олександре, а якщо у наше життя втручаються ще й не такі, як ми? Це краще? Це гірше? Ось промайнула фраза в Новинах: на антимайдані виступали високопосадовці, Азаров наголошує, що за відкриття кордонів Європа хоче узаконення одностатевих шлюбів.
От мені цього не потрібно. А мої співвітчизники, схоже, теж хочуть "проростати багатствами", поклавши на вівтар чесноти, моральність... а може, й віру. Чи можна заплющити очі на таке?
Ми за європейські цінності! - скандують. А чи все те - цінності?

Сказано: не сотвори собі кумира. І це не тільки стосовно можновладця, але й стосовно системи людських уявлень про права і цінності. Одностатеве кохання було у списку тих гріхів, за які Бог знищив Содом і Гоморру. Це не цінність, а моральне і фізичне збочення. Ніхто за такі цінності не вийшов на майдан, погодьтесь. Вийшли за інше - за своє право бути вільними. Знаєте і золото не буває стовідсоткової проби. Тому не варто загострювати на це увагу. Чому не говорять про інше: рівень життя, людські права(без статевих вивертів), незалежні суди і т. д. Стосовно європейського вибору у вірші "Доля" я написав:
А може, доле, ти ідеш за щастям
до гонорових у правах божків?
Знайти себе у приндах чи удасться,
чи втиснеш біль у трафарет зразків?
А ще там ніч, коли у нас ясніє,
і кодекс честі, мов устав орди;
безумних на розп’яття не маліє
і без твоєї п’яної ходи.

Ніхто не робить з Європи абсолютний приклад для наслідування, але краще, що там є(а є дуже багато) треба переймати. Будь-яка цілісність має багато складових, які визначають її характеристики. Може так станеться, що у майбутньому Україна, долучившись до ЄС, стане тією складовою, що поверне Європу на шлях морального оздоровлення і одностатеві шлюби забудуться як поганий сон.
Сподіваюсь, пані Наталя вибачить нас за надмірну присутність на її сторінці.

Я рідко гостюю на чужих сторінках. Вже пішла. Нагомонілася...)))

Дякую усім за коментарі, думки та роздуми!